У Казахстані після закриття дільниць для позачергових виборів президента оприлюднили дані опитування на виході з дільниць, за якими за чинного президента Нурсултана Назарбаєва проголосували 97,5 відсотків виборців.
Перед цим Центральна виборча комісія Казахстану повідомила, що, за попередніми даними, явка виборців склала 95,11 відсотка.
Попередні результати виборів ЦВК має оголосити в понеділок, 27 квітня.
Як вважають, ці результати підтвердять чергову перемогу чинного президента, 74-річного Нурсултана Назарбаєва, який незмінно керує Казахстаном іще з радянських часів, із 1989 року. Відтоді він кілька разів переобирався, найчастіше на позачергових виборах, або продовжував свій термін на посаді через референдум без виборів. На попередніх виборах, 2011 року, він, за офіційними даними, отримав майже 96 відсотків голосів виборців. Міжнародні спостерігачі не визнавали вільними й чесними жодні з цих виборів.
Конституція Казахстану містить обмеження у два терміни на президентській посаді, але для Назарбаєва в неї внесли персональний виняток як для першого президента країни і «єлбаси» – «лідера нації», що є його офіційним довічним титулом.
На нинішніх виборах йому формально протистояли двоє досі майже не відомих діячів, які в перебігу передвиборчої кампанії вели її саме на користь Назарбаєва, а не агітували за себе.
Сам Назарбаєв, проголосувавши на нинішніх виборах, висловив упевненість, що виборці проголосують за «стабільність держави» і за продовження його політики.
Нинішні вибори проводилися як позачергові на заклик впливового у країні органу, Асамблеї народів Казахстану, яку теж очолює Назарбаєв; цей заклик також підтримали обидві палати парламенту. Як заявила асамблея, дострокові вибори необхідні, щоб забезпечити неперервність нинішньої політики країни і зміцнити її економіку, і Назарбаєву необхідний новий термін на посаді, щоб досягти цієї мети. Чергові вибори мали б відбутися наступного, 2016 року.
Нурсултан Назарбаєв за роки авторитарного керівництва Казахстаном запровадив у країні ринкові реформи, які разом зі значними запасами нафти й газу дозволили перетворити Казахстан на другу економічну потугу після Росії на теренах колишнього СРСР. Очолювана ним владна партія «Нур отан» («Світло вітчизни») контролює всі аспекти життя країни. При цьому критики звертають увагу, що президент тримався за владу, придушуючи інакодумство і вільні засоби інформації і незаконно, на їхню думку, домігшись зняття для себе обмежень на термін на президентській посаді.
