Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 00:07

Рівність жінок і чоловіків – це вигідно для ВВП Європи – посол Швеції

Україна посідає 56 місце у світі за індексом гендерної рівності, свідчать результати дослідження, здійсненого «Економічним форумом». Аби виправити це, парламенту пропонують запровадити квоти для жінок. Зокрема, у Верховній Раді жінка – кожний десятий парламентар, а в Європі подекуди – кожен третій. Експерти переконані, квоти – це потрібне і своєчасне рішення. Утім соціальний психолог додає: в українському суспільстві жінки завжди були на рівні з чоловіками. Несправедливість же почалась за Радянського Союзу, коли до опіки родиною додалась офіційна робота.

Наразі в українському парламенті 47 жінок, це близько 11% від усіх депутатів. І хоч це рекордний показник для всіх восьми скликань Верховної Ради. Утім ця частка не репрезентативна, адже серед українського населення представниць цієї статі – більше половини.

Депутат міжфракційного об’єднання «Рівні можливості» Лілія Гриневич пропонує привчати парламент до гендерної рівності на законодавчому рівні.

За її словами, наразі для політичних партій діє принцип «добровільних квот» – кількість однієї статі у списку по багатомандатному округу не повинна перевищувати 70%. Утім переважно жінки опиняються у непрохідній частині списку – таким чином квоту обходять, а покарання за це не передбачено, пояснює Гриневич.

Вона з колегами внесла на розгляд Верховної Ради законопроект, що має сприяти залученню жінок до політичної діяльності. В Україні чим вищий рівень управління – тим менше там працює жінок, каже вона.

Ми пропонуємо, щоб у першій п’ятірці було не більше 60% представників однієї статі. А далі в подальшій кожній десятці не більше 70%

«Ми пропонуємо, щоб у першій п’ятірці було не більше 60% представників однієї статі. А далі в подальшій кожній десятці не більше 70%. Якщо ми це перекладемо на мову життя в Україні, то це виглядає (так – ред.): у першій п’ятірці – три чоловіки і дві жінки, і в кожній десятці – не менше 3 жінок», – пояснює вона.

Якщо ж партії не виконуватимуть ці умови, згідно з запропонованим законопроектом, ЦВК має відмовити їм у реєстрації. За словами Гриневич, вона розуміє: для українського парламенту та суспільства загалом фіксовані квоти – достатньо радикальне рішення. Утім додає, що такими рішучими зміни Україна може наздогнати втрачений час, який мала витратити на поступове та покрокове залучення жінок до суспільно-політичного життя держави.

Квоти – це тимчасова норма, яка дозволяє жінкам потрапити в парламент – експерт

Квоти необхідні, аби привчити українське суспільство, що Верховна Рада – це таке ж природне і закономірне місце роботи для жінки, як і для чоловіка. Таку думку висловила голова Волинського гендерного центру Оксана Ярош та додала: квоти – це тимчасовий засіб. У такий регуляторний спосіб, каже вона, жінки матимуть змогу потрапити до парламенту та проявити себе.

«І не підтримую тієї точки зору, що це образливо, принижує гідність жінок, які мають вповні конкурувати із чоловіками, щоб бути обраними. Тобто 30% – це є демократична норма, не менше 30%», – каже вона.

За її словами, суть квотування у тому, що «поки жінки в Україні лишаються біднішими економічно, поки вони перевантажені домашніми справами і не зовсім можуть мати час на розбудову кар’єри» – їм потрібно гарантувати місце, як вияв тимчасової підтримки.

Оксана Ярош також розповідає – часто люди побоюються, що через квоти на роботу потраплять непрофесіонали. Утім коментує, що слід вимагати призначення компетентної людини не залежно від того, чи це жінка, чи чоловік.

Квотування – це не означає, що ми будем виловлювати людей на вулиці і запихати їх на посади керівні, а ми будемо тільки тоді, коли це професіонали

«Тобто квотування – це не означає, що ми будем виловлювати людей на вулиці і запихати їх на посади керівні, а ми будемо тільки тоді, коли це професіонали», – каже вона.

Також додає, що в Німеччині налагодилиефективний гендерний механізм при прийомі на роботу. Якщо на посаду там претендує і чоловік, і жінка однакового фаху у який заклад із технічного специфікою – перевагу надають жінці, адже чоловіків там і так багато. Але за умови, що вона фахова, додає Ярош.

Рівність жінок та чоловіків на ринку праці – це вигідно для ВВП Європи

Ні Україна, ні країни Європейського Союзу ще не досягли гендерної рівності, вважає посол Королівства Швеція в Україні Андреас фон Бекерат. Утім, відразу додає: в Швеції зміни запроваджуються все ж швидше та ефективніше – наразі його державу можна назвати чи не найбільш гендерно рівною в Європі. Зокрема, чотири найвищі позиції в уряді Швеції посідають жінки: два міністри та два державні секретарі. Також уже 8 років працює міністерство інтеграції та гендерної рівності.

За результатами дослідження Global Gender Gap Report торік Швеція посіла 4 місце серед 124 країн. Це один із найкращих показників, що свідчить про рівні права обох статей на оплату праці, влаштування на роботу, соціальні гарантії від держави та залучення до суспільно-політичного життя. Натомість Україна опинилась на 56 місці, випередивши Польщу та Естонію, утім поступившись Танзанії та Намібії.

Андреас фон Бекерат додає: Швеції ще є над чим працювати. Зокрема, каже посол, якщо його дочка та син виростуть, провчаться в одному внз, оберуть однакову професію та працюватимуть на аналогічній посаді – хлопець все ж отримуватиме на 15% вищу зарплатню, ніж дівчина. Утім для інших країн, каже він, розрив у оплаті буде ще більшим. Україні посол радить створювати саме передумови, за яких жінки будуть активніше брати участь у суспільно-політичному житті.

«Швеція є країною, із дуже високим залученням жінок на ринку праці. У нас досить розвинена система догляду за дитиною, що дозволяє жінкам поєднувати родинне життя, виховання малят і роботу», – каже він.

Якби решта країн Європейського Союзу підняли свій показник гендерної рівності до шведського, резюмує посол, то ВВП Європи збільшився би на чверть.

«Домострою» в Україні ніколи не було – соціальний психолог

Слід обережно порівнювати гендерні особливості суспільства в Україні та, наприклад, у Західній Європі, вважає соціальний психолог Віктор Пушкар. За його словами, навіть Європа є розрізненою: у Норвегії чи Швеції гендерну рівність забезпечено повністю, а в Італії рівність «у швецькому і норвезькому сенсі» зовсім не забезпечено.

Українську ж культуру деформувала «радянщина», вважає Пушкар. На його думку, у традиційній українській культурі, жінка не була якоюсь «слабкою і гнобленою істотою».

«Радянщина» – коли жінки почали виконувати з одного боку рівні з чоловіками функції на виробництві, а з іншого – сім’ю і домашнє господарство лишили на них – щодо жінок це було несправедливо

«Жінка була практично рівна до чоловіка і в домашніх справах жінки мали навіть більше право голосу. Тобто «домострою» в нас ніколи не було, це накинуто нам ззовні. І, власне, «радянщина» – коли жінки почали виконувати з одного боку рівні з чоловіками функції на виробництві, а з іншого – сім’ю і домашнє господарство лишили на них – щодо жінок це було несправедливо», – додає експерт.

Експерт також додає, що в Україні жінка мала право голосу щодо того, з ким і як прожити життя. А у господарських питаннях, каже Пушкар, інколи чоловік був головніший, а інколи – жінка. На його думку, це більше залежало індивідуальних рис та того, хто був за характером сильніший, а не від статі.

Утім, резюмує соціальний психолог, в Україні дійсно існують невирішені гендерні питання: нерівність оплати праці та менша кількість жінок-керівників. Водночас, каже, є і відсутність чоловіків у сфері шкільного і дошкільного виховання. Переважно, говорить Пушкар, у школі є один чоловік-вчитель, який, як правило, він швидко робить кар’єру і стає директором школи. Таке суто жіноче виховання, на думку соціального психолога, також не сприяє тому, що «з молодих українців і українок виростуть гендерно збалансовані люди».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG