Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 22:30

Із 35 тисяч внутрішньо переміщених осіб, що звернулись до Держслужби зайнятості, працевлаштовано тільки 10 тисяч

Населення контрольованого Україною міста Святогірська на Донеччині за час збройного конфлікту в регіоні зросло майже утричі – до приблизно дев’яти тисяч осіб. Такі цифри озвучують тамтешні громадські активісти, які допомагають переселенцям, водночас констатуючи, що роботи для всіх у місті бракує і багато хто живе на соцвиплати. За даними Державного центру зайнятості, наразі в Україні вдалося працевлаштувати тільки третину переселенців із Донбасу та Криму, які звернулися до установи.

На кожного мешканця Святогірська припадає три переселенці, розповідає Павло Дрозд із благодійного фонду «Слов’янське серце». За його даними, переселенців працездатного віку у місті відносно небагато: близько 60% новоприбулих – діти, серед решти значну частину складають пенсіонери. Знайти роботу у цьому та навколишніх районах проблематично, багато людей живе у місцях компактного поселення на державні виплати, зауважує активіст.

«Святогірськ – занадто маленьке місто, – говорить він. – Тим більше, що раніше він був курортним містом, люди приїжджали, відкривалось щось. Ну, я не знаю, що буде цього літа, але зараз роботи як такої у Святогірську немає».

Представник громади переселенців, які вже півроку живуть в одному із тутешніх будинків відпочинку, Андрій Незговоров із Горлівки розповідає, що більшість мешканців задіяні у внутрішньому житті компактного поселення, наприклад, чергують на кухні чи в пральні, проводять ремонтні роботи, хтось допомагає волонтерам або ченцям у монастирі. У Святогірську роботи немає, а їздити на роботу у сусідній Слов’янськ, на думку переселенця, невигідно: зарплати там невисокі і значна частина заробітку витрачається на дорогу.

35 тисяч переселенців шукають роботу через Держслужбу зайнятості

З початком конфлікту на сході України Донеччина вийшла у лідери за кількістю звернень до Державної служби зайнятості серед переселенців, разом із Києвом, Дніпропетровською, Харківською та Запорізькою областями. Про це розповіла Радіо Свобода начальник управління організації надання соціальних послуг установи Любов Бершадська.

За її інформацією, загалом до служби звернулись близько 35 тисяч внутрішньо переміщених осіб із Криму та Донбасу, з них вдалося знайти таким чином роботу тільки 10-ти тисячам, а ще дві тисячі працевлаштовані тимчасово. Решта отримує допомогу по безробіттю.

Через складну економічну ситуацію кількість звернень від роботодавців знижується, тому переселенцям пропонують також суміжні спеціальності, зауважує Бершадська.

Професійне навчання ми проводимо безкоштовно, за рахунок служби зайнятості, і це навчання іде під гарантоване працевлаштування

«Можливо, він (переселенець – ред.) тривалий час працював, наприклад, прохідником у шахті, а є ще якісь там у нього навички, можливо, слюсаря. І якщо ці знання потрібно вдосконалити, підвищити кваліфікацію, підвищити кваліфікацію – тут уже включається програма професійного навчання. Професійне навчання ми проводимо безкоштовно, за рахунок служби зайнятості, і це навчання іде під гарантоване працевлаштування», – пояснює чиновниця.

Водночас, вона погоджується, що часто у такому випадку йдеться про вакансію із нижчою за попередню зарплатою.

Потрапивши у критичну ситуацію, людина шукає «рибу, а не вудку», тобто намагається знайти хоча б тимчасову роботу, тоді як різними професійними курсами починають цікавитися ті, хто вже трохи облаштувався на новому місці, розповідає Ірина Коваль, координатор «Центру зайнятості вільних людей», який, серед іншого, проводить тренінги для переселенців.

Ми залучаємо професійних тренерів, готуємо, зокрема, підприємців

«У людини вже є, де проживати, є якийсь хоча б мінімальний фінансовий потік або заощадження, і вона вже тоді думає над тим, як їй покращити свою ситуацію, вона починає шукати такі курси. У нас – досить великий потік, дуже багато бажаючих. Відповідно, ми намагаємося це робити, залучаємо професійних тренерів, готуємо, зокрема, підприємців», – зазначає Ірина Коваль.

Державні виплати мають стимулювати шукати роботу – Лукашов

Намагаючись долати наслідки збройного конфлікту у східних областях, Україна зараз може припуститися помилок Грузії та деяких країн Східної Африки і з найкращих міркувань підштовхнути своїх громадян до так званої «пастки бідності». Це зауважує Сергій Лукашов, спеціаліст із соціальних послуг спільного проекту ПРООН та уряду Японії з відновлення Донбасу.

Жити тільки за рахунок державних виплат і гуманітарних «подарунків» звучить дуже гуманно, але насправді далекосяжний ефект буде скоріше – негативний

«Це такий термін в економіці та соціальній роботі, коли допомога на бідність є такою, що не стимулює працевлаштовуватись, – пояснює він. – Треба, щоб державні виплати були меншими, ніж звичайний дохід такої людини. Жити тільки за рахунок державних виплат і гуманітарних «подарунків» звучить дуже гуманно, але насправді далекосяжний ефект буде скоріше – негативний».

Водночас, самоусунувшись від проблем переселенців, держава може їх втратити як громадян і фахівців, додає експерт. Він наводить приклад Таджикистану: 20 років тому, після громадянської війни переселенці або влаштувалися самі, або виїхали за кордон, зокрема, до Росії і Казахстану.

На переконання Лукашова, крім проведення професійних курсів, зокрема щодо ведення власного бізнесу, дієвим кроком для України може бути впровадження квот для переселенців на великих підприємствах.

Тим часом, за словами Любові Бершадської, на початку березня Верховна Рада ухвалила закон щодо соціального захисту внутрішньо переміщених осіб, який передбачає компенсацію роботодавцю, до якого влаштовується переселенець, витрат на заробітну плату протягом шести місяців, а також компенсація переїзду співробітника на нове місце та витрат роботодавця на його навчання. Зараз, зауважує вона, Державна служба зайнятості та Мінсоцполітики розробили порядок таких компенсацій і направили на погодження уряду.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG