Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 19:50

Бездомні собаки навчають людяності – захисники тварин


Польські рятувальники допомагають псу під час повені, 2010 рік

Польські рятувальники допомагають псу під час повені, 2010 рік

Вже траплялося, що люди, які завдали тваринам страждань, сиділи у в’язницях по кілька місяців – зоозахисник

Варшава – Кількість собак у 38-мільйонній Польщі досягнула 8 мільйонів, а котів – 6 мільйонів. Це один із найвищих показників у державах Європейського союзу. Польські експерти зазначають, що водночас із зростанням кількості домашніх улюбленців на краще міняється ставлення до них. Поляки дедалі охочіше забирають до себе додому безпритульних тварин, які з різних причин втрачають господарів. Понад 80 відсотків упійманих комунальниками бездоминх псів після того, як опиняються в спеціальних притулках, потрапляють до нових господарів. Зменшується натомість кількість випадків жорстокого ставлення до тварин. Це результат діяльності численних польських організацій захисників тварин, а також посилення кримінальної відповідальності за знущання над «братами меншими».

Станіслав Стельмащук, інспектор з польського Товариства охорони тварин захистом домашніх улюбленців займається майже півстоліття. За його словами, переломним моментом у ставленні поляків до звірів став закон, ухвалений у 1997 році. Він починається зі слів, що тварина здатна відчувати страждання, вона не є річчю, тому людина зобов’язана ставитися до неї гуманно. В законі – довгий перелік вчинків, які у Польщі вважаються злочином проти чотириногих, а також птахів і риб. Окрім фізичного знущання законом заборонено психічно збиткуватися над тваринами – лякати і цькувати їх.

Кожна людина, яка зауважить, що хтось знущається з тварини, може повідомити про це місцевій владі, яка законом зобов’язана зреагувати

«Кожна людина, яка зауважить, що хтось знущається з тварини, може повідомити про це місцевій владі, яка законом зобов’язана зреагувати. Зокрема, місцева влада має право вдаватися до адміністративних дій, таких як тимчасове вилучення тварини у господаря, або ж може назавжди передати тварину до притулку й ухвалити адміністративне рішення про заборону утримувати тварин» , – розповів Стельмащук.

Вже траплялося, що люди, які завдали тваринам страждань, сиділи у в’язницях по кілька місяців

Голова Фонду Animals Мацей Онишкевіч доповнює, що кілька років тому покарання за знущання над тваринами стали ще більш суворими. Він говорить: «Наприклад, за знущання над тваринами з особливою жорстокістю можуть покарати трьома роками позбавлення волі. Такого суворого вироку поки що не було, та вже траплялося, що люди, які завдали тваринам страждань, сиділи у в’язницях по кілька місяців».

Останніми роками за знущання над тваринами дедалі частіше карають грошовими штрафами, які передаються на потреби притулків для звірів. Скажімо, у Вроцлаві штрафом покарали молодика, який холодної листопадової ночі залишив свого пса в автомобілі. Півтори тисячі злотих штрафу (приблизно 10 тисяч гривень) передали вроцлавському притулку для бездомних собак.

Органи самоврядування мусять мати програми опіки над бездомними тваринами

Проте, у Польщі наголошуть, що одними тільки покараннями ставлення людей до братів менших не поліпшити. Потрібні державні програми, які гарантують захисникам тварин фінансову та організаційну підтримку.

Станіслав Стельмащук розповідає, до чого Закон «Про охорону тварин» зобов’язує органи місцевого самоврядування. «Кожен орган місцевого самоврядування у Польщі мусить мати програму охорони тварин, яку повинен фінансувати. Таку програму погоджують із організаціями захисників тварин. У цій програмі є виразний поділ на бездомних та диких тварин. Бездомні тварини можуть потрапити до притулків, які нерідко утримуються місцевим самоврядуванням», – пояснив Стельмащук.

На сьогодні в Польщі функціонує майже 200 притулків для бездомних тварин – переважно собак і котів. Їх засновують як органи місцевого самоврядування, так і громадські організації чи приватні особи. Загалом у польських притулках для тварин утримують понад 100 тисяч псів та приблизно 20 тисяч котів. У таких закладах звірів лікують, роблять їм необхідні щеплення, привчають до контакту з людиною. Як наголошує Мацей Онишкевіч, значну допомогу притулкам надають волонтери, які приходять до тварин, годують і вигулють собак, граються з ними. В одному з таких притулків, що у місті Бидґощ, з бездомними собаками працюють волонтери з місцевої в’язниці. У Бидґощі переконані, що контакт із тваринами позитивно впливає на в’язнів, навчає їх співчуття до слабшої істоти.

З кожним роком дедалі більше тварин, які опиняються в притулках, знаходять собі новий дім. Якщо 7-8 років тому нових господарів знаходили для 60 відсотків бездомних собак, то тепер – для більш як 80 відсотків. Це результат масштабного загальнопольского руху «Візьми собі собаку чи кота». Заклики подбати про тварину, яка потрапила в притулок, поширюють польські засоби масової інформації, їх також розміщують у громадському транспорті.

Люди охочіше допомагають тваринам, якщо знають, куди звернутися

Кожен телеканал вважає справою честі робити сюжети про ставлення людей до звірів. Та й взагалі менталітет населення змінився, але для того, щоб відбулися фундаментальні зміни, потрібно два-три покоління

Мацей Онишкевіч наголошує на великій ролі неурядових організацій у зміні ставлення поляків до чотириногих. Очолюваний ним Фонд Animals був однією з перших польських організацій такого типу. Держава захочує громадян підтримувати такі фонди, перераховуючи їм один відсоток зі своїх податків. Громадський діяч каже: «На щастя, сьогодні організацій, які займаються охороною тварин, дуже багато. Фактично, кожен телеканал вважає справою честі робити телесюжети про ставлення людей до звірів. Та й взагалі треба сказати, що менталітет населення змінився, але для того, щоб відбулися фундаментальні зміни, потрібно два-три покоління».

Колись, якщо хтось бачив на дорозі переїханого автомобілем собаку, то часто залишав такого пораненого пса на дрозі, бо просто не знав, що з ним зробити. А тепер усі знають, що можна зателефонувати на номер екстренної допомоги 112, і цим собакою займуться відповідні служби

Онишкевіч переконаний, що люди охочіше реагують на проблеми тварин, якщо знають, як саме їм допомогти. Тому інформаційна кампанія, що ведеться неурядовими організаціми і популярними телеканалами, врятувала багато життів покалічених чи залишених напризволяще звірів. «Люди міняються, стають більш вразливими, а крім цього, тепер відомо, куди звернутися у випадку проблем з твариною. Скажімо, колись, якщо хтось бачив на дорозі переїханого автомобілем собаку, то часто залишав такого пораненого пса на дрозі, бо просто не знав, що з ним зробити. А тепер усі знають, що можна зателефонувати на номер екстренної допомоги 112, і цим собакою займуться відповідні служби», – зазначив Онишкевіч.

Чому містам потрібні дворові коти?

Станіслав Стельмащук наголошує, що турбота про чотириногих, які живуть у сучасних містах, необхідна й із суто практичних міркувань. Він розповів, що за наполяганням захисників тварин у польському законодавстві з'явилося поняття «кіт, який живе на волі». Йдеться про здичавілих кішок, які непристосовані до життя в притулках чи людських помешканнях. В домашіх умовах вони припиняють їсти і помирають.

Річ у тім, що здичавілі коти – це елемент екосистеми міста

Польські комунальні служби вирішують проблему з неконтрольованим розмноженням таких кішок масовою їх стерилізацією. Та, на думку захисника тварин, це – дорога в нікуди. Він розмірковує: «Якщо в польських містах стерилізуватимуть усіх здичавілих котів, то невдовзі ми опинимося в ситуації Берліна, де вже у вісімдесяті роки минулого століття почало бракувати тварин цього типу, тож тепер німці імпортують їх з Польщі. Річ у тім, що здичавілі коти – це елемент екосистеми міста. Там, де є такі тварини, там менше щурів та мишей».

Тому пояснює Стельмащук, природоохоронці переконують містян у тому, що потрібно дбати про кішок, які живуть у підвалах будинків. Натомість, місцеве самоврядування мусить фінансувати вакцинацію таких специфічних, але корисних тварин.

Потрібно переконувати суспільство в тому, що тварина – це не річ, що вона має відчуття, емоції. Розуміння цього впливає на те, як люди ставляться одне до одного

Польські охоронці тварин одностайні в тому, що в суспільстві, де вчаться гуманно ставитися до звірів, краще ставитимуться й до людей. Стельмащук розмірковує: «Якщо хтось погано ставиться до тварини, то від нього не варто сподіватися доброго ставлення до людини. Це взаємозалежні явища. Насилля щодо слабшої істоти – це вияв величезної внутрішньої агресії та легковажного ставлення до чийогось життя. Тому потрібно переконувати суспільство в тому, що тварина – це не річ, що вона має відчуття, емоції. Розуміння цього впливає на те, як люди ставляться одне до одного».

За словами Мацея Онишкевіча, гуманного ставлення до звірів потрібно навчати, починаючи з дитсадка. Польський Закон «Про охорону тварин» зобов’язує освітні заклади впроваджувати в навчальні програми уроки, на яких дітям прищеплюють любов до «братів менших». Тому, радить Онишкевіч, українським охоронцям тварин варто організовуватися, заручитися підтримкою політиків і лобіювати ухвалення відповідних законів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG