Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 17:43

При проведенні реформи з децентралізації важливо уникнути утворення «удільних князівств» – Агафонова


Наталія Агафонова (©Shutterstock)

Наталія Агафонова (©Shutterstock)

«Найперші зміни, які планується підготувати і ухвалити до Конституції – це питання децентралізації, питання розділу правосуддя»

У понеділок, 6 квітня, під головуванням президента України Петра Порошенка проходить перше засідання Конституційної комісії. Одним з найголовніших завдань конституційної реформи глава держави назвав децентралізацію влади. Як зазначила в інтерв’ю Радіо Свобода член Конституційної комісії, народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» Наталія Агафонова, децентралізація влади є однією з частин виконання мінських домовленостей і для цього не потрібне проведення референдуму. Проте конституційні зміни щодо децентралізації, додає вона, мають бути консенсусом представників різних політичних сил, які представлені в парламенті.

– Президент каже про децентралізацію як про головне завдання конституційної реформи. А яким є бачення децентралізації влади?

Саме що є дуже важливим при проведенні реформи з децентралізації – уникнути утворення таких «удільних князівств»

– По-перше, децентралізація влади і зміни до Конституції України саме в цій частині є вимогою і однією з частин виконання мінських домовленостей. А це є запорука миру – це те, що, ми кажемо, українська влада намагається виконати всі вимоги. Але найбільше децентралізація влади – це є вимога суспільства. Децентралізація – це перерозподіл повноважень. Тобто ми не кажемо про федералізацію. Ми кажемо про те, що місцеві громади мають отримати більше економічної, насамперед, самостійності і відповідно, щоб владна вертикаль і можливість впливу на місцеві громади зменшилася. Саме що є дуже важливим при проведенні реформи з децентралізації – уникнути утворення таких «удільних князівств», де фактично центральна вертикаль зовсім втратить вплив на місцеву владу. І от, мені здається, що завдання Конституційної комісії – саме знайти той баланс і закріпити його на рівні Конституції, щоб вже рівнем законів вибудувати чітку систему.

І оскільки зміни до Конституції потребують 300 голосів, то ці зміни щодо децентралізації мають бути консенсусом суспільства, в даному випадку в парламенті представників різних політичних сил.

– Президент сказав: «треба буде провести референдум – ми, український народ і я, як президент – готові до цього». Отож, як ухвалюватимуть зміни до Конституції: на референдумі чи в парламенті?

– Відповідно до Конституції, якщо ми вносимо зміни до тих розділів, які не потребують референдуму, то зміни вносяться в звичайному конституційному порядку – за дві сесії, Верховною Радою: 226 голосів – на першій сесії, 300 – на другій з відповідними висновками Конституційного суду. Якщо ми вносимо зміни до тих частин, які потребують референдуму – референдум має бути проведений, але ми повинні чітко дотримуватися порядку внесення змін до Конституції, оскільки це є запорука легітимності подальших змін.

– Яким чином на всеукраїнському референдумі, за нинішніх умов, можуть бути враховані голоси виборців Донбасу і Криму?

– За нинішніх умов ми розуміємо, що поки там не проведені навіть вибори. У нас є певні умови щодо проведення виборів на Донбасі і ці вимоги мають багато пунктів – і виведення техніки, проведення під контролем ОБСЄ. Референдум в цьому відношенні – той самий процес, що й вибори. Мені здається, що за виконання умов, які у нас містяться в Законі «Про статус особливих територій в Донецькій і Луганській областях» – якщо там можуть бути створені умови для проведення виборів, таким чином можуть бути створені умови для проведення референдуму.

– Чи можуть проведення референдуму поставити під сумнів?

Найперші зміни, які планується підготувати і ухвалити до Конституції – це питання децентралізації, питання розділу правосуддя

– У нас відповідно до Закону «Про всеукраїнський референдум» не рахується, яка частина проголосувала, яка – не проголосувала. Є вимога, наприклад, більше 50% чи менше 50%, тобто ці вимоги не враховують територіальних принципів. Взагалі мова йде про ухвалення рішення всім населенням України. Але мені здається, що зараз питання щодо затвердження змін до Конституції референдумом – не на часі, оскільки найперші зміни, які планується підготувати і ухвалити до Конституції – це питання децентралізації, питання розділу правосуддя і мені здається теж дуже важливим є реформування статусу прокуратури, і відповідно приведення цієї норми до європейських практик і виконання наших зобов’язань перед Радою Європи, а саме усунення загального нагляду прокуратури.

– Яке питання може бути винесене на всеукраїнський референдум?

Ці зміни не зачіпають тих розділів, для яких необхідне рішення через проведення референдуму

– Зарано говорити взагалі про будь-які питання щодо референдуму. Те, що й президент визначив, як основну задачу Конституційної комісії і те, що ми всі самі розуміємо, все суспільство – те, що в нас перші зміни стосуються децентралізації. Ці зміни не зачіпають тих розділів, для яких необхідне рішення через проведення референдуму.

– Як можна уникнути боротьби за перерозподіл повноважень? Адже, за словами експертів, до останнього часу зміни до Основного закону зазвичай були приводом для перетягування повноважень між президентом та Верховною Радою.

– Конституційна комісія і її робота спрямована на те, щоб взагалі підготувати конституційну концепцію. Зміни до Основного закону – це вже, чесно кажучи, справа парламенту. Особливо такі політичні моменти, як перерозподіл повноважень. Якщо буде у парламенту політична воля змінити баланс влади в трикутнику президент-виконавча влада-парламент – він це здійснить. Але зараз Конституційна комісія цим займатися, мені здається, не буде, саме в першу чергу.

  • 16x9 Image

    Наталка Коваленко

    Співпрацюю з Радіо Свобода з 2005 року. Магістр Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Народилася на Полтавщині 1984 року.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG