Росія в пропаганді щодо України спочатку готує населення певної території до загарбання. Це перший крок. Потім вступає в дію «п’ята колона». Далі – диверсійно-десантні частини. І нарешті – дивізії військового вторгнення. Головна мета пропаганди – зробити анексію «мирною», констатує дописувач тижневика «Країна». Щоб населення зустрічало загарбників як визволителів. Пропаганда поширюється не тільки через телебачення й інтернет. Чутки, плітки, агітаційна друкована продукція – є чимало способів вплинути на громадську думку. Найнижчий – у головах ворогів. Наприклад, коли виникають думки, що треба «косити» від армії. Трохи вищий рівень – між групами. Ще вищий рівень – міжрегіональний, далі – міждержавний, міжцивілізаційний. На жаль, як пише видання, система патріотичного виховання та інформаційної безпеки в пострадянській Україні була практично знищена. Тому масова свідомість українців сьогодні фактично беззахисна, більшість безсилі перед професійним впливом сучасної пропаганди. А вона озброєна технологіями, які можуть абсолютно непомітно змусити людину через 40–50 хвилин вважати біле чорним. Експерт стверджує, що основу будь-якої пропаганди становлять певні ціннісні міфи. «Русский мир» назвав їх «скрепами». Серед них: росіяни перемогли фашизм; телевізор завжди показує правду; «русский мир» – усюди, де чути російську мову, росіяни – добрі й усім допомагають, але всі навколо – невдячні». Про те, що можна протиставити цим «скрепам» і як це робити, йдеться в статті «На росіян чекають масові депресії, істерії, психози, збільшення кількості суїцидів та психічних захворювань».
Намагаючись втекти від американського правосуддя, Дмитро Фірташ хоче додати собі побільше політичної ваги. Поки виходить, констатує тижневик «Фокус». Видання пише, що адвокати мільярдера мудро вибрали тактику захисту, наголошуючи на особливій ролі, яку зіграв Фірташ в політичних процесах в Україні, і на те, що США, переслідуючи свої цілі в Україні, протистояли діяльності олігарха. Відтак, «вразливий австрійський суддя побачив політичну вмотивованість звинувачення і не дозволив віддати мужню людину, яка кинула виклик найсильнішій світовій державі, в лапи ненадійного американського правосуддя». Судячи з усього, підкачала і доказова база, констатує автор. Втім, звинувачення вже подало апеляцію.
Видання «Новое время» розповідає, чому нещодавні шахтарські протести так і не набули розмаху, а шахтарі – роз’їхалися по домівках. Адже на початку протестів здавалося, що шахтарський бунт буде нещадним. Більше ніж тисячу шахтарів приїхали прямо з Донбасу під стіни Адміністрації президента, вимагаючи розібратися з вугільною галуззю. Як переконує експерт видання, «Рінат Ахметов, піднявши протести, робить помилку Ігоря Коломойського, а шахтарів просто використали. Вони відчули помилковість цих дій, мети не домоглися. У підсумку звинувачувати стали не профільного міністра Володимира Демчишина, а Ахметова в дестабілізації. Певно там збагнули, що треба діяти гнучкіше, а не застосовувати лобові атаки. Ця історія зайвий раз підтвердила, що мова йшла про піар акції Ахметова, компанії ДТЕК. А шахтарські протестні настрої, які реально існують, просто використали в цілях конкретної компанії.
