Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 04:06

Російська влада шукає формальні відмовки, а кримська – намагається сховатися за ФСБ

Арбітражний суд Москви призначив на 25 травня початок розгляду позову кіпрської компанії DRGN Ltd до міністерства фінансів Росії, а також «​мінфіну Криму»​, «​Ради міністрів»​ і «​Держради»​ про стягнення 82 млн рублів. У таку суму оцінена заборгованість за непогашеними вчасно кримськими облігаціями внутрішньої позики. DRGN Ltd стала першим із власників цінних паперів Криму, що зважилися вимагати неотриманий дохід у судовому порядку.

Про те, що кіпрський офшор подав позов до кримської влади, стало відомо ще тиждень тому. Як повідомив Сергій Фурса – представник інвестиційної компанії Dragon Capital (м.Київ), що виступала андеррайтером (гарантом) емісії цінних паперів, DRGN Ltd володіє кримськими облігаціями на 17 млн гривень (722 тис доларів). Спостерігачі не виключають, що за кіпрською фірмою стоїть сама Dragon Capital, а позов є свого роду пробною кулею, слідом за якою до активних судових дій перейдуть й інші інвестори.

Кримський дефолт

Нагадаємо, що фактичний дефолт щодо кримської позики стався рік тому – наприкінці березня Крим не виплатив щоквартальний дохід власникам облігацій. А 22 червня 2014 року не відбулося заплановане погашення і всієї позики. Сума непогашеної емісії склала 133 млн грн., плюс неоплачений вчасно процентний дохід за квартал на 4,8 млн грн.

Саме запозичення було здійснене ще в 2011 році за рішенням Верховної Ради Криму. Передбачалося, що залучені від продажу облігацій кошти підуть на фінансування роботи підприємства «Чисте місто», закупівлю сміттєзбиральної техніки та будівництво потужностей з переробки твердих побутових відходів у Сімферополі. І якщо закупівля техніки для «Чистого міста» відбулася, то з будівництвом сміттєпереробного заводу в кримській столиці не склалося досі. Втім, це вже не проблема інвесторів. Вони вправі очікувати повернення позикових коштів незалежно від того, витратив позичальник їх за призначенням, чи ні.

Емітентом цінних паперів виступив кримський парламент, андеррайтером – українська інвестиційна компанія Dragon Capital. Покупцями ж кримських боргових паперів стали, в основному, українські структури – банки, недержавні пенсійні фонди, керівні компанії. Також серед інвесторів виявилися і кілька іноземних компаній.

Всі до суду

Торік «щасливі власники» кримських цінних паперів називали судові позови як один із можливих шляхів розвитку подій. «Якщо емітент не здійснить погашення, «Укргазбанк» розпочне підготовку до юридичних позовів. Ми будемо подавати позов або від себе, або від групи інвесторів-власників облігацій», – говорив Станіслав Шлапак, тодішній перший заступник голови правління державного «Укргазбанку», що виступав платіжним агентом емісії.

Очевидно, що минулий рік не приніс конструктиву в переговорах з кримською «владою», яка на словах наявність боргу не заперечувала, але кроків для його виплати також не робила ніяких. Тому питання перейшло у судову площину.

Знаменно, що першим позивачем стала компанія, зареєстрована на Кіпрі. Хоча, як ми зазначали вище, основна частина власників облігацій представляє Україну. Можливо, українські інвестори не поспішають йти до російських судів з тієї причини, що формально це означало б визнання ними юрисдикції Росії над Кримом. У цьому випадку запасним варіантом для них залишаються міжнародні суди.

Це підтвердив і Сергій Фурса. «Велика частина власників облігацій є резидентами України. Вони, швидше за все, приєднаються до загальноукраїнського позову, який подається у зв'язку з анексією Криму до Європейського суду з прав людини. Просто ця компанія (DRGN Ltd – ред.) – резидент Кіпру, і вона може йти іншим шляхом», – пояснив він у коментарі «Коммерсант FM».

«Кому я винний – всім пробачаю»

Вже зараз можна припустити, що основною лінією захисту російської сторони в судовому процесі стане спроба звалити відповідальність за подію на Україну. Раніше кримські та російські чиновники вже говорили, що це Національний банк України перешкоджає виплаті боргових зобов'язань, тому що відмовляється надати Криму реєстр власників із зазначенням їхніх банківських реквізитів. На що в Нацбанку заперечували, що виконання фінансових зобов'язань не пов'язане з наявністю доступу до реєстру власників.

Велика частина власників облігацій є резидентами України. Вони, швидше за все, приєднаються до загальноукраїнського позову, який подається у зв'язку з анексією Криму до Європейського суду з прав людини

Зараз звучать ті ж самі тези. Так, помічник міністра фінансів Росії Світлана Нікітіна повідомила агентству Bloomberg, що «уряд» Криму має гроші для оплати боргу. Однак проблема в тому, що українська сторона не надала реєстр власників облігацій.

Разом з тим, на думку фінансових експертів, ця причина є формальною. Зрозуміло, що українські офіційні структури, які не визнають повноваження «уряду» Криму, не будуть співпрацювати з ними і відкривати для них реєстри. У той же час, існують інші шляхи встановлення повного списку власників цінних паперів.

«Уряд» Криму ніколи не отримає цей реєстр, тому що Україна не визнає «уряд» Криму. Але це не єдиний шлях, яким «уряд» Криму, або російський, або Мінфін може дізнатися, мають власники право на погашення чи ні, – пояснює Фурса. – Оскільки папери вже виведені з обігу, в усіх держателів є виписка про те, що стільки-то паперів були списані. Це унікальний документ, тут не може бути дублювання. Росія однозначно може дізнатися, кому і скільки вона винна».

Сергій Аксьонов

Сергій Аксьонов

До того ж, ще до настання термінів погашення позики Dragon Capital як андеррайтер випуску пропонував кримській «владі»​ найпростіший шлях вирішення проблеми – організувати викуп всього обсягу емісії російським банком. Проте ця пропозиція не була почута. Хоча за бажання закрити питання цей варіант був би для кримських чиновників оптимальним.

Ми ніяких боргів за собою не бачимо

А не так давно і кримський «прем'єр» Сергій Аксьонов дав зрозуміти, що вся справа в банальному небажанні повертати борги. Коментуючи звернення компанії DRGN Ltd в суд, він сказав, що попросив Федеральну службу безпеки перевірити її діяльність. «Уряд» звернувся в ФСБ, щоб перевірити повноваження цієї компанії, хто вони такі взагалі, – говорив він. – Яким чином надавався цей займ, ми знаємо – були розміщені кошти в різних одеських банках різними міністрами фінансів. Пан Скорик (екс-голова мінфіну Криму – ред.) перевів у банки, афілійовані безпосередньо з його друзями-товаришами... Ми ніяких боргів за собою не бачимо» (цитується за «Кримінформом»). Тому, за словами Аксьонова, рішення щодо цього питання буде ухвалюватися після завершення розслідування.

Втім, несплата боргу загрожує Криму нарахуванням пені та штрафних санкцій і подальшими судовими позовами. Якщо перший судовий досвід у російському суді виявиться невдалим і позов з якоїсь причини буде відхилений, це відкриє дорогу інвесторам для продовження розглядів на міжнародному рівні.

Оригінал матеріалу – на сайті «Крим.Реалії»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG