Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 10:38

Заступник міністра енергетики Діденко виявився бізнес-партнером Коломойського – розслідування


Вони, зокрема, є засновниками загадкового ТОВ «Протон-21

Ігор Діденко багато років віддав роботі на державних підприємствах і на державу взагалі. Зараз він займає високу державну посаду – заступника міністра енергетики та вугільної промисловості України. Але журналісти звернули увагу на те, що саме завдяки його безпосередньої свідомої чи не свідомої участі окремі фінансово-промислові групи отримали контроль над цілою низькою стратегічних державних підприємств. Мова йде про групу «Приват» на чолі з олігархом Ігорем Коломойським, із яким чиновника пов’язують не тільки дружні стосунки, але і спільний бізнес. Про це йдеться у сюжеті програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та Першого Національного).

Група «Приват» є найбільшим гравцем на ринку видобутку нафти і нафтопродуктів України, контролюючи дві напівдержавні компанії – нафтовидобувну «Укрнафту» і нафтопереробну «Укртатнафту», а також повністю державну нафтотранспортну «Укртранснафту». Окрім того – має найбільшу мережу автозаправних станцій в країні. «Якщо казати про ринок нафти і нафтопродуктів України, то група «Приват» є найвпливовішою з усіх гравців цього ринку», – каже експерт із питань енергетики Геннадій Рябцев.

Втім, так було не завжди. І журналісти «Схем» вирішили пригадати, як саме групі «Приват» вдалося організувати цей повний цикл: ланцюжок від видобутку нафти, її транспортування, виробництва з неї нафтопродуктів, до їхнього продажу автовласникам. Адже при цьому нерідко на кожній із ланок «Приват» заробляв, а держава – втрачала.

Зміцнити позиції групі «Приват» вдалося в 2009-му – на початку 2010 року. Тоді державне стратегічне підприємство «Укртранснафта», яке управляє усіма українськими нафтопроводами, очолив Олександр Лазорко, який до цього працював на підприємствах Ігоря Коломойського. Активну підтримку у владі йому надавав Ігор Діденко – на той момент перший заступник голови правління НАК «Нафтогаз України» – компанії, яка є власником «Укртранснафти». Саме Діденко представляв Лазорка колективу компанії і проводив з ним спільну конференцію. Це було майже 6 років тому.

На початку 2015 року нове керівництво «Нафтогазу» спробувало звільнити з посади ставленика Коломойського. Але олігарх почав фізично протистояти цьому. Відкритий виклик державі коштував йому навіть крісла очільника Дніпропетровської області, але не контролю над «Укртранснафтою». Попри те, що наглядова рада підприємства призначає нового керівника Юрія Мірошника, Лазорко це не визнає. Він терміново бере лікарняний і замість себе призначає Наталю Парахоняк, яка також раніше працювала на заводах групи «Приват».

«Це є використання існуючого законодавства задля збереження свого місця в компанії. Тобто пан Лазарко персонально, або за вказівками, які він отримує, використовує існуючу систему законодавства для того, щоб залишатися фактично людиною, яка керує цією компанією», – вважає секретар Комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу Вікторія Войціцька.

Кого ж визнає легітимним керівником «Укртранснафти» профільний заступник міністра Ігор Діденко? Відповідь – ставленицю менеджера Коломойського – Наталю Парахоняк, а не новопризначеного наглядовою радою Юрія Мірошника. Це випливає наприклад із того, що саме її робочі листи Діденко офіційно бере в роботу.

Журналісти «Схем» також вирішили пригадати, за яких обставин група «Приват» отримала контроль над найбільшим українським нафтопереробним заводом, що зробило групу нині єдиним виробником палива в Україні.

Як це сталося? У 2009 році компанія «Укртатнафта» – власник Кременчуцького нафтопереробного заводу – виставила на продаж свої акції: спочатку 18,3%, а потім ще 28,8% і 8,6%. Першочергове право купівлі цих акцій було у державного «Нафтогазу», який вже мав на той момент 43,05% акцій «Укртатнафти». Чому держава не скористалась шансом викупити повністю стратегічно важливий завод? На той момент першим заступником «Нафтогазу» був саме Ігор Діденко. Він пояснює це тим, що у «Нафтогазу» тоді просто не було на це грошей. Результат – виставлені на продаж акції «Укртатнафти» викуповують структури групи «Приват», збільшуючи свій пакет із 1,1% до 56% акцій. Так найбільший в Україні нафтопереробний завод переходить під контроль «Привату».

Леонід Косянчук, який раніше працював в Міністерстві енергетики, вважає, що «Нафтогаз» тоді мав можливість знайти ресурси для купівлі акцій «Укртатнафти». Адже на кону стояв контроль над найбільшим і нині єдиним працюючим нафтопереробним заводом в Україні. «Вже чого точно там не було, так це того, що НАК не був у змозі викупити. Суми, які проходять через НАК – вражають уяву. Тому говорити, що не було грошей для викупу, думаю це не так», – згадує голова асоціації «Об’єднання операторів ринку нафтопродуктів» Леонід Косянчук.

Дійсно, як випливає з документів, що віднайшли журналісти «Схем», – Діденко на посаді першого заступника голови «Нафтогазу» заздалегідь знав що держава має шанс викупити акції «Укртатнафти».

І навіть звертався до Кабінету міністрів із проханням знайти гроші – більше 303 мільйонів гривень, ставлячи до відома керівництво країни про таку можливість. От тільки зробив це, свідомо чи ні, в останній момент, а саме за два дні до закінчення прийому заявок та внесення задатку, що фізично унеможливило швидке та вчасне рішення. Результат – акції заводу купує «Приват», збільшуючи свій 1% аж до контрольного пакету.

Ігор Діденко виявився причетним також до підготовки угоди, згідно з якою «Приват» отримала можливість призначати своє керівництво в компанії «Укрнафта». Це найбільша в Україні нафтовидобувна компанія. Контрольний пакет її акцій належить державі в особі «Нафтогазу», але насправді через менеджмент її контролює міноритарний акціонер – група «Приват».

Як трапилось, що держава втратила контроль над «Укрнафтою»? Це стало можливим завдяки, в тому числі, вже згаданій угоді, про яку мало хто знає. Її «Нафтогаз», «Укрнафта» та «Приват» підписали ще в 2010 році – у розпал виборів президента між першим і другим туром.

Так «Приват», у якого лише 43% акцій «Укрнафти», документально закріпив за собою право призначати своє керівництво, і контроль над компанією на довгі роки. І знову свою руку до цього доклав Діденко.

«Вся історія його роботи протягом останніх років у державних структурах – це були періоди зміцнення групи «Приват». Це простежується як на прикладі, по суті, слиття «Укртатнафти» приватним акціонерам, так і на прикладі підписання акціонерної угоди», – говорить директор «Консалтингової групи А-95» Сергій Куюн.

Журналістам «Схем» вдалося знайти тогочасне листування між «Нафтогазом» і Кабміном, яке свідчить, що саме Ігор Діденко курував підготовкою цієї по суті проолігархічної угоди.

«Діденко був багато років представником Коломойського, в тому числі, у структурі НАКу, тому що вони близькі історично з Коломойським, і він був одним із тих, хто готував цю угоду до підписання, скажімо так, супроводжував цей процес», – розповідає народний депутат України, а донедавна журналіст Сергій Лещенко.

Всі ці факти вибудувалися у ланцюжок, який і дав журналістам «Схем» підстави підозрювати Ігоря Діденка в його роботі не тільки на державу, але і на конкретну фінансово-промислову групу.

Журналісти «Схем» зачекали на Ігоря Діденка у парламенті, щоб все ж він висловив свою позицію та пояснив свої дії. Але чиновник, на жаль, був налаштований агресивно, коли почув гострі запитання незалежних ЗМІ. Він відмовився від спілкування, обмежившись письмовою відповіддю. У листі Діденко стверджує, що давно знайомий з Ігорем Коломойським, не уточнюючи характер відносин. «Ми знайомі ще з минулого сторіччя. Наші стосунки є такими, що не виходять за рамки коректних загальнолюдських цінностей, діючої Конституції та чинного законодавства», – зазначив Ігор Діденко.

Але, як вдалося дізнатися журналістам «Схем», Діденка і Коломойського пов’язують не тільки дружні стосунки. Виявляється, що заступник міністра енергетики та вугільної промисловості має спільний бізнес із олігархом. Їхні права, як засновників ТОВ «Протон-21», прямо вказані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб. Ця фірма має великий статутний фонд – 123 мільйони гривень, із яких частка Діденка становить більше ніж 15 мільйонів гривень. Ще стільки ж у статутному фонді має Станіслав Адаменко – вчений та винахідник. А олігархи-партнери Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов мають більші частки – внесли по 46 мільйонів гривень кожен.

На сайті «Протон-21» вказано, що це лабораторія електродинамічних досліджень, яка була створена для реалізації інноваційного проекту зі створення нової безпечної технології утилізації радіоактивних відходів. Ігор Діденко став співвласником «Протон-21» у 2008 році. З того ж часу це дослідне підприємство не патентувало жодного винаходу. Останній патент лабораторії був зареєстрований у далекому 2004 році. Чим насправді займається «Протон-21» на сьогоднішній день поки що не вдалося дізнатися. Керівництво відмовилось від спілкування з журналістами, а на територію підприємства у місті Вишневе під Києвом не пустила охорона.

В інтернетній мережі «гуляє» багато записів розмов Ігоря Коломойського з різними відомими людьми. Існує і запис розмови між Коломойським та Діденком – вона датована серпнем 2014 року, коли останній вже був на посаді заступника міністра енергетики. Ігор Діденко просить про зустріч в олігарха, щоб обговорити питання саме «Протону».

Про що це може свідчити і чи є порушення закону у тому, що заступник міністра є співзасновником підприємства разом із олігархом? Юрист Центру протидії корупції Олена Щербан каже, що Ігор Діденко мав протягом 10 днів, із моменту переходу на державну службу, передати належні йому корпоративні права.

Джованні Кеслер, голова Європейського управління по боротьбі з шахрайством, наголошує, що наявність спільного бізнесу у чиновника та олігарха – це конфлікт інтересів, недопустимий у розвинених країнах. «Таке не повинно траплятись. Тому що часто це призводить до того, що приватний інтерес бере гору над інтересами громади та суспільства, – вважає Кеслер. – Коли немає прозорості в ухваленні рішень, вони можуть бути ухвалені на шкоду державі та її економіці. Будь-яка присутність конфлікту інтересів має бути не тільки публічно заявлена та визначена, конфлікту інтересів потрібно запобігати та уникати таких ситуацій».

Втім, сам Діденко нічого поганого у своєму спільному з олігархом бізнесі не бачить. «Підприємства, що належать до сфери управління Міністерства, не мають контрактних стосунків із ТОВ «Протон-21» і не проводять переговори про укладання угод із ТОВ «Протон-21»… Зазначу, що у своїй діяльності на посаді заступника міністра енергетики та вугільної промисловості я дотримуюсь усіх вимог чинного антикорупційного законодавства України», – сказано в його письмової відповіді.

У зв’язку з цим журналісти «Схем» запитали у міністра енергетики та вугільної промисловості Володимира Демчишина, як він оцінює діяльність свого заступника. На що отримали відповідь, що він поки що не знайшов кращої людини, щоб замінити Ігоря Діденка.

Отже, спершу журналісти «Схем» звернули увагу на факти, які можуть свідчити про те, що окремі чиновники працюють не тільки на державу, але й також на конкретні фінансово-промислові групи. А під час розслідування навіть знайшли цьому можливе логічне пояснення, а саме спільний бізнес чиновника та олігарха. Але, схоже, у влади наразі немає політичної волі для боротьби з цим явищем.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG