Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 08:03

Новий «Горизонт»: Україну приймають у європейський дослідницькій простір


Київ і Брюсель підписали угоду про участь України у науковій програмі ЄС

Аліна Швидко

Наукова спільнота Євросоюзу прийняла Україну до своїх лав: Київ і Брюсель підписали угоду про участь України у «Горизонті-2020» – програмі Євросоюзу з наукових досліджень та інновацій. На практиці це означає, що Україна може претендувати на фінансування проектів, формування тематики досліджень і користування науковими базами на рівні з країнами-членами Євросоюзу. Участь у програмі платна, але для України зробили знижку 95 відсотків, а виплату самого внеску дозволили розподілити на всі 6 років членства.

Україна вже брала участь у попередніх програмах ЄС із підтримки дослідницької діяльності. Але тоді вона це робила на правах «гостя» – тобто не могла впливати на тему досліджень та користуватись всіма інструментами європейського дослідницького простору. Крім того, обмеженою була і кількість конкурсів, у яких Україна могла взяти участь, щоб отримати фінансування. Та відтепер українські представники можуть ставати членами комітетів і висловлювати свої пропозиції щодо формування тем конкурсів.

Україна також зможе впливати на наукові напрями. Ми зможемо брати участь в обговоренні, висловлювати свою думку

«В Єврокомісії існують програмні комітети, їх 17. В них збираються науковці зі всього ЄС, і там відбуваються обговорення майбутніх програм, що будуть фінансуватись. Україна також зможе впливати на наукові напрями. Проте ми не можемо голосувати. Та ми зможемо брати участь в обговоренні, висловлювати свою думку, і таким чином все одно впливати на це», – зазначає Стелла Шаповал, начальник відділу міжнародного науково-технічного співробітництва Міністерства освіти і науки України.

Якщо за пропозиції, які висуватиме українська сторона, проголосують, дослідники матимуть змогу подавати на конкурс саме ті проекти, які відповідають потенціалу української науки та суспільства. Таким чином, дослідники, отримавши грантові кошти, матимуть повне фінансування для впровадження своїх розробок. Крім того, участь України у «Горизонті» могла б вплинути на розподіл коштів на науку з державного бюджету України. Таку надію в інтерв’ю Радіо Свобода висловив Іван Кульчицький, президент громадської організації «Агенція європейських інновацій».

«Сподіваємось, що в більшій мірі будуть застосовуватись європейські підходи до консультацій та до вибору пріоритетів. Ви знаєте, яка процедура вибору пріоритетів досліджень України? Так, в нас є закон «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки», де сформовані шість основних напрямів. Але вони сформульовані так, що практично будь-що можна під них підвести», – зазначив експерт.

Як це працює

Програма «Горизонт-2020» (або Восьма рамкова програма ЄС із розвитку наукових досліджень і технологій) є основою стратегії економічного розвитку Євросоюзу до 2020 року. Її мета – забезпечити глобальну конкурентоспроможність Європи. Загальний обсяг фінансування – майже 80 мільярдів євро.

Програму «Горизонт-2020» розділено на три головні компоненти:

«Передова наука» – зміцнення позиції ЄС у передовій науці та дослідженнях з бюджетом приблизно 24,3 мільярдів євро;

«Індустріальне лідерство» – фінансування ключових технологій, більший доступ до капіталу та підтримка малого та середнього бізнесу. Бюджет ­­– приблизно 17 мільярдів євро;

«Соціальні виклики» – вирішення суспільних проблем європейців, таких як захист навколишнього середовища та зміну клімату, розвиток сталого транспорту та мобільності, розвиток відновлюваних джерел енергії, очищення продуктів харчування, боротьбу зі старінням населення. Бюджет – приблизно 31 мільярд євро.

Фінансування програми здійснюється за двома напрямками: дослідницькі проекти та проекти, близькі до інноваційного ринку. Щоб позмагатися за кошти, треба зареєструватись на інтернет-порталі учасників програми та шукати відкриті конкурси у тій галузі, яка цікавить шукача.

Учасниками можуть бути як окремі особи, які проводять експертизу у певній галузі, що відповідає напряму відкритого конкурсу – наукові співробітники науково-дослідних установ, керівні особи, – так і весь викладацький склад освітніх установ. Крім того, до проектів «Горизонту» можуть приєднуватись представники малого та середнього бізнесу.

Обов’язковою умовою для учасників програми «Горизонт-2020» є високий рівень володіння англійською мовою

«Обов’язковою умовою для учасників програми «Горизонт-2020» є високий рівень володіння англійською мовою. Це необхідно для того, щоб обрати собі відкритий конкурс на порталі «Горизонту-2020», прочитати всі необхідні умови, заповнити первинну документацію, зокрема експертний профіль і мати можливість прямого листування з партнерами з Європейського союзу», – розказує Юлія Красиленко, координатор національного контактного пункту «Горизонту-2020» за напрямом «Харчова безпека, стале сільське господарство, морські дослідження та біоекономіка».

Українські біологи – серед охочих взяти участь

Одним із учасників «Горизонту» планує стати Інститут молекулярної біології та генетики НАН України. В установі вже брали участь у попередніх рамкових програмах, а в «Горизонті» хочуть продовжувати свої дослідження. Це, наприклад, дослідження хвороби Альцгеймера, проведені спільно з польськими науковцями. Про це розповідає науковий співробітник інституту, кандидат біологічних наук Олександр Скороход.

Напрям онкології. Персональна медицина, пошук нових терапевтичних засобів, на базі нанотехнологій, дуже зараз «в тренді». Можливо, ще нанотехнології окремо будуть

«Потім, звісно, напрям онкології. У нас 6 відділів тією чи іншою мірою працюють з онкологією. Персональна медицина, пошук нових терапевтичних засобів, в тому числі, на базі нанотехнологій, дуже зараз «в тренді». Плануємо ці два напрями розробляти, можливо, ще нанотехнології окремо будуть».

Ми багато займаємось геномом людини, структурною біологією

Крім того, науковці планують приділити більше уваги фундаментальним дослідженням. «Ми багато займаємось геномом людини, структурною біологією, тим, як організовані білки, і як сигнал передається в клітину. Деякі з цих тем не покриваються бюджетом, але люди все одно це досліджують, бо їм цікаво. А хотілось би отримати під це фінансування окремо», – ділиться планами Олександр Скороход.

«Перенесення ідей від лабораторій до ринку»

Впроваджувати ідеї у життя зможуть також представники малого та середнього бізнесу. Для них у програмі досліджень та інновацій передбачено багато можливостей.

Це – інструменти, які фінансово допомагають бізнесменам-початківцям набути певного досвіду, як їм вивчити ринок, зробити прототип того, що вони винайшли, надають доступ до інноваційних фондів, які вже існують у ЄС

«Це – інструменти, які фінансово допомагають бізнесменам-початківцям набути певного досвіду, як їм вивчити ринок, зробити прототип того, що вони винайшли, надають доступ до інноваційних фондів, які вже існують у ЄС. Надають також доступ до інструменту розподілу фінансових ризиків, який надає ризикове фінансування для таких розробок», – розповідає Єгор Дубинський, координатор національних контактних пунктів Європейської Ради з досліджень.

За словами Івана Кульчицького, розмір фінансування для розробок малого та середнього бізнесу може складати від 50 тисяч євро до кількох мільйонів, залежно від стадії, на якій перебуває проект.

Перша фаза – це розробка бізнес-проекту. Наступною фазою може бути розробка прототипів. А остання фаза, ширша – виведення продукту на ринок. На цьому етапі Євросоюз допомагає з детальним професійним консалтингом для отримання доступу до кредитного фінансування ризикових інноваційних проектів

«Перша фаза – це розробка бізнес-проекту, бюджет не уточнюється, є одноразова виплата 50 тисяч євро. Результатом цієї фази має бути деталізований бізнес-план із виведення продукції на ринок, і там можуть бути описані, які дослідження необхідно провести, існує ціла специфіка самої проектної заявки. Тоді вже, коли це проходить, наступною фазою може бути розробка прототипів. А остання фаза, ширша – виведення продукту на ринок. На цьому етапі Євросоюз допомагає з детальним професійним консалтингом для отримання доступу до кредитного фінансування ризикових інноваційних проектів», – розповідає Кульчицький.

Вчений секретар президії Національної академії наук України Марина Гороховатська висловила сподівання, що бізнес врахує ці можливості. Адже, за її словами, донині підприємці переважно ігнорували такі проекти, сприймаючи їх, як суто наукові.

Якщо не будуть до цього процесу залучатись підприємства – у нас прориву не буде

«Була така загальна думка, що вони цікаві для міністерства, для університетів, для Академії наук. Все. А насправді це не так. Тому що, якщо не будуть до цього процесу залучатись підприємства, кінцеві користувачі всього того, що розроблено, – у нас прориву не буде», – зазначає Гороховатська у коментарі Радіо Свобода.

Угода про участь України у «Горизонті-2020» потребує ратифікації у Верховній Раді. У науковій спільноті сподіваються, що парламент із цим не затягуватиме – щоб українські вчені встигли скористатися всіма тими перевагами, які програма надає вже цього року.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG