Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 04:20

Воєнні злочини Росії в Україні повинен розслідувати Міжнародний кримінальний суд – суддя Василенко


Карикатура Олексія Кустовського

Карикатура Олексія Кустовського

«На Донбасі в перебігу російської збройної агресії чиняться воєнні злочини, злочини проти людяності»

Правозахисники вважають, що незалежне розслідування злочинів на Сході України може забезпечити Міжнародний кримінальний суд у Гаазі. Як заявляв нещодавно міністр закордонних справ України Павло Клімкін, Україна має намір звернутися як до Міжнародного кримінального суду (який іноді помилково називають «Гаазьким трибуналом», хоча це назва іншої установи), так і до Міжнародного суду, органу ООН. Римський статут МКС, однак, ратифікація якого дозволяє звернутися до першої зі згаданих установ, досі Україною не ратифікований. Що ж дає Києву ратифікація цього статуту? З таким запитанням Радіо Свобода звернулось до Володимира Василенка, доктора юридичних наук, визнаного фахівця у галузі міжнародного права, який також був суддею Міжнародного кримінального трибуналу у справах колишньої Югославії, що теж працює в Гаазі.

– Це дає можливість у будь-який момент у разі, якщо на території України вчиняються міжнародні злочини – звертатися до Міжнародного кримінального суду в тому разі, якщо ці злочини чинить вище керівництво чи то України, чи інших країн, і якщо це відбувається на території України.

– А чому Україна досі не ратифікувала цього статуту?

Володимир Василенко

Володимир Василенко

– Тому що в 2001 році Конституційний суд України ухвалив рішення, відповідно до якого для ратифікації статуту треба внести технічну правку до Конституції України, а її досі з різних причин не внесли.

Я хотів би наголосити на двох моментах. Перший: факт нератифікації статуту не означає, що держава, яка не є стороною статуту, не може звернутися до Міжнародного кримінального суду. Там є в Римському статуті стаття 12, і відповідно до пункту 3 цієї статті, держава, яка не є формально стороною статуту, може звернутися до суду з проханням порушити там справу щодо якихось осіб, в разовому порядку визнаючи юрисдикцію суду.

На Донбасі в перебігу російської збройної агресії чиняться воєнні злочини, злочини проти людяності

І, до речі, якщо говорити про події на Донбасі, на сході України, то в перебігу російської збройної агресії там чиняться злочини – воєнні злочини, злочини проти людяності. І саме тому 4 лютого 2015 року Верховна Рада України ухвалила постанову і заяву, в якій визнається юрисдикція Міжнародного кримінального суду в зв’язку зі ситуацією, породженою агресією Росії і вчиненням злочинів під час цієї агресії.

Міністерство закордонних справ України на цій підставі мало би звернутися до Міжнародного кримінального суду. МЗС підготувало пакет документів щодо звернення формально до Міжнародного кримінального суду і надіслало їх президентові України. Воно чекає, поки президент України ухвалить рішення щодо формального звернення до Міжнародного кримінального суду.

– А що заважає президентові України ухвалюлити це рішення якнайшвидше?

Якраз звернення до Міжнародного кримінального суду демонструвало б, що Україна є об’єктом російської збройної агресії і супроти громадян України чиняться воєнні злочини і злочини проти людяності

– По-перше не розумію, що заважало МЗС без звернення до президента звернутися до Міжнародного кримінального суду. По-друге – небажання брати на себе відповідальність. А загальна тенденція така, що найвище керівництво України не хоче дратувати Путіна. Це абсолютно неадекватна позиція. Путіна не можна умиротворити, не можна задовольнити, тому що у нього є своя програма щодо України – програма знищення України як такої і знищення всіх українців як нації.

Тому якраз звернення до Міжнародного кримінального суду демонструвало б і в Україні, і в усьому світі те, що Україна є об’єктом російської збройної агресії і супроти громадян України чиняться воєнні злочини і злочини проти людяності.

– Ви, як юрист, який, зокрема працював суддею у Міжнародному кримінальному трибуналі у справах колишньої Югославії, як Ви вважаєте: чи є правові серйозні підстави для того, щоб дійсно притягнути до відповідальності російських очільників, які активно беруть участь у діяльності проти України?

Міжнародний кримінальний суд – це не панацея, яка вирішує всі питання

– У практичному плані сьогодні це нереально. В політичному плані – це має сенс. Але я хотів би наголосити на другому моменті: справа в тому, що Міжнародний кримінальний суд – це не панацея, яка вирішує всі питання. Міжнародний кримінальний суд в найкращому випадку може розглядати і буде розглядати справи лише щодо найвищого керівництва тієї чи іншої держави, яка задіяна у вчиненні злочинів.

Кримінальний кодекс України передбачає покарання за воєнні злочини і злочини проти людяності

Що стосується середньої і нижчої ланки посадовців, військовослужбовців – то їх має притягати до відповідальності держава, яка постраждала, і на національному рівні. Кримінальний кодекс України передбачає покарання за воєнні злочини і злочини проти людяності. Саме Україна повинна притягати цих осіб, які вчиняють такі злочини, до відповідальності на основі свого національного законодавства. Скажімо, дотепер СБУ оголосила підозру про вчинення злочинів більш ніж 3 тисячам осіб – у різних стадіях. Це і власні громадяни, і громадяни Російської Федерації, які на території Донбасу, Криму у свій час вчинили злочини.

– Отже, перші кроки має робити Україна?

– Звичайно. І навіть якщо йдеться про Міжнародний кримінальний суд – то саме Україна повинна зібрати докази і систематизувати ці докази, і надати суду документи і матеріали, на основі яких суд вже проведе своє власне розслідування і ухвалить рішення – чи були ці злочини, чи ні.

На цю ж тему:

01.05.2015
Правозахисники закликають створити центр збору доказів воєнних злочинів

«Погане поводження з військовополоненими, катування, позасудові страти, заручництво, переслідування і багато іншого, стало на сході України вже реальністю» далі
29.04.2015
Права людини в Україні: докази воєнних злочинів під ногами

Незалежне розслідування може забезпечити Міжнародний кримінальний суд у Гаазі далі
  • 16x9 Image

    Людмила Ваннек

    На радіо Свобода від 1993 року, в українській редакції – від 1995 року. Закінчила Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого, працювала на сцені українських та німецьких театрів та на телебаченні. Переможець міжнародного конкурсу поп-музики в Сараєво. Редактор і ведуча програм «Світ у новинах», «Міжнародний щоденник», «Виклик», «Свобода сьогодні», «Свобода за тиждень», випусків новин. Багато працює над рекламою передач.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG