Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 14:39

Експорт як панацея для української економіки


Одеський порт. Ілюстраційне фото. ©Shutterstock

Одеський порт. Ілюстраційне фото. ©Shutterstock

Україна готує ЗВТ із Канадою, Туреччиною та Ізраїлем до 2018 року

Міністерство економіки та торгівлі запланувало збільшити удвічі обсяг експорту українських товарів до 2019 року. Для цього планують використати переваги режиму вільної торгівлі з ЄС (ЗВТ) Також готують аналогічні угоди з Канадою, Туреччиною та Ізраїлем. Водночас, звітує Нацбанк України, розвиватись доведеться за умов потрійної кризи: банківської, валютної та кризи економічного зростання.

Експорт – це те, що може врятувати українську економіку за умов, коли внутрішній ринок скорочується, а інвестиційний клімат є недостатньо хорошим. Таку думку висловила експерт Інституту економічних та політичних консультацій Вероніка Мовчан. За її словами, раніше продаж продукції за кордон складав близько половини українського ВВП, утім і зараз суттєво підтримує економіку держави.

Мовчан пояснює, що Україні доводиться різко переорієнтовуватися з російського ринку на інші, серед яких країни Євросоюзу та Азії. Окрім цього, через бойові дії та втрату територій розірвались виробничі ланцюги. Утім, навіть у такій складній ситуації українські експортери мають переваги, каже експерт. Аби підтримати виробників, слід впроваджувати внутрішні реформи, каже Мовчан.

Дерегуляція, антикорупційні реформи, спрощення податкової системи і податково адміністрування – це те, що буде підтримувати усіх. І експортерів, мабуть, більше за інших, тому що експортери – найефективніша частина бізнесу.

Завдяки минулорічним успіхам у політиці підтримки експорту та підписаній Угоді про вільну торгівлю з ЄС, Україна почала продавати більше продукції до європростору. За словами українських представників, хоч загалом обсяг експорту у 2014 році і знизився, утім продаж більшості категорій у ЄС зміцнів. «Обвалились» лише металургія та виробництво мінеральних продуктів – ті сфери, де був економічно важливим Донбас.

Аби закріпити успіх, каже експерт, держава має завершити процеси гармонізації технічних бар’єрів торгівлі – санітарних і фітосанітарних норм. Окрім того, інформувати бізнес про те, як саме вони можуть використати переваги угоди з Євросоюзом.

Експорт до Росії упав із 35% до 12% – НБУ

Враховуючи зовнішню і внутрішню девальвацію, конкурентоспроможність української продукції зросла, каже заступник голови НБУ Дмитро Сологуб. Держава має використати ситуацію, аби закріпитись на ринку, який дає Угода про вільну торгівлю, а також напрацювати нові сфери збуту. Водночас, каже Сологуб, слід враховувати: «структура зовнішньої торгівлі змінилась і назад не повернеться».

«У нас не буде 35% експорту продукції в Росію у найближчі роки. Минулого року було 17%, цього року може стати 12%. І сама структура зовнішньої торгівлі міняється: наші металургійні і вугільні підприємства на сході не повернуться до своєї 100-відсоткової потужності, як це було кілька років тому», – пояснює представник НБУ.

Українські кризи: банківська, валютна та криза економічного зростання

Тож розвивати експорт доведеться за умов потрійної кризи, каже Сологуб. За його словами, подібний досвід мали, наприклад, південно-східні азійські країни в 1990-х роках. Фактично, в Україні вирує одночасно банківська, валютна та криза економічного зростання.

«Але в ситуації, що склалась, головна проблема України, що все це посилено втратою території, де створювалось 25% експорту, 25% промислового виробництва і 15% ВВП», – пояснює Сологуб.

Окрім того, зараз докорінно міняється власне економічна модель країни. За словами Сологуба, попередня система, при якій держава міцно тримає руку на пульсі ринку – є нежиттєздатної. До неї повертатися не лише не варто, а й не вийде, наголошує представник НБУ.

«Нацбанк уже неодноразово заявляв і надалі до цього прагнутиме, що ми поступово відходимо від жорсткої прив’язки до валютного курсу. Проблема в тому, що рано чи пізно фальшива стабільність призводить до того, що дисбаланси накопичуються», – каже Сологуб.

Він також додає: Україна переживає етап падіння ВВП після етапу дворічної стагнації економіки – ВВП, фактично, не ріс із 2011-го до 2013 року.

Утім є ще один показник української економіки, що шкодить їй не менше за війну та корупцію. Мова йде про споживчу паніку, каже Сологуб. Йдеться про панічні настрої українців, що підштовхували у березні скуповувати не лише валюту та цінні речі, а й базові продукти харчування. Як наслідок, переважно через це, лише за березень ціни підскочили на 10%, зазначають в НБУ.

Утім, привід для оптимізму є, кажу Сологуб: очікується, що квітнева інфляція якщо не піде в мінус, то, принаймні, призупиниться. Частково це пояснюється тим, що валютний ринок стабілізується, хоч і не повертається до минулорічних показників.

Потрібно також захищати внутрішній ринок – Мінекономіки

Слід активніше розвивати експорт послуг, не лише товарів. Так вважає новопризначений заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Наталія Микольська. В Україні ця галузь займає лише 17% від загального експорту. Натомість, у країнах, де є збалансований підхід експорту товарів і послуг, він є на 25%, а в кращих випадках навіть до 30%, каже вона.

«Коли говоримо про експорт послуг, у всіх в голові відразу виникає (думка про – ред.) ІТ. Але ми не говоримо про те, що є ще послуги освітні, туристичні, медичні. Звичайно, ви скажете: нам потрібно розвивати інфраструктуру. Робити зміни в бізнес-кліматі, аби експорт послуг не проводився через офшорні компанії», – каже Микольська.

Окрім того, продовжує представниця Мінекономіки, слід захищати українського виробника від імпорту «в рамках, дозволених механізмів СОТ». Зокрема, слід якісніше застосовувати антидемпінгові і антисубсидаційні заходи для захисту внутрішнього ринку. Таким чином, каже Наталія Микольська, експортери отримають безпечний новий ринок – внутрішній.

«Якщо ми захищаємось від недобросовісного імпорту – це дає вам можливість збільшити виробництво, здешевити виробництво товару і дає вам додатковий ринок, якого у вас не було», – каже вона.

За її словами, враховуючи економічну та фінансову ситуацію держави, цього року не вдасться запустити такі інститути підтримки експорту, як експортно-кредитне агентство. Утім вона на посаді торгового представника планує просувати економічні інтереси України на європейському та світовому ринку. Найбільший акцент припаде саме на крупний бізнес, хоча і середній також у перспективі може стати базисом для експорту.


На цю ж тему:

10.04.2015
Газ і струм на окуповані території: потік зменшується?

Росія самовільно постачає газ у зону бойових дій на сході України, та має намір отримати за це кошти від офіційного Києва далі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG