Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 02:09

На саміті Україна-ЄС, ймовірно, запитають про «деолігархізацію» в Україні


©Shutterstock

©Shutterstock

У Єврокомісії наголошують: Києву не варто сподіватися на нову допомогу чи безвізовий режим, допоки українська влада не продемонструє ефективності у реформах

У понеділок, 27 квітня, в Києві відбуватиметься саміт Україна-ЄС. Це перша міжнародна двостороння зустріч такого формату після Майдану. Переговори, як очікується, стосуватимуться передусім дотримання Мінських угод про припинення вогню на сході України. Але основною темою порядку денного цього саміту є прогрес у проведенні реформ в Україні. У Європейській комісії наголошують, що українській владі не варто сподіватися на обіцянки нових пакетів макрофінансової допомоги чи рішення про запровадження безвізового режиму, доки українській уряд не продемонструє ефективності в здійсненні перетворень у країні й не будуть виконані всі вимоги Плану візової лібералізації Україна-ЄС.

Напередодні саміту з’явилася інформація про те, що Франція та Німеччина блокують спільну підсумкову заяву Україна-ЄС, яка має бути ухвалена за підсумками саміту, і наполягають на внесенні до тексту змін, що нівелюватимуть її зміст. Цю інформацію підтверджують, зокрема, українські дипломати.

Наразі достеменно невідомо, яких саме положень це стосується. Проте є певні припущення щодо того, що саме вони б хотіли змінити і що є найбільш суперечливим чи таким, що якимось чином може бути подразником для Росії. Отже, припускають, що це може стосуватися положень про перспективу набуття Україною членства в Європейському союзі у віддаленій часовій перспективі. І, можливо, йдеться про те, що Франція і Німеччина наполягають на тому, щоб формулювання проєвропейської перспективи України було якомога загальнішими. Наступний момент стосується безвізового режиму. Українська сторона наполягає на тому, щоб в підсумковій декларації саміту було вказано, що вже починаючи з наступного року Україна матиме таки безвізовий режим з ЄС для короткотермінових поїздок для українських громадян.

Ще одним дискусійним питанням може стати перспектива направлення в Україну міжнародної миротворчої місії. Але, за тією інформацією, яка надходить з дипломатичних джерел в Європейській комісії, це питання в принципі не планували вносити в текст підсумкового документу саміту і воно лише перебуває на стадії вивчення Європейським союзом.

Конституційна реформа, децентралізація та «деолігархізація»

Порядок денний щодо обговорення українських реформ був доволі чітко визначений вже наперед Європейською комісією. Тобто європейці визначилися з тим, які саме реформи саме на даному етапі їх найбільше цікавлять. Це, по-перше, – Конституційна реформа, а її рамках питання децентралізації. І в Європейській комісії фахівці, які займаються Україною вважають, що український уряд робить не достатньо зусиль для здійснення бюджетної децентралізації в країні та для реалізації інших аспектів цієї реформи.

Також в рамках Конституційної реформи європейців цікавитиме як Київ визначить особливий статус окремих районів Донецької та Луганської областей. Хоча за Україною в цьому питанні закріплюється, як вони кажуть, простір для маневру. Тобто не йтиметься про те, що європейська сторона стоятиме на якихось конкретних варіантах вирішення цього питання, але їх цікавить думка Києва і що вони збираються з цим робити.

Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк згадував, що чільні представники ЄС говоритимуть з Києвом про її надання. ЄС уже надав кілька великих пакетів макрофінансової допомоги. Останній – 1,8 мільярда доларів – був виділений в середині квітня і це в історії Європейського союзу – найбільший пакет макрофінансової допомоги для країни-не члена ЄС. І тепер ЄС цікавитиме наскільки ефективно Україна ці кошти використовує для проведення реформ і для оновлення своєї економіки.

І зокрема, наскільки відомо з дипломатичних джерел Єврокомісії, європейську сторону вкрай цікавитиме, наскільки в Україні здійснюється процес так званої «деолігархізації» економіки, тобто наскільки українська влада чинна готова позбуватися тих олігархічних схем збагачення окремих представників великого бізнесу, які будувалися на фактично неправомірному, неефективному використанні державних ресурсів і державних коштів. Це особливо цікаво для європейців.

ЄС наразі доволі чітко наголошує на тому, що вони планують спільно з українською стороною запустити в дію зону вільної торгівлі починаючи з 1 січня 2016 року і питання можливого її відтермінування ще на один рік, як цього може вимагати Росія, не розглядатиметься.

  • 16x9 Image

    Жанна Безп’ятчук

    На Радіо Свобода з 2013 року. Вивчала політологію в Києво-Могилянській академії, закінчила магістратуру з європейських студій у коледжі Європи (Польща), навчалася журналістики в Данській школі журналістики та університеті Суонсі (Уельс, Велика Британія). До Радіо Свобода працювала журналістом в інтернет-виданні «ПіК України», кореспондентом і редактором у журналі «Тиждень».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG