Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 13:24

Коли буде Гаазький трибунал щодо ситуації в Україні, всі ці матеріали можуть бути задіяні – редактор The Insider

Група хакерів, відома як «Анонімний інтернаціонал», зламала електронну пошту глави Роскомнагляду Олександра Жарова, витяги з якої опублікувало видання The Insider. З листування помітно, що керівництво радіостанції «Ехо Москви» погоджує з Роскомнаглядом тексти та відеоролики, які публікує на своєму сайті, і позбувається небажаних співробітників. Також тут наводяться подробиці закриття радіостанції «Ехо в Петербурзі». У цьому листуванні згадуються також патріарх Кирило і президент Володимир Путін – їх називають «Папою» і «Начальником» (вирішується питання про те, щоб телеканал «Спас», що належить РПЦ, став безкоштовно мовити на всю країну. Питання було швидко вирішене на користь РПЦ ). Радіо Свобода виявило в опублікованих листах і кілька інших цікавих сюжетів – про фотографа Дениса Синякова, арештованого за зйомку акції Greenpeace, про тиск на телеканал ТВ-2, про дисертацію Жарова, перевірену «Диссернетом» і визнану плагіатом, про скаргу «Яндекса» на Google і про те, чому моцарелла краща від барабулі.

Це не перша хакерська атака на російських чиновників, причетних до тиску на ЗМІ та впливу на українські події – раніше «Анонімний інтернаціонал» зламав СМС-листування чиновника адміністрації президента Тимура Прокопенка, минулого року була опублікована пошта колишнього прес-секретаря руху «Наші» Христини Потупчик.

Судячи з нових опублікованих матеріалів, в активному листуванні з главою Роскомнагляду Олександром Жаровим числиться призначений у грудні 2014 року гендиректор «Еха Москви» Михайло Дьомін. У листах він погоджує тексти, що публікуються на сайті радіостанції, і домовляється про те, як позбутися небажаних співробітників (наприклад, Євгенії Альбац). Також є листування, що стосується тиску адміністрації президента і Роскомнагляду на телеканал «Дождь». Причому сам чиновник відомства Вадим Суботін у ній визнає, що попередження каналу «натягнуте і надумане». Обговорюються також позбавлення ліцензії «Еха Петербурга», бюджет «Ехо Москви», гендиректор радіостанції Михайло Дьомін просить підвищення зарплати, а глава Роскомнагляду Олександр Жаров обирає собі годинник Rolex за півмільйона рублів.

Про нову порцію викриттів «Анонімного інтернаціоналу» і про те, чи варто очікувати наслідків після їхніх публікацій, Радіо Свобода розповів головний редактор видання The Insider Роман Доброхотов:

Роман Доброхотов

Роман Доброхотов

​– Цю переписку треба розглядати в контексті інших зливів, які вже упродовж кількох місяців дозволяють нам сформувати своє уявлення про те, як адміністрація президента, Роскомнагляд та інші відомства разом займаються цензурою ЗМІ, тиском на опозицію, різними пропагандистськими проектами, як вони залучені в корупційні схеми і так далі. Є якась загальна картина, яка завдяки новим листам і смс, як мозаїка, поступово стає все більш повною. У цьому сенсі робота, яку робить «Анонімний інтернаціонал» щодо збільшення прозорості наших державних органів, дуже цінна.

– У чому ж її цінність?

Якщо раніше ми тільки здогадувалися про те, що Роскомнагляд закриває сайти, виходячи зі своїх політичних завдань, що з ним погоджують якісь ефіри, навіть на радіостанції «Ехо Москви», то зараз у нас є документальне підтвердження

– Якщо раніше ми тільки здогадувалися про те, що Роскомнагляд закриває сайти, виходячи зі своїх політичних завдань, що з ним погоджують якісь ефіри, навіть на радіостанції «Ехо Москви», то зараз у нас є документальне підтвердження. Звичайно, воно не має юридичної сили, але для аудиторії це досить переконливий аргумент. Вона починає краще розуміти, як усе це влаштоване, які конкретно люди за це відповідальні. І потім, це цінний ресурс для історії, оскільки в майбутньому, коли влада зміниться і потрібно буде проводити люстрацію, проводити судові процеси щодо тих, хто порушував кримінальні статті та статті Конституції, пов'язані з цензурою та іншим, всі прізвища у нас є. У нас є факти. Я впевнений, що ми будемо це використовувати.

– Нещодавно в ЗМІ було опубліковане СМС-листування путінського чиновника Прокопенка, що наочно демонструє, як Кремль тисне на опозиційні ЗМІ і бореться з політичною опозицією. Особливого скандалу не було після цього. І наслідків начебто не помітно...

У Росії, що є важливою новиною, а що не є, визначають державні ЗМІ, а їм той же Прокопенко та інші співробітники адміністрації президента вказують

– Треба розуміти специфіку російського інформаційного простору, який завжди в авторитарному суспільстві влаштований не так, як у традиційно демократичному суспільстві. У Росії, що є важливою новиною, а що не є, визначають державні ЗМІ, а їм той же Прокопенко та інші співробітники адміністрації президента вказують. Було б дивно очікувати, що зараз на всіх телеканалах, у ток-шоу обговорюватимуть злодійство і цензуру в адміністрації президента.І все-таки ця тема була досить резонансною. Всі, хто більш-менш цікавиться політикою, мали можливість з цим ознайомитися. По нашому сайту ми бачимо, що ці матеріали читали найбільше. Я думаю, що свій резонанс ця тема мала. Вона мала, до речі, резонанс і всередині адміністрації президента теж, тому що, як ми бачимо з того ж листування, вони дуже уважно відстежують, як це поширюється в соцмережах, через спеціальний сервіс «Медіаметрікс». Тож усередині системи це теж була дуже важлива, резонансна новина. Так, вона не призведе до якихось миттєвих відставок, але вона все одно впливає на політику.

– Чи лякають чиновників та кремлівських людей ці хакерські злами?

Коли ви розумієте, що те, що ви зараз робите, наступного дня може виявитися публічним, ви будете діяти трохи інакше

– Коли ви розумієте, що те, що ви зараз робите, наступного дня може виявитися публічним, ви будете діяти трохи інакше. Це абсолютно нова політична реальність.

Коли буде Гаазький трибунал щодо ситуації в Україні, всі ці матеріали можуть бути задіяні

Раніше який-небудь Костянтин Малафєєв разом з батьком Тихоном та Сергієм Івановим з адміністрації президента могли щось комбінувати і сподіватися, що введення військ в Україну, «ополчення», яке вони організовували, можна буде потім якось закамуфлювати під якусь революцію. А зараз ми знаємо конкретно прізвища, час, місце, як це робилося, ким конкретно це робилося. Не впевнений, що наступного разу, коли вони захочуть щось таке замутити, вони на це так просто зважаться. Бо зрозуміло, що за це треба буде рано чи пізно відповідати. Це реальний кримінальний злочин. Коли буде Гаазький трибунал щодо ситуації в Україні, всі ці матеріали можуть бути задіяні.

– У Вашого видання дуже тісні стосунки з «Анонімним інтернаціоналом». Що це за люди? Яка їхня задача? Які їхні плани на майбутнє? Кого ще вони збираються зламувати?

– Мої стосунки з ними суто журналістські, оскільки наше видання вважає, що ці матеріали досить важливі. «Анонімний інтернаціонал» звертає на нас трохи більше уваги, оскільки вони розуміють, що ми намагаємося дуже уважно вивчати ці матеріали. Ми не причетні до цієї групи й самі не знаємо, ким вони є. Принаймні, ми за своїми джерелами перевіряли всю інформацію, яку ми можемо перевірити. І все, що ми перевіряли, виявилося істиною. Тому ми довіряємо цій групі. На мій погляд, всі конспірологічні теорії, які могли б пояснювати, хто ці люди, досить наївні і дурні. Насправді, для нас не дуже принципово, є там якісь чиновники або якісь люди з адміністрації президента. Для нас набагато важливіше, наскільки адекватна ця інформація. Ця інформація адекватна.

Наступною жертвою хакерів, за логікою, можуть стати люди, чия інформація може дозволити краще зрозуміти структуру ухвалення рішень всередині влади, в тому числі, і з резонансних тем, таких як війна в Україні чи цензура ЗМІ. Ми дізнаємося щось нове, щось важливе. Тож найближчим часом нам варто чекати зламу пошти саме тих людей, які певним чином залучені в ці схеми ухвалення неформальних рішень. Йдеться не про міністрів, не про тих, хто формально представляє російську владу, а про тих, хто намагається тіньовим чином, за допомогою незаконних способів тиску на пресу або за допомогою організації якихось своїх власних воєнізованих угруповань (як у випадку з Малафєєвим) брати участь у політичних рішеннях. По суті, тіньові суб'єкти, які хочуть грати важливу роль у політиці, від хакерів отримують по заслугах. З точки зору правової держави це дуже корисна робота.

У листуванні Олександра Жарова є кілька цікавих епізодів, що не згадані в огляді The Insider:

Кар’єра Вадима Ампелонського

У березні 2013 року на пошту Жарову надходить резюме від людини, прізвище якої наступні кілька років буде часто звучати на багатьох телеканалах і радіостанціях, Вадима Ампелонського. Ампелонський Жарову сподобався, був призначений на посаду прес-секретаря Роскомнагляду і всі подальші роки трудився у поті чола, пояснюючи журналістам державних і опозиційних ЗМІ причини блокувань тих чи інших сайтів і сервісів. У резюме тоді ще майбутнього спікера відомства впадають в око досить скромні (або, принаймні, адекватні) зарплатні побажання – 150 тисяч рублів на місяць.

Акція Greenpeace, Денис Синяков – не пірат

У жовтні 2013 увагу чиновників Роскомнагляду привернула історія активістів Greenpeace, які намагалися штурмувати російську нафтовидобувну платформу «Прирозломного». Заступник голови відомства Максим Ксензов звертає в одному з листів увагу колег на твіт агентства ТАСС про те, що Рада з прав людини при президенті вважає арешт фотографа Дениса Синякова, який знімав акцію, порушенням закону про ЗМІ:

Ксензов просить підлеглих підготувати «позицію з цього приводу». На це прохання він отримує дві відповіді. Одну – від заступника начальника управління контролю та нагляду у сфері масових комунікацій Наталії Старостенко, яка налаштована, очевидно, не на користь фотографа: на її думку, відповідно до статті 49 закону про ЗМІ, Синяков повинен був відмовитися від завдання, оскільки воно «пов'язане з порушенням закону». Їй заперечує начальник правового управління Роскомнагляду Борис Едідін. Він звертає увагу на те, що Синяков не «пірат, а фотографував», і в заяві варто написати, що, якщо слідство встановить непричетність Синякова до протизаконних дій, на нього мають поширюватися імунітети закону про ЗМІ. Жаров вольовим рішенням ставить крапку в цій дискусії: «Поки мовчимо».

Денис Синяков після звільнення з СІЗО

Денис Синяков після звільнення з СІЗО

«Диссернет», Сергій Пархоменко та «ЩЖ»

У січні 2014-го Вадим Ампелонський звертає увагу свого начальника на статтю в «Щотижневому журналі» (який він називає «порталом платного компромату»). Йдеться про потрапляння Жарова до «чорного списку» проекту «Диссернет». Дисертація глави Роскомнагляду, на думку експертів спільноти, виявилася списана з державної доповіді «Про санітарно-епідеміологічну ситуацію в Російській Федерації в 2002 році». Жаров доручає Ампелонському «розібратися з цією ситуацією». Той відповідає начальнику: «Є підозра, що не обійшлося без участі Сергія Пархоменка» (одного із засновників «Диссернету» – ред.), але той, швидше за все, лише «один із виконавців замовлення».

Сергій Пархоменко

Сергій Пархоменко

Складно сказати, яких зусиль коштувало Ампелонському провести розслідування, яке вивело його на слід журналіста, який ніколи не приховував свою причетність до проекту «Диссернет». Утім, підказка є в одному з листів наступного дня: у ньому Ампелонськмй надсилає Жарову добірку посилань і загальнодоступну інформацію про «Диссернет» з Вікіпедії. Прес-секретар Роскомнагляду з іронією пише про те, що «Диссернет» перевіряє дисертації на плагіат за запитом громадян: «Вартість замовлення перевірки уточнити не вдається. Нібито БЕЗКОШТОВНО... Безкорисливі мотиви».

OK, Google

18 лютого 2015 року «Яндекс» подав до Федеральної антимонопольної служби скаргу на американську компанію Google, яка, на думку російської компанії, незаконно відмовляє стороннім виробникам додатків у доступі до магазину додатків Google Play і всіх функцій операційної системи Android. Вранці цього ж дня віце-президент «Яндекса» з корпоративних відносин Марина Яніна пише Олександру Жарову про цю скаргу – «для інформації». Той відповідає: «Прийнято, підтримую» і пропонує зустрітися. Відзначимо, що скаргу «Яндекса» до ФАС багато експертів вважали неетичною, розгледівши в ній бажання скористатися політичною кон'юнктурою для досягнення власних комерційних цілей.

«Це катастрофа»

Після анексії Криму російська влада заборонила багатьом держслужбовцям і силовикам – прямо чи негласно – виїзд за кордон у приватних справах, наприклад, на відпочинок. На нещодавній прямій лінії Путін пообіцяв скасувати таку заборону для міліціонерів, а ось керівникам таких відомств, як Роскомнагляд, пощастило менше – для них він, судячи з усього, залишається в силі.

Олександр Жаров

Олександр Жаров

Левова частина опублікованого листування Олександра Жарова складається зі спроб подешевше організувати собі і своїй сім'ї відпочинок в Росії. З цією метою чиновник, серед інших, звертається за допомогою до директора з енергетичного бізнеса компанії «РУСАЛ» Павла Ульянова. Йдеться про 30-відсоткову знижку на проживання в СПА-готелі «Родина» в Сочі. Ульянов каже, що знижка буде, але Жаров скаржиться, що для відпочинку в Сочі підсумкова сума все одно виходить занадто великою – у порівнянні зі звичним відпочинком у Європі:

Дітей потрібно купати перед навчальним роком та взимку в морі. Окрім Сочі, у голову нічого не приходить. Але цінник всього пристойно перевищує Європу дуже хорошого рівня мінімум у 2-3 рази. Це катастрофа

«У мене не було конкретного бюджету. З об'єктивних обставин за кордон у цьому році я їхати не можу, а дітей потрібно купати перед навчальним роком та взимку в морі. Окрім Сочі, у голову нічого не приходить. Але цінник всього пристойно перевищує Європу дуже хорошого рівня мінімум у 2-3 рази. Це катастрофа. Що робити, не знаю. Буду думати».

Ролик з Боровим і Новодворською

11 березня Жаров отримує звіт від свого заступника Олега Іванова – «Результати моніторингу блокування операторами зв'язку доступу до ресурсу», ролику на Youtube. Зараз цей ролик уже видалений, але за декількома буквами в адресі нескладно знайти його копії на тому ж сервісі. Виявилося, що йдеться про звернення до росіян опозиціонерів Костянтина Борового і Валерії Новодворської. У ньому вони закликають українську владу «не сподіватися на мирне вирішення конфлікту з президентом Росії» і «активно протистояти військовому вторгненню сусідньої держави, не намагаючись догодити Путіну». Якщо судити зі звіту, ефективність ухвалених Роскомнаглядом заходів склала всього 78 відсотків. 22 відсотки перевірених Роскомнаглядом операторів зв'язку блокувати ролик відмовилися.

«Ось і проти ТВ-2 громадянин знайшовся»

Звертає на себе увагу лист, в якому згадується незалежний томський телеканал ТВ-2, який фактично був закритий на початку цього року – як вважають журналісти каналу і тисячі жителів Томська, через політичні мотиви. Повідомлення, відправлене Жарову невідомим адресатом з Управління по роботі із зверненнями громадян адміністрації президента Росії, може свідчити про те, що плани закрити канал виношувалися ще в червні 2014-го. Лист зветься так: «Ось і проти ТВ-2 громадянин знайшовся». У доданому файлі – текст листа, який прийшов в адміністрацію від томського пенсіонера Ігоря Бикова. Биков називає себе «патріотом Батьківщини» і просить Володимира Путіна особисто «звернути увагу на спробу ТВ-2 політизувати скасування свого мовлення» і «вжити до нього заходів». Заходи були вжиті: з лютого ТВ-2 остаточно позбувся ліцензії на мовлення і залишився тільки у вигляді сайту в інтернеті.

Моцарелла і барабуля

На завершення скажемо, що відпочинок у Сочі в порівнянні з Європою Жарову так і не сподобався, незважаючи на знижки і допомогу від дружніх організацій. Ось фрагмент листування чиновника з главою компанії «Проф-Медіа» Рафаелем Акоповим. Акопов надсилає Жарову посилання на статтю на сайті BBC – про посилення Китаєм контролю за сервісами миттєвих повідомлень:

Акопов: Цікаво http://www.bbc.com/news/world–asia–china–28694890

Жаров: Все б Вам паралелі проводити. Все б Вам перебільшувати. Ми і Китай – дві різні, але партнерські країни. З різних аспектів діяльності.

Акопов: Звичайно, тому й цікаво. Сиджу в Італії, намагаюся наїстися моцарели про запас :))

Жаров: А я сиджу на пляжі в Сочі. Їм барабулю. Ось такі паралелі...

Оригінал матеріалу на сайті Російської редакції Радіо Свобода

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG