Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 12:30

Це був священик-піонер: на Апеннінах створив понад 70 українських осередків

Рим – Українська громада в Італії попрощалася із відомим пастирем Василем Поточняком. 42-річний священик УГКЦ помер 15 квітня у місті Брешія, де тривалий час лікувався від онкологічного захворювання. Отець Поточняк, будучи першим координатором душпастирства для українців Італії, став для багатьох заробітчан духовним опікуном і заступником.

Якщо давнє прислів’я каже, що «всі дороги ведуть до Риму», то в Римі усі дороги (українців) вели до отця Василя Поточняка. Таке особисте враження склалося під час його душпастирської служби в Італії. Будь-яка інформація стосовно життя іммігрантів, будь-який контакт, будь-яка порада – усе знав, усім щиро ділився молодий священик Поточняк.

Його мудре слово западало у душу багатьом, а зосереджений добрий погляд вселяв довіру з першого знайомства. Можливо, саме тому на прощання із душпастирем до собору Святої Софії в Римі прийшли не лише брати-духовники, давні знайомі, а й ті, хто бачив отця лічені рази у церкві.

Через отця Василя я спілкувалася з Богом. Я провідувала його в лікарні. І не ми, а він, тяжко хворий, нам давав сили, він нас підтримував

«Я лише кілька разів була на його службах, він був дуже чуйною людиною і дуже поважав людей. Умів організувати громаду», − згадує літня пані Марина.

А землячка Василя Поточняка пані Оксана через жалобні емоції ледь наважується вимовити кілька слів: «Через отця Василя я спілкувалася з Богом. Я провідувала його в лікарні. І не ми, а він, тяжко хворий, нам давав сили, він нас підтримував».

Духовний опікун мігрантів

Василь Поточняк закінчив Люблінський католицький університет, викладав у Дрогобицькій духовній семінарії, студіював у Папському східному інституті в Римі.Від 2001 року почав активно опікуватися не лише духовним, а й громадським життям трудових мігрантів. Завдяки організаторським зусиллям отця Василя в Італії створено понад 70 українських церковних осередків.

Це був священик-піонер, який почав формувати тут українські громади, де люди зустрічалися і ділилися болями, тугою за рідною землею

«Це був священик-піонер, який почав формувати тут українські громади, де люди зустрічалися і ділилися болями, тугою за рідною землею. Він не залишав заробітчан, які повернулися в Україну, організовув прощі від Самбора до Зарваниці. Це була лагідна і водночас вимоглива людина, тому до нього тягнулися інші», − згадує у розмові з Радіо Свобода єпископ Іриней Білик.

Для згуртування українців на Апеннінах священик Поточняк започаткував різні проекти, які живуть донині. Серед них і християнський часопис «До світла» − духовний вісник для іммігрантів із вікторинами, поезіями та листами заробітчан.

Він навіть приходив у гості до італійської сім’ї, де я працювала, цікавився в яких умовах живуть трудові мігранти. Він нас заспокоював і згуртовував

Про співпрацю у часописі згадує Марія Савичук: «Я складала кросворди для журналу, і з отцем Василем ми гарно співпрацювали. Він навіть приходив у гості до італійської сім’ї, де я працювала, цікавився, в яких умовах живуть трудові мігранти. Він нас заспокоював і згуртовував. Ми були упевненіші в собі, не мали сильного страху на чужині».

Робота на благо громади

У 2005 року стараннями отця Василя у Римі вийшла друком двотомна антологія творчості заробітчан: поетична збірка «Світло на чужих стежках» та книжка гумору «Ґавдеамус! По-емігрантськи». Свято матері у Римі, що стало традиційним для жінок-заробітчанок, також було створене за час служби отця Василя. За визначну просвітницьку роботу президент Віктор Ющенко нагородив священика УГКЦ орденом «За заслуги» III ступеня.

Це була людина надто оптимістична і відверта, готова завжди допомогти

«Отець Поточняк любов’ю нас горнув до себе. Він запропонував нам створити перше товариство українців Італії, а при ньому організували і недільну школу «Свята Софія». Це була людина надто оптимістична і відверта, готова завжди допомогти», − говорить активістка громади Галина Фурдін.

Василь Поточняк вважався одним із фахових експертів щодо проблематики трудової міграції. Міграція – це не зло, наголошував він під час останніх виступів, працюючи виконавчим секретарем пасторально-міграційного відділу УГКЦ у Києві. Священик закликав не судити заробітчан, а підтримувати їх як на чужині, так і на батьківщині. «Треба, щоб мігранти якомога менше втрачали, а більше здобували», − вважав отець Поточняк.

Заупокійні служби та прощання з отцем Василем відбулися у Брешії та Римі. В неділю, 19 квітня, тіло священика відправляють для поховання в Україну.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG