Ядерна угода зруйнує певні давно існуючі бар’єри між Іраном і США, але не варто очікувати, що всі стіни раптово впадуть. Навіть якщо угоду підпишуть, аналітики та колишні дипломати не очікують зміни у взаєминах між двома країнами, які протягом більше ніж трьох десятиліть обмінюються звинуваченнями та погрозами.
«Що мені носити тепер, коли ми почнемо тусуватися з американцями?» – цей жарт став популярним серед іранців після того, як вони узгодили з шістьма державами світу рамкову ядерну угоду після тривалих переговорів у Швейцарії. Документ відображає бажання багатьох іранців нормалізувати відносини зі США, які їхні лідери називають «Великим Сатаною».
Однак їхнє бажання навряд чи здійсниться у найближчий час. Навіть якщо угоду підпишуть, аналітики та колишні дипломати не очікують зміни у зв’язках між двома країнами, які протягом більше ніж трьох десятиліть обмінюються звинуваченнями та погрозами.
Джон Лімберт, колишній дипломат американського посольства в Тегерані, де він понад рік був заручником внаслідок штурму посольства під час Ісламської революції 1979 року, каже, що ядерна угода продемонструє обом сторонам, що існує кращий спосіб будувати відносини.
«Ядерна угода не зробить з цих двох країн друзів. Вона не змусить нас подобатися один одному, довіряти один одному, але вона продемонструє інший і більш продуктивний шлях регулювання відносин», – сказав він.
«Табу на контакти зламано»
Починаючи від революції 1979 року, вищі посадові особи США й Ірану контактували між собою напряму вкрай рідко. Але інтенсивні двосторонні переговори між американським держсекретарем Джоном Керрі та міністром закордонних справ Ірану Джавадом Заріфом стали звичним явищем останніми місяцями. Прямим переговорам передувала історична телефонна розмова між американським президентом Бараком Обамою та його іранським колегою Хасаном Роугані у вересні 2013 року.
Колишній іранський законодавець Фатіма Хакікатіджу каже, що така взаємодія та, в підсумку, ядерна угода можуть зламати стіну недовіри, яка розділяє давніх ворогів.
«Чиновники обох країн здобудуть краще розуміння один одного», – сказала вона.
Валі Наср, декан Школи поглиблених міжнародних досліджень університету Джона Гопкінса та колишній експерт із зовнішньої політики Держдепартаменту США, каже, що ядерні переговори, які тривають більше ніж рік, вже змінили відносини між двома державами.
«Вони ніколи не підписували спільної угоди, перш ніж вони підписали спільний план дій. Хоча рамкова ядерна угода не є підписаним документом, обидві сторони її схвалюють. Це вже є досить великими змінами. Табу «на контакт» зі США зламано», – сказав він.
За словами Насра, всеосяжна ядерна угода не обов’язково означає більш широкі відносини. Однак, це досягнення «закладе основу для потенційно більшої кількості сфер відносин і співпраці в інших царинах».
Регіональна співпраця або продовження суперечок
З іншого боку, деякі експерти стверджують, що угода може заохотити Іран грати більш агресивну регіональну роль. Ісламська республіка Іран вже має значний вплив у таких країнах, як Ірак, Сирія, Ліван, і серед шиїтів Ємену. Дехто з аналітиків стверджує, що іранці зможуть докласти більше зусиль у цих країнах, якщо звільняться від фінансових санкцій Заходу.
Аліреза Надер, старший аналітик із питань Ірану американського аналітичного центру RAND, каже, що майбутнє регіональної політики Ірану залежатиме від того, які політичні угруповання всередині держави будуть зміцнені через підписання ядерної угоди: помірковані іранці, які вірять у шлях відкритості та кращих зв’язків із рештою світу, або прихильники твердої лінії, на думку яких зближення із Заходом не відповідає їхнім інтересам.
«Іран може мати більше переваг, але якщо він прагне припинити свою ізоляцію та відкрити власну економіку, йому доведеться бути менш агресивним у регіоні», – сказав Надер.
На його думку, якщо ядерну угоду підпишуть, то США та Іран можуть дослідити «неафішовані напрямки співпраці» в Афганістані й Іраку, де обидві країни мають спільних ворогів – «Талібан» та «Ісламську державу».
Незважаючи на спільні інтереси, США та Іран також борються за вплив і владу в регіоні, де союзники Вашингтона, у тому числі Ізраїль і Саудівська Аравія, вживають заходів для боротьби із впливом Тегерану.
Ядерна угода має відкрити можливості для переговорів щодо інших питань, де обидві сторони мають як розбіжності, так і спільні інтереси, каже Джон Лімберт, який також був заступником помічника держсекретаря США з питань Близького Сходу.
Він згадує, що під час роботи в Держдепартаменті кілька років тому, коли розмова йшла про переговори з іранцями чи афганцями, відповідь була такою: «Ми не можемо цього робити, допоки не маємо вирішення ядерного питання».
Ґері Сик, вчений Колумбійського університету, який працював у Раді національної безпеки США, сказав, що обидві країни продемонстрували своє бажання серйозно будувати відносини один із одним.
«На міністра закордонних справ Ірану більше не нападають через те, що він розмовляє з Джоном Керрі. Люди з нашого боку, яким, можливо, теж не подобається діалог з іранцями, також звикли до ідеї, що ми можемо розмовляти з Іраном», – сказав він.
Наср вважає, що на даний момент, США та Іран залишаться конкурентами.
«США продовжить керуватися інтересами своїх ключових союзників, а на Іран впливатиме його переконання, що він має зберігати антиамериканську позицію, щоб досягти своїх цілей у регіоні», – сказав він.
Останнє слово
У підсумку, верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї має останнє слово щодо всіх державних справ країни. Він висловив серйозні побоювання щодо ядерних переговорів. Однак, здається, залишив двері відчиненими для майбутньої співпраці, якщо сторонам вдасться досягти міцної ядерної угоди.
«Якщо інша сторона утримається від своїх звичайних нещирих дій, цей досвід можна використати і в інших питаннях. Якщо ми побачимо, що вони повторюють свої нещирі дії, це лише зміцнить наш попередній досвід недовіри Америці», – сказав Хаменеї.
Оголосивши рамкову ядерну угоду 2 квітня, Обама сказав, що навіть якщо документ узгодять, це не зарадить «глибокому розколу та недовірі» між двома державами. За його словами, побоювання Вашингтона щодо іранської поведінки існуватимуть «увесь час, допоки Іран спонсоруватиме тероризм, допомагатиме дестабілізувати Близький Схід і погрожуватиме друзям і союзникам Америки, наприклад, Ізраїлю».
На цю ж тему:
 03.04.2015Іранці святкують ухвалення рамкової ядерної угоди Президент США назвав рамкову угоду «історичним порозумінням» і додав, що це рішення є «найкращим варіантом на сьогоднішній день» далі |
