Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 14:21

Медіастандарти в Британії задає «Бі-Бі-Сі» та сильні регулятори – Сологубенко


І на комерційному каналі, і на «Бі-Бі-Сі» вимоги до журналістських матеріалів – однакові – редактор «Бі-Бі-Сі»

Вплив приватних телеканалів у Великій Британії обмежується незалежністю та високими стандартами журналістики суспільного мовника. Крім того, за стандартами якості стежать регуляторні органи, які пильнують, щоб журналісти займалися саме журналістикою, а не служили провідниками приватних інтересів, говорить в інтерв’ю Радіо Свобода редактор новин мовних служб Всесвітньої служби «Бі-Бі-Сі» Олексій Сологубенко. Він нагадує, що незалежність преси для британців – одна з засадничих цінностей, без якої годі уявити функціонування демократичного суспільства, тож навіть збиткові, але впливові газети створюють наглядові органи, які стежать за редакційною незалежністю видання.

Що і суспільне телебачення, і комерційне телебачення мають спільного –​ це сильна регуляція в плані неупередженості, справедливості до різних сторін, якості мовлення, представництва різних політичних сил

​– Якщо говорити про телебачення і радіо, то тут, звичайно, є некомерційний суспільний сегмент, це «Бі-Бі-Сі». Це корпорація, яка фінансується за рахунок абонентної платні. Кожен, у кого є якийсь приймальний пристрій, щоб дивитися телебачення, має платити. І є комерційне телебачення: супутникові чи кабельні канали, Sky, наприклад, який належить Руперту Мердокові. Відмінність головна, що вони існують за рахунок реклами, а в «Бі-Бі-Сі» будь-яка реклама й інші комерційні надходження заборонені. Але що і суспільне телебачення, і комерційне телебачення мають спільного –​ це сильна регуляція в плані неупередженості, справедливості до різних сторін, якості мовлення, представництва різних політичних сил. Чи ви працюєте на комерційному каналі iTV, Sky, чи на Бі-Бі-Сі, вимоги до матеріалів, які ви подаєте про соціально-політичне життя в країні, однакові.

Олексій Сологубенко

Олексій Сологубенко

– В Україні розгорнулися серйозні дебати щодо того, як фінансувати суспільне телебачення. Британці змушені платити за ліцензію, незалежно від того, чи вони дивляться «Бі-Бі-Сі», чи ні. Чи виникає там дискусія щодо того, платити чи не платити?

– Звичайно, дискусія весь час виникає, вона ніколи не зникала. Особливо вона виникає серед комерційних власників телеканалів. Руперт Мердок, досить серйозний медіамагнат, голова корпорації News International, який володіє Sky і газетою Times, і газетою Sun, і багатьма американськими теле- і друкованими засобами масової інформації, то з його кіл часто йде критика на кшталт того, що «Бі-Бі-Сі» є монополістом, що вона забирає громадські кошти, що громадські кошти не передаються нікому іншому.

Розмір абонплати є предметом досить серйозних політичних суперечок, але на найближчу перспективу навряд чи хтось захоче змінити той спосіб фінансування, який забезпечує досить серйозну незалежність «Бі-Бі-Сі»

А з точки зору громадськості, яка є споживачем новин та інших програм «Бі-Бі-Сі», тут є досить серйозна підтримка. Рівень підтримки «Бі-Бі-Сі» і того способу фінансування, за рахунок якого ми існуємо, дуже і дуже широкий. Жодна політична сила, жодна партія не виступає проти зміни цього. Розмір абонентної платні є предметом досить серйозних політичних суперечок, але на найближчу перспективу навряд чи хтось захоче змінити отой спосіб фінансування, який забезпечує досить серйозну незалежність «Бі-Бі-Сі» і дуже високу якість продукції, яку «Бі-Бі-Сі» може видавати.

– Коли в Британії обговорюється тема обмеження впливу медіабаронів, то, в основному, йдеться про газети. В Україні, навпаки, медіа-барони намагаються отримати у власність телеканали, оскільки це є основний спосіб донести свою точку зору до аудиторії. Чому така велика різниця між Британією і Україною?

Вплив, як Ви назвали, баронів, на теле- і радіоринок дуже обмежений. Зокрема, через те, що існує така потужна суспільна корпорація, як «Бі-Бі-Сі»

– Тому що є досить серйозна традиція регуляції електронних засобів масової інформації. І вплив, як Ви назвали, баронів, на теле- і радіоринок дуже обмежений. Зокрема, через те, що існує така потужна суспільна корпорація, як «Бі-Бі-Сі».

Газета Guardian, хоч і збиткова, але в неї є особливий трест, який виконує функції фінансування і гарантує її незалежність, попри те, що фінансово вона, звичайно, не є прибутковою

В газетах справи набагато більш ліберальні. Але я б не недооцінював вплив газет в Британії, особливо серйозних газет, таких як Times, Daily Telegraph, Guardian. Наприклад, газета Guardian, хоч і збиткова, але в неї є особливий трест, який виконує функції фінансування і гарантує її незалежність, попри те, що фінансово вона, звичайно, не є прибутковою.

Але є і газети, які є абсолютно безкоштовними і існують за рахунок лише реклами.

– В Україні якраз до цих безкоштовних газет, як газета «Вести», є найбільше запитань, особливо щодо їхнього редакційного контролю, оскільки там, вважається, є основне джерело проросійської пропаганди у друкованих медіа. В Британії безкоштовні газети не сильно відрізняються у своїх редакційних стандартах від решти преси.

– Я не буду коментувати газету «Вести», але газета Evening Standard, або газета Metro дотримуються дуже серйозної редакційної політики, особливо газета London Evening Standard, якою володіє російський олігарх Олександр Лебедєв, який також володіє газетою Independent тут, їхня редакційна політика дуже серйозна. Хоч формат у них таблоїдний, вони виконують дуже серйозну соціальну місію і мають серйозне покриття політичних подій.

  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG