Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 13:52

«Це не буде порожній папірець. За невиконання цих законів передбачено, очевидно, покарання»

«Є!!! Парламент підтримав всі чотири закони з декомунізації. Воістину – Чистий четвер!!!! Вибачте за пафос – але відчуття, що жив недаремно» – так написав у Twitter Володимир В’ятрович, директор Українського інституту національної пам’яті. Він є одним із ініціаторів так званого «декомунізаційного пакету», до якого входять чотири закони, які стосуються засудження комуністичного режиму, доступу до архівів репресивних органів і визнання УПА й інших організацій борцями за незалежність України. Радіо Свобода попросило Володимира В’ятровича прокоментувати подію, яка сталася сьогодні.

– Один із відвідувачів сайту Радіо Свобода написав: «Патріоти чекали на цей закон із 1991 року. Сподіваюсь, він стане реально діяти, а не буде пустим папірцем, як багато інших законів». Чи, на Вашу думку, немає підстав для таких острахів?

Володимир В’ятрович

Володимир В’ятрович

В жодному випадку це не буде порожній папірець. Це закони, які після підписання президентом вступають в дію і за невиконання цих законів передбачено, очевидно, покарання. Це, власне, для нас настільки важливо було, щоб ухвалити ці закони, що мають дуже важливий процес декомунізації, який, на жаль, в Україні почався набагато пізніше, ніж у Чехії чи інших посткомуністичних державах.

– Чому тільки зараз схвалили ці закони, а не, скажімо, на початку 90-х років? Відразу після проголошення Незалежності?

– Я думаю, на жаль, на відміну від інших посткомуністичних держав – в Україні у 90-х роках не відбулося завершення національно-демократичної революції. Незалежність стала результатом компромісу між новою націонал-демократичною опозицією і комуністичною номенклатурою. Відповідно – Незалежність проголосили, але зміни влади як такої не відбулося. Через це люди, які представляли комуністичний режим, залишилися при владі протягом всіх 90-х років і щойно тепер поступово відбувається зміна поколінь.

– А коли президент підпише?

– Я думаю, що найближчим часом. Тобто зараз це має підписати голова Верховної Ради, після цього передадуть президентові, і думаю, що найближчим часом ці закони набудуть чинності. Зважаючи на те, що саме в такому контексті, як указ президента, наприклад, був ухвалений сьогодні закон про увічнення перемоги в Другій світовій війні, зважаючи на те, що вся президентська фракція одностайно голосувала «За», я думаю, що затримок президента однозначно не буде.

– З деяких конкретно пунктів: питання доступу до архівів. Як це буде зроблено в Україні? Чи це буде так, як ось, скажімо, в Німеччині – архіви «Штазі» стали доступними для всіх. Чи це буде трошки складніше?

– Коли ми розробляли цей законопроект про доступ до архівів комуністичних спецслужб, ми користувалися, зокрема, досвідом інших посткомуністичних країн Східної Європи, зокрема, Чехії. Експерти з різних східно-європейських держав, зокрема, Павел Жачек – перший керівник інституту тоталітарних режимів в Чехії – приїжджав до нас, відповідно, ми «взорувалися» якраз на ці моделі, чеську і польську.

– Статус борців за Незалежність України. Чи Ви можете конкретизувати? Хто конкретно отримає який статус?

– Всі люди, які зі зброєю в руках чи в ненасильницький спосіб протягом 20-го століття боролися за створення української держави. Тобто це мова йде і про тих, які діяли в армії Української Народної Республіки, Українській галицькій армії, в Січових стрільцях, в УПА, в різного роду дисидентських організаціях аж до кінця 80-х років.

– А пам’ятники? Багато хто каже, що серед тих пам’ятників, які були створені за часи комуністичних режимів, є деякі, які також можна назвати художнім витвором. Чи всі абсолютно пам’ятники будуть вважатися такими, які підлягають знесенню?

Демонтована буде абсолютна більшість пам’ятників, які насправді не представляють жодної художньої цінності

– Демонтована буде абсолютна більшість пам’ятників, які насправді не представляють жодної художньої цінності. Тому що ми знаємо, що в радянські часи пам’ятники робили типовими, більш того – робити якісь оригінальні пам’ятники, особливо вождям, вважалося мало не єрессю. Але якщо будуть випадки якихось оригінальних мистецьких творів, пам’ятники можуть бути збережені для спеціальних різного роду парків, музеїв де вони будуть демонструватися як зразки, власне, скульптури тоталітарного режиму.

– А хто буде визначати – чи вони мають якусь цінність, чи ні?

– Я думаю, що це буде вирішуватися на рівні експертів з питань культури.

– Ще одне запитання. Святкування Дня Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні буде 9 травня і...

В Україні встановлюється два дні – це відповідає, зокрема, і рекомендаціям ООН від 2004 року. Думаю, що це наразі оптимальний варіант для України

– День пам’яті і примирення буде 8 травня. В Україні встановлюється два дні – це відповідає, зокрема, і рекомендаціям ООН від 2004 року. Думаю, що це наразі оптимальний варіант для України.

– Отже, поняття Велика вітчизняна війна відтепер буде «вилучене з обігу»?

– Так. Поняття Велика вітчизняна війна відтепер не буде використовуватися в законодавчому полі, його замінять історично адекватним терміном Друга світова війна, тому що вона охоплює ширший період, тому що вона не містить цього ідеологічного пропагандистського навантаження, яким є термін Велика вітчизняна війна, вигадана радянською пропагандою.

– Очевидно тепер буде жорстка критика з боку Росії на ухвалення цих законів?

– Я думаю, що в ситуації, коли Україна є, фактично, у стані війни з Росією – критика з боку Росії не є найстрашнішим. Значно страшнішим є, на жаль, автомати і боєголовки, які приїжджають з Росії.


На цю ж тему:

09.04.2015
Україна «декомунізується»: пропаганду комунізму й нацизму офіційно заборонили

Україна розпочала масштабну декомунізацію, яку слід було робити ще в 1991 році – історики далі
  • 16x9 Image

    Людмила Ваннек

    На радіо Свобода від 1993 року, в українській редакції – від 1995 року. Закінчила Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого, працювала на сцені українських та німецьких театрів та на телебаченні. Переможець міжнародного конкурсу поп-музики в Сараєво. Редактор і ведуча програм «Світ у новинах», «Міжнародний щоденник», «Виклик», «Свобода сьогодні», «Свобода за тиждень», випусків новин. Багато працює над рекламою передач.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG