Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 03:03

100 років геноциду вірмен в Османській імперії. Суперечки тривають


Незабудка – квітка, яка стала символом вшанування трагедії

Незабудка – квітка, яка стала символом вшанування трагедії

Лише чотири керівники держав приїхали в Єреван на акцію вшанування загиблих

У Вірменії та багатьох державах світу 24 квітня пройшли церемонії вшанування пам’яті вірмен, масово вбитих в Османській імперії 100 років тому. Сьогоденна Туреччина відкидає звинувачення у геноциді, натомість у тій країні провели урочистості, присвячені 100-річчю з дня початку Дарданельської битви. Президент Вірменії Серж Сарґсян сказав, що визнання геноциду – це не данина світу вірменському народу та його мученикам. «Визнання геноциду – це тріумф людського сумління та справедливості над нетерпимістю на ненавистю», – заявив він. Деякі світові держави все ще займаються «лінгвістичною гімнастикою» та не називають масові вбивства вірмен геноцидом 100 років після трагедії.

Серж Сарґсян

Серж Сарґсян

Президент Вірменії Серж Сарґсян та декілька світових лідерів поклали квіти до вічного вогню біля пам’ятнику жертвам, що на вершині пагорба в Єревані. Хор дітей із прапорцями країн, в яких проживає вірменська діаспора, заспівав пісень після того, як Сарґсян поклав квіти.

«Я вдячний усім присутнім, які знову підтвердили свою відданість людським цінностям, які заявили, що нічого не забуте, що через 100 років ми пам’ятаємо», – сказав Сарґсян. Його слова зустріли овацією стоячи.

Російський президент Володимир Путін, французький президент Франсуа Олланд, сербський президент Томіслав Ніколич і кіпрський президент Нікос Анастадіадіс були серед почесних гостей церемонії.


Кожен лідер поклав одну жовту троянду у центр вінка, який нагадує незабудку – квітку, яка стала символом вшанування трагедії.

Путін, чия країна має сильний вплив на Вірменію – колишню радянську республіку, заявив, що «масовим вбивствам людей не може бути виправдання», і що росіяни сумують «разом із вірменським народом».

Російський президент також використав цей виступ як нагоду, щоб кинути тінь на український уряд.

Володимир Путін

Володимир Путін

«На жаль, зараз у багатьох регіонах світу неофашизм знову піднімає свою голову, радикальні націоналісти приходять до влади, антисемітизм набирає сили, і ми бачимо прояви русофобії. Доводиться ставити собі питання, що відбувається, і що є причиною цього», – сказав Путін.

Олланд заявив, що він приїхав для того, щоб «сказати своїм вірменським друзям», що вони ніколи не забудуть «трагедії», якої зазнав їхній народ.

«Наша присутність в Єревані сьогодні також є внеском до примирення та шляху вперед, адже пам’ять повинна не розділювати, а об’єднувати», – сказав він.

Олланд також закликав Туреччину використовувати «інші слова», щоб говорити про масові вбивства, посилаючись на відмову Анкари визнавати їх геноцидом.

Вшанування Дарданельської битви

Офіційна позиція Туреччини полягає в тому, що кількість загиблих є меншою, ніж півтора мільйони, як заявляє Вірменія, і що вбиті є жертвами громадянської війни, але аж ніяк не систематичного плану Османської імперії знищити вірмен.

Реджеп Таїп Ердоган

Реджеп Таїп Ердоган

Турецький президент Реджеп Таїп Ердоган 23 квітня назвав вірменські заяви про геноцид «безпідставними та необґрунтованими».

«В демократіях чи в законі немає місця, де вірменські заяви вважалися б за історичну правду без простору для інших точок зору», – сказав він.

Натомість, 24 квітня Туреччина вшановувала 100-річчя з дня початку Дарданельської битви між країнами Антанти й Османською імперією під час Першої світової війни.

Окрім турецького президента, на події також побували британський принц Чарльз і прем’єр-міністри Австралії та Нової Зеландії. Їхні країни офіційно не визнають геноциду вірмен.

Критики заявили, що військові Антанти висадилися на березі Дарданелли 25 квітня 1915 року, та звинуватили Туреччину в тому, що вона змінила час святкування, щоб відвернути увагу світової спільноти від масових убивств вірмен в Османській імперії.

Геноцид або «страшна різанина»?

Йоахім Ґаук

Йоахім Ґаук

Напередодні дня вшанування пам’яті вбитих вірмен, 23 квітня, німецькій президент Йоахім Ґаук назвав масові вбивства геноцидом.

«Доля вірмен є повчальною в історії масових вбивств, етнічних чисток, депортацій і – так – геноциду, який ознаменував 20-е століття таким страшним чином», – сказав він.

Його коментарі пролунали після того, як німецький парламент запланував обговорити клопотання щодо масових 1915 року вбивств 24 квітня.

Барак Обама

Барак Обама

Барак Обама, президент США, де багато штатів офіційно визнають події в Османській імперії геноцидом, назвав масові вбивства вірмен «страшною різаниною», але уникнув слова «геноцид».

Вірменська асамблея Америки сказала, що Обама займається «лінгвістичною гімнастикою», щоб уникнути використання геополітично зарядженого терміну.

Раніше, 12 квітня, папа Римський Франциск розлютив Туреччину, процитувавши уривок заяви папи Івана Павла ІІ та вірменського патріарха з 2001 року, де вони назвали вбивства «першим геноцидом 20-го століття».

На сьогоднішній день Україна офіційно не визнала геноциду вірмен. Ще у 2013 році нинішній міністр внутрішніх справ, тоді депутат від «Батьківщини» Арсен Аваков разом із двома депутатами з Партії регіонів подали до Верховної Ради проект закону про визнання геноциду вірменського народу. Всі троє депутатів мають вірменське коріння.

Мустафа Джемілєв

Мустафа Джемілєв

Верховна Рада так його й не ухвалила, однак документ викликав суперечки серед українців, зокрема серед представників кримськотатарського народу. Тоді, в 2013 році, лідер Меджлісу, народний депутат України Мустафа Джемілєв назвав пропозицію колег недалекоглядною. Він вважав, що ухвалення цього документа зашкодить зовнішньополітичному курсу України та її відносинам із тюркськими та мусульманськими країнами.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG