Російські гроші, зброя, дипломатія і пропаганда – таким «єдиним пакетом» Росія приходить до країн, з якими має про що домовлятись на основі спільних цінностей, якими, серед іншого, є антиамериканізм і бажання розхитати світовий порядок, у якому, з тих чи інших причин, правлячому у тій чи іншій країні режиму стало некомофортно. Про це розповідає Луїс Факаль, експерт з Латинської Америки, журналіст іспаномовної служби «Голосу Америки».
«Раша Тудей» – це головне джерело інформації про Україну для Латинської Америки. Є ще іспаномовне Сі-Ен-Ен чи «Голос Америки», але на загал, «Раша Тудей» – головне джерелоЛуїс Факаль
«Я думаю, що можна сказати, що «Раша Тудей» – це головне джерело інформації про Україну для Латинської Америки. Є ще іспаномовне Сі-Ен-Ен чи «Голос Америки», але на загал, «Раша Тудей» – головне джерело», – каже Луїс Факаль.
Луїс Факаль каже: не те щоб весь континент сприймав Україну через призму російської пропаганди, але інвестиції Москви у мовлення іспанською дають результат. Телебачення від «Раші Тудей» з його акцентом на вишукуванні провини США в усіх бідах не може не подобатись деяким латиноамериканським урядам, які мають свої рахунки із Вашингтоном.
До речі, телеканал «Раша Тудей» на цьому континенті можна знайти на сотні кабельних каналів, а в Аргентині – і на загальнонаціональному ТБ. Відповідно з угодою, яку Путін на президент Аргентини Крістіна Кіршнер підписали минулої осені.
Венесуела, Болівія, Еквадор, Нікарагуа – це країни, які відкрито протистоять США і підтримують РосіюЛуїс Факаль
«Венесуела, Болівія, Еквадор, Нікарагуа – це країни, які відкрито протистоять США і підтримують Росію. Більшість урядів Латинської Америки зараз соціалістичні, або схиляються вліво. Відтак вони протистоять американській політиці», – каже Факаль.
Дружба з Москвою – не питання ідеології. Найкращими друзями Москви – з дивідендами у вигляді спільних голосувань в ООН, торговельних контрактів та закупівель російської зброї – стають ті, хто, як і Росія, не проти використати антиамериканські страшилки, щоб відволікти власних громадян від проблем у їх власній країні.
«В Аргентині жваво говорять про запровадження нового закону щодо преси, який регулюватиме структуру власності ЗМІ. Це може бути спрямовано проти головної газети країни «Кларін» в Буенос-Айресі. На цьому тлі президент країни дуже радо говорила про запуск в країні «Раша Тудей». Мовляв, це дасть країні альтернативи доступу до інформації. І на це накладається те, що Аргентина хоче щось протиставити США. Тому на «Раша Тудей» вони дивляться, як на шанс зробити жест у бік США та одночасно використовувати цей канал для донесення своєї позиції», – каже журналіст «Голосу Америки».
У Венесуелі, ще одній дружній до Москви країні, про вільні вибори, демократію, свободу слова, чи навіть пересування – годі і говорити. Вся опозиція – в тюрмі. Інший союзник Росії, Еквадор – тотально чавить вільну пресу. А на чолі ще одного «друга», Нікарагуа, стоїть колишній диктатор, нині президент Даніель Ортега. Саме ці режими – поруч з Аргентиною та Кубою – найкращі друзі Москви на континенті.
Російське мовлення – лише один аспект «заходу» Росії у регіон. Інші – це позики, торгівля, візити дипломатів та військових. Мета Росії – економічний вплив та вигідна торгівля, а чимало урядів Латинської Америки зовсім не проти повторити гру, у яку їх попередники грали з СРСР за часів Холодної війни – каже Луїс Факаль.
«Венесуела, Нікарагуа, Аргентина зацікавлені у торгівлі, співпраці, взагалі будь-яких відносинах, на противагу партнерству зі США. Та сама ситуація у Болівії, яка відкрито виступає проти США. Ми бачили, як регіон змінився з 90-х , коли більшість регіону підтримувала США. А зараз – повна протилежність. Ніби ми повернулись до часів Холодної війни, коли у регіоні мав сильний вплив СРСР», – проводить паралелі із минулим Факаль.
«Думаю, що головне пояснення для потужних інвестицій Росії у регіон – це економічний інтерес. Йдеться про країни з великими економіками – Аргентину, Бразилію, Венесуелу. Росія хоче стати їх головним економічним партнером, перехопити їх у США», – відзначає журналіст.
У час коли Росії у регіоні стає більше, офіційних США – стає менше. Скорочується мовлення «Голосу Америки», а той же іспаномовний Сі-Ен-Ен аж ніяк не займається протидією дезінформації чи популяризацією демократії.
Втім, попри відчутну присутність російського голосу у регіоні – накинути місцевим облудну картинку непросто – каже Факаль. Місцеві мають інші канали інформації. Це – безліч мігрантів з регіону у самих США. Вони і правду бачать, і діляться нею з близькими.
«У Латинській Америці, як і більшості світу вірять, що США – це країна можливостей. Весь регіон вірить у це. Лише подивіться на кількість нелегальних мігрантів від Мексики до Аргентини. США бачать, як на місце, де є можливості, яких немає вдома, – дати дітям освіту, мати кращий рівень життя, із задоволенням базових потреб».
Проте там, де можновладці на питання народу відповідають наріканнями на Вашингтон, чи загрозу нацизму з України у Путіна завжди знайдуться і партнери, і телеглядачі.
