Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 20:09

Жахлива трагедія 1915 року поєднала вірмен – Ґурґен Мацунян


У Львові відзначили 100-річчя від часу масових вбивств вірмен в Османській імперії

У Львові вшанували 100-річчя пам’яті жертв масових вбивств вірмен в Османській імперії. Молитва за невинно убієнними відбулась у Вірменському кафедральному соборі, а потім на церковному подвір’ї. Там поклали квіти і запалили свічки у пам’ять убитих. 24 квітня 1915 року у Константинополі почались масові арешти вірмен, які шанували свою релігію, мову, культуру.

Ґурґен Мацунян, який майже 20 років проживає у Львові, прийшов покласти квіти і запалити свічку у пам’ять своїх рідних, які потерпіли під час масових вбивств у 1915 році. Ця трагедія змінила життя його родини, яка змушена була втекти з рідної домівки. Втікали, хто куди міг.

Цю трагедію треба визнавати, щоб більше такого не було. Допоки ця трагедія не визнана – досі такі речі є у світі

«Моя бабця мені розповідала, як переховувала маму, щоб турки не забрали. Ми ще були дітьми, як нам те все розповідали. Ми, вірмени, через цю трагедію дуже тісно поєднані і пов’язані. Але цю трагедію треба визнавати, щоб більше такого не було. Допоки ця трагедія не визнана – досі такі речі є у світі», – каже Ґурґен Мацунян.

«Ми засуджуємо різанину людей за віру і мову»

У Вірменському соборі люди молились і запалили свічки у пам’ять невинних жертв. Настоятель Львівської єпархії Вірменської апостольської церкви, отець Тадеос Ґеворґян наголосив, що масові вбивства вірмен були геноцидом проти народу, це була політика, спрямована проти народу, який розмовляє іншою мовою, сповідує іншу віру.

«Ми засуджуємо саме явище, яке відбулось, ми засуджуємо різанину людей за те, що вони були інші. Цього не можна допустити більше у цивілізованому світі», – зазначив Тадеос Ґеворґян.

Вірменська апостольська церква у роковини 100-літньої трагедії провела обряд колективної канонізації – оголосила святим образ збірного мученика, який прийняв смерть в ім’я віри і своєї батьківщини.

У пам’ять 100-річчя від часу масових вбивств вірмен по Львову розвішені численні банери.

Пішою ходою львівські вірмени і представники інших національностей пройшлись вулицями міста до пам’ятника Тарасові Шевченку. Тут провели віче пам’яті. У більшості промов порівнювали трагедію вірменського народу з трагедією українського – Голодомором 1932–1933 років, зазначали, що Україна має визнати масові винищення вірмен геноцидом, як і Вірменія Голодомор.

Ніхто нас так не може зрозуміти, як українці, які пережили не одну трагедію

«Кожен біль, кожна трагедія поєднує людей. Ніхто нас так не може зрозуміти, як українці, які втратили своїх рідних, пережили не одну трагедію. Українці також мали б нас розуміти, як інші народи, зокрема, євреї, які теж пережили Голокост. Я відчуваю біль кожного народу, бо це мені близьке», – каже Лусіне Ґеворґян, яка є представницею молодого вірменського покоління у Львові.

Вірменська громада у Львові є найдавнішою. Перші вірмени оселились тут у часи Данила Галицького. Вірменські родини були одними з найбагатших у місті, отримували королівські привілеї і були знаними в Європі. Вулиця Вірменська у Львові є улюбленим місцем зустрічі городян та гостей міста.


На цю ж тему:

24.04.2015
100 років геноциду вірмен в Османській імперії. Суперечки тривають

Лише чотири світових лідери приїхали в Єреван на акцію вшанування загиблих далі
  • 16x9 Image

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Має досвід роботи на телебаченні і в газеті.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG