Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 10:37

Чи проковтне Кремль Всесвітній конгрес кримських татар


Є тисяча різних способів зробити так, щоб делегати з Криму на конгрес не потрапили – Смедляєв

Емір Достім

Всесвітній конгрес кримських татар може відбутися влітку цього року в Туреччині. З ініціативою його проведення виступили представники кримськотатарської діаспори після зустрічі з національними лідерами народу в Анкарі. Співвітчизники в Криму ідею проведення конгресу в Туреччині підтримують, хоча припускають, що можуть виникнути труднощі, пов'язані з виїздом за межі півострова, а також подальшим поверненням.

Другий Всесвітній конгрес кримських татар планується провести в Туреччині з 31 липня до 2 серпня. Таке рішення було ухвалене за підсумками засідання платформи кримськотатарських організацій Туреччини, яке відбулося в Анкарі. Як відомо, ще в лютому 2015 року 43 кримськотатарські організації Туреччини вирішили об'єднати свої зусилля і співпрацювати в рамках єдиної платформи.

Участь у засіданні, що відбулося минулими вихідними в турецькій столиці, взяли національний лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, голова Меджлісу кримських татар Рефат Чубаров, його заступник Аслан Омер Киримли, радник голови Меджлісу Ісмет Юксель, а також активіст національного руху кримських татар Синавер Кадиров. Нагадаємо, усім їм, крім Аслана Киримли, російська влада заборонила в'їзд на територію Криму.

В якому місті відбудеться другий з'їзд Світового конгресу кримських татар, поки невідомо. Також залишається незрозумілим, які саме питання будуть розглянуті в ході конгресу.

Як відомо, перший Всесвітній конгрес кримських татар відбувся у Сімферополі в травні 2009 року. Тоді в ньому взяли участь близько 800 делегатів-представників понад 160 кримськотатарських громадсько-політичних організацій з 12 країн. Президентом конгресу був обраний Рефат Чубаров, який на той момент займав посаду першого заступника голови Меджлісу.

Акція кримських татар в Анкарі, Туреччина, 10 грудня 2014 року

Акція кримських татар в Анкарі, Туреччина, 10 грудня 2014 року

У декларації, ухваленій під час роботи конгресу, зазначалося, що створена організація (Всесвітній конгрес кримських татар) «об'єднує та координує зусилля громадських організацій кримських татар в різних країнах, які виявили бажання співпрацювати відповідно до принципів, цілей і завдань, зазначених в декларації». У документі підкреслювалося, що дії делегатів «на благо кримськотатарського народу будуть ґрунтуватися на принципах справедливості, демократії, дотримання політичних, економічних, культурних, релігійних та інших прав людей, незалежно від їх етнічної приналежності». Курултай (національний з'їзд) кримськотатарського народу визнавався найвищим повноважним представницьким органом кримських татар для конгресу і увійшов до його складу організацій.

Крім того, делегати конгресу тоді ухвалили звернення до президента України, Верховної ради, ООН, Ради Європи, Європейського Союзу, в якому повідомили, що сучасне становище кримськотатарського народу оцінене ними як «загроза його повного зникнення як самобутнього етносу, що потребує вживання термінових та ефективних заходів, спрямованих на його політичне, економічне, духовне і культурне відродження».

Планувалося, що наступний конгрес має відбутися не пізніше, ніж через три роки. Однак відтоді делегатам зібратися знову так і не вдалося.

Джемілєв: Привернути увагу міжнародної спільноти

Як розповів «Крим.Реалії» Мустафа Джемілєв, зараз Меджліс кримськотатарського народу стикається з різними перешкодами у Криму, тому роль Всесвітнього конгресу кримських татар зростає. «Наразі основне завдання полягає в залученні уваги міжнародного співтовариства до проблеми деокупації Криму. Звичайно ж, тут необхідно активніше залучити діаспору кримських татар», – підкреслив народний депутат.

Водночас, він визнав, що для делегатів із Криму, які захочуть взяти участь у з'їзді конгресу, можуть виникнути певні труднощі. Одна з них пов'язана із загрозою заборони в'їзду на півострів, як це сталося в липні минулого з головою Меджлісу Рефатом Чубаровим. Тоді після участі у виїзному засіданні представницького органу в Генічеську Херсонської області російські силовики заборонили Чубарову в'їзд на територію Росії на п'ять років.

«Звичайно ж, є загроза. Ми не можемо знати, на що здатна окупаційна влада. Але в той же час, ми маємо продовжувати свою діяльність. Якщо вони стануть перешкоджати, то і ми в свою чергу вживатимемо заходів. Що вже поробиш?», – сказав Джемілєв.

Мустафа Джемілєв

Мустафа Джемілєв

Президент Всесвітнього конгресу кримських татар Рефат Чубаров свій коментар щодо проведення з'їзду пообіцяв надати «Крим.Реалії» пізніше.

Джелял: Росія знервовано ставиться до всього, що відбувається

Опитані в Криму делегати першого конгресу і представники Меджлісу позитивно поставилися до ідеї проведення з'їзду в Туреччині. Однак усіх їх хвилює, які питання будуть стояти на порядку денному заходу.

На думку першого заступника голови Меджлісу Нарімана Джеляла, місце проведення другого конгресу вибране досить вдало. «Не секрет, що спочатку перший конгрес спеціально проводили в Криму, щоб позначити, що батьківщиною кримських татар є Крим, а в подальшому ми його планували проводити в інших місцях, де проживають кримські татари. Туреччина – це місце, де проживає найбільша діаспора за кількістю кримських татар, і тому цілком доречно проведення конгресу там», – сказав Джелял у коментарі для «Крим.Реалії».

Він виступив за те, щоб на конгресі було обов'язково обговорене питання проведення Міжнародного форуму з відновлення прав кримських татар і гарантій їх безпеки в Криму. Зараз, підкреслив Джелял, права кримських татар у Криму не дотримуються.

Що стосується участі кримських делегатів у конгресі, то, на думку першого заступника голови Меджлісу, «є певне занепокоєння з приводу виїзду». «По-перше, це матеріальна складова. Все-таки поїздка до Туреччини – задоволення недешеве, як це питання буде вирішуватися? Думаю, організатори конгресу будуть думати і пропонувати варіанти», – зазначив Джелял.

Наріман Джелял

Наріман Джелял

Разом з тим, за його словами, «Росія дуже знервовано ставиться до всього, що відбувається стосовно неї або тих людей, які проживають на території Росії».

«Крим зараз входить до складу Російської Федерації, і постає питання, що багато делегатів конгресу будуть боятися виїхати. Ми про це знали, коли припускали проведення Курултаю за межами Криму. Відтоді мало що змінилося. Сьогодні нам дуже складно щось припускати. Я не думаю, що, якщо виїде якась маса делегатів на конгрес, то відносно всіх буде щось зроблено, але окремі люди можуть стикнутися з певними перешкодами або не зможуть заїхати назад. Або, заїхавши, з ними проведуть бесіди співробітники відповідних органів. Все залежить від того, як буде проходити конгрес, які документи, заяви будуть ухвалені, як розставлені акценти», – сказав Джелял.

Він підкреслив, що на конгресі обов'язково мають бути присутніми делегати з Криму, інакше з'їзд «вийде однобоким і неповним». «Все-таки ми неодноразово говорили, що сприйняття ситуації в Криму і поза Кримом дуже серйозно відрізняється. Якщо будуть ухвалюватися якісь заяви щодо ситуації в Криму, положення кримських татар, то думка безпосередньо тих, хто тут проживає, вкрай важлива», – пояснив перший заступник голови Меджлісу.

Джелял додав, що на місці кримської та російської влади був би зацікавлений в тому, щоб у конгресі взяли участь представники з Криму, і, як мінімум, не перешкоджали їх виїзду на захід.

На питання, чи готовий він сам взяти участь у з'їзді, Джелял відповів позитивно.

Схожої точки зору дотримується заступник голови Меджлісу Айдер Аджімамбетов. «Не бачу нічого, що б заважало проведенню конгресу в Туреччині. Враховуючи, що одна з найбільших діаспор кримських татар проживає в Туреччині, проведення там цілком адекватне», – сказала Аджімамбетов у коментарі для «Крим.Реалії».

Чимало кримських татар після втечі з окупованого Криму відкрили власний бізнес на материковій Україні, Львів, лютий 2015 року

Чимало кримських татар після втечі з окупованого Криму відкрили власний бізнес на материковій Україні, Львів, лютий 2015 року

За його словами, проблем у кримських татар багато, і їх треба вирішувати. «Якщо конгрес розглядатиме проблеми кримських татар та шляхи їх вирішення, то особливих ризиків (для учасників з Криму – ред.) немає. Якщо він потрібний для того, щоб забрати функцію Курултаю, то це, я вважаю, неправильно. Конгрес має вирішувати проблеми кримських татар, а не займатися політичними питаннями», – сказав Аджімамбетов.

Він також додав, що не бачить проблем у своїй особистій участі у з'їзді, при цьому необхідно дочекатися рішення оргкомітету про те, які питання будуть обговорюватися в ході конгресу.

Хамзін: Росія має взяти на себе частину витрат

Керівник управління зовнішніх зв'язків Меджлісу кримськотатарського народу Алі Хамзін, який входив до оргкомітету з проведення першого конгресу, у коментарі для «Крим.Реалії»​ зазначив, що рішення про проведення з'їзду в Туреччині розглядає як «якусь крайню форму заклопотаності тієї частини кримських татар, що проживають в Туреччині, долею цілого народу, який опинився в такому становищі в Криму».

«Замість діалогу, на який усі сподівалися, ми бачимо в Криму конфронтацію. Це події, пов'язані з обшуками, допитами, зникненнями людей. Останньою краплею стало припинення мовлення кримськотатарського телеканалу АТR. Ситуація нагнітається з однією метою: створити нестерпні умови для кримських татар в надії на те, що вони покинуть півострів добровільно», – вважає Хамзін.

Алі Хамзін

Алі Хамзін

Він припустив, що в ході конгресу буду поставлені питання, пов'язані з розвитком кримськотатарського народу в Криму – без всякого роду прив'язок до України, Росії.

На питання, чи збирається він сам взяти участь у конгресі в Туреччині, Хамзін відповів: «Я був би готовий взяти участь, якби чітко знав, які питання будуть обговорюватися в ході конгресу. Має бути створений оргкомітет, який позначить принципи і завдання другого конгресу. Було б правильно, якби російська держава, як цивілізована держава, дозволила б кримським татарам і навіть організувала і взяла б на себе частину якихось витрат при їх участі в конгресі».

Голова Центральної виборчої комісії Курултаю, активіст кримськотатарського національного руху Заїр Смедляєв також підтримує проведення конгресу в Туреччині.

Заір Смедляєв

Заір Смедляєв

«Думаю, часу достатньо для того, щоб до нього підготуватися. Охочі є брати участь у роботі конгресу. Занепокоєння через те, що хтось із делегатів конгресу може не повернутися в Крим, я не виключаю. Але якщо Росія говорить про те, що вона правова держава, то не бачу абсолютно нічого в тому, що кримські татари будуть брати участь у роботі конгресу», – підкреслив Смедляєв у коментарі для ​«Крим.Реалії».

Він також зазначив, що, будучи делегатом першого конгресу, готовий взяти участь у другому з'їзді, однак говорити поки що більш конкретно ще рано, оскільки, за словами Смедляєва, є «тисяча різних способів зробити так, щоб делегати з Криму на конгрес не потрапили».

Деякі спостерігачі вважають, що в разі відсутності делегатів із Криму другий Всесвітній конгрес кримських татар ризикує перетворитися фактично на з'їзд, в якому братимуть участь лише представники діаспор, а також переселенці з Криму, які проживають зараз на материковій Україні.

Оригінал матеріалу – на сайті «Крим.Реалії»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG