Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 02:29

Європейські історики борються із російськими стереотипами про Україну


©Shutterstock

©Shutterstock

«Через хибну історичну інформацію навіть деякі авторитетні німецькі політики, наприклад, сумніваються, що українська нації існує»

Берлін – Незважаючи на те, що назва України практично не зникає з медіа-простору ФРН, німці надто мало знають її історію. Заповнити цю прогалину взялася Асоціація істориків Німеччини та Асоціація істориків Східної Європи, які разом з українськими колегами мають створити для німецького суспільства не тільки справжній образ України, а й виправити стереотипи, які з’явилися після розвалу Радянського Союзу та завдяки російській пропаганді.

Ініціатори створення Німецько-української історичної комісії – члени найбільшого в Європі об’єднання науковців-гуманітаріїв, які налічують понад три тисячі учених-істориків, викладачів, дослідників. Вона має на меті поглиблювати знання німецького суспільства про Україну,яка й досі часто сприймається крізь призму СРСР, як його колишня республіка.

Мартін Шульце Вессель, голова комісії та президент Асоціації німецьких істориків (фото historikerverband.de)

Мартін Шульце Вессель, голова комісії та президент Асоціації німецьких істориків (фото historikerverband.de)

В Німеччині не існує історичного образу України, натомість бракує знань про неї як про велику європейську державу з власною історичною і культурною традицією.

Через хибну історичну інформацію навіть деякі авторитетні німецькі політики, наприклад, сумніваються, що українська нації існує. Дехто з них вважає, що суверенітет України – умовне поняття. Тож долю країни можна вирішувати і без її участі. Німецько-українська історична комісія має це змінити, поламавши стереотипи.

Німецькі історики наголошують: фундаментом відносин з Україною передовсім має бути усвідомлення, що вона – суверенна держава з правом самостійно ухвалювати рішення щодо своєї зовнішньої політики. А відтак члени обох асоціацій разом з українськими колегами – членами комісії – окреслили спільні проекти. Мова йде, зокрема, про представлення України впродовж трьох періодів європейської трансформації – від 17 століття до часів Майдану. Також реалізовуватимуться конкретні розробки, темою яких буде історія відносин обох країн.

Асоціація істориків Німеччини (фото historikerverband.de)

Асоціація істориків Німеччини (фото historikerverband.de)

Друга світова війна та історія Голокосту – в центрі уваги

Увага членів німецько-української комісії зосереджуватиметься на питаннях, що наразі на часі: вивченні Другої світової війни та історії Голокосту. Історики планують детальніше дослідити нову добу з її різноманітними суспільними і релігійними традиціями, вивчити український національно-визвольний рух та видання німецького альтернативного підручника історії для школи.

Окремий розділ діяльності комісії – переосмислення історії Другої світової війни та періоду німецької окупації України, що сприятиме зміцненню української національної пам’яті про цей період. Це надзвичайно актуально нині, в умовах конфлікту на сході України, а також у пропагандистській війні Росії, про що свідчить навіть саме вживання поняття фашизму.

Напередодні 70-ї річниці закінчення Другої світової війни, історики Німеччини та України намагатимуться з’ясувати, чи є у німецькій пам’яті про перемогу над нацизмом місце для України?

Тим часом голова комітету з міжнародних справ Держдуми Російської Федерації Олексій Пушков не чекає об'єктивності від німецько-української комісії. В інтерв’ю російським ЗМІ він заявив: «Я абсолютно виключаю, що робота цієї комісії може бути об'єктивна з двох причин. По-перше, українська історична наука сьогодні – це не наука, а наукоподібна форма пропаганди, пронизана міфологією. Вона базується на перекрученні очевидних фактів, на героїзації ОУН-УПА і Бандери, на запереченні нацистського характеру українських націоналістичних рухів».

Не важко зрозуміти таку нетерпимість російського політика, кажуть історики. Адже досі перемога над нацизмом у Другій світовій війні поєднувалася лише з російською ідентичністю, тому й частина німецького суспільства надто мало усвідомлює, який внесок України в перемогу над нацизмом. А також Білорусі, яка теж зазнала великих втрат.

Хоч усі ці країни постраждали від німецької окупації, але у ФРН сприймається лише російська частина історії Другої світової війни і почуття провини німців за війну спрямоване передусім до Росії. Німецько-українській комісії належить дослідити ці сторінки історії, які з різних причин і в різні часи інтерпретувалися по-різному.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG