Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 10:24

Сподіваюсь, в Україні припиниться винищення собак − італійський зоозахисник


Італійські анімалісти на акції протесту проти винищення собак в результаті пожежі в українському притулку, Рим, 16 квітня 2015 року

Італійські анімалісти на акції протесту проти винищення собак в результаті пожежі в українському притулку, Рим, 16 квітня 2015 року

«Для поліпшення ситуації із безпритульними тваринами треба взаємодіяти разом: зоозахисники, уряд і міліція»

Рим – Італійський захисник тварин Андреа Чистерніно збирає кошти на відбудову спаленого у Києві притулку для собак. Два тижні тому там згоріли 80 тварин. Волонтери говорять про умисний підпал вольєрів, а розслідування тим часом триває. Андреа Чистерніно живе в Україні майже 6 років. Разом з дружиною-українкою у Києві він заснував міжнародну асоціацію International Animal Protection League Onlus для захисту тварин. Рік тому на кошти італійських волонтерів та за гроші, отримані від продажу власних двох книжок, Андреа придбав землю у Київській області та влаштував там Rifugio Italia, притулок для собак із вулиці. Але тепер внаслідок пожежі майже вся структура зруйнована.

− Ви говорите про підтримку українців, якої раніше так не відчували. Ви думаєте, у ставленні людей щось змінилося після пожежі у притулку?

− В Україні ми отримали підтримку від багатьох. Упродовж трьох днів, відколи живцем згоріли 80 тварин, працювала міліція, українське телебачення, до нас багато дзвонили зі сходу України. Дехто допомагав грошима. Багато людей приходили до притулку і приносили їжу, молоді хлопці допомогли розібрати наслідки пожежі. Від міліції приїхала вантажівка з матеріалами для відбудови. Це для мене важливо, тобто ця трагедія чогось таки навчила людей. Ми переймаємося не лише тваринами. Наша асоціація International Animal Protection League Onlus допомагає ще сиротинцю у Вишгороді. Ми фінансово допомагаємо цим дітям лікуватися і навчатися.

− Чому пожежа сталася саме у Вашому притулку, як Ви вважаєте?

Українські доґ-хантери дистанціювалися від злочину, це вперше, коли вони мені не погрожували. Міліція затримала одного чоловіка. Чекаємо результатів розслідування

− Раніше нам погрожували деякі місцеві жителі. Пожежник сказав, що кинули запальну суміш. Усі приміщення із тваринами згоріли за 6 хвилин. Вогонь, на диво, ніби цілеспрямовано знищив лише вольєри із собаками та кухню, решта приміщень не пошкоджені. Українські доґ-хантери дистанціювалися від злочину, це вперше, коли вони мені не погрожували. Міліція затримала одного чоловіка. Чекаємо результатів розслідування, але як на мене, нічого не з’ясується.

− Італійські зоозахисники вважають Вас майже мучеником, який живе в проблемній країні. Важко жити в Україні і боротися за права тварин?

Надіюся, смерті наших тварин зупинять доґ-хантерів. Вони з 2009 року убивають собак на вулицях, і їх за це не карають

− Я відсторонився від певної термінології, яку використовують захисники тварин. Я заборонив влаштовувати маніфестації у Києві, бо це даремна справа. Я завжди кажу, що не слід узагальнювати весь народ із цією трагедією. Я не мученик і не герой, а просто анімаліст, який намагається щось змінити в Україні стосовно ставлення до тварин. Сподіваюся, ця трагедія щось змінила. Ми спільно з українськими асоціаціями зоозахисників підписали домовленість із депутатами. Днями у Римі я буду спілкуватися із послом України в Італії. Надіюся, смерті наших тварин зупинять доґ-хантерів. Вони з 2009 року убивають собак на вулицях, і їх за це не карають. Але ж відповідно до українського законодавства, убивство тварин насильницьким методом отруєння заборонене.

– Як можна зарадити цьому?

Людина, на мою думку, найжорстокіша тварина, де б вона не жила в Україні чи в Італії

− Треба співпрацювати усім разом: товариства зоозахисників, уряд і міліція. Неприйнятно, що законом заборонене отруєння тварин, а ті, хто полюють на безпритульних собак, знищують їх безкарно. В Україні є також ведмеді, які живуть біля ресторанів, де їх змушуть пити пиво чи горілку задля розваги туристів. А в цирках я знімав великих ведмедів, закритих у маленьких клітках. Багато чого слід змінити, та для цього потрібно працювати разом. Адже не вина тварин, що з ними так поводяться. Вина людини, що вона знущається над твариною. Людина, на мою думку, найжорстокіша тварина, де б вона не жила в Україні чи в Італії.

− У світі одним із поширених методів гуманного поводження з безпритульними собаками вважають їх стерилізацію. Але в Україні деякі чиновника та ветеринари кажуть, що стерилізовані тварини також можуть бути носіями хвороб, відповідно стерилізація − не панацея від усіх бід. А яка Ваша думка?

Коли переслідують мету убити собак, то кажуть, що вони або покусали дітей, або хворі на сказ. Та це неправда, бо багато тварин стерилізованих виліковують

− Це дурниці. Стерилізувати собак потрібно. Зловмисники убивають навіть тварин стерилізованих. Коли переслідують мету убити собак, то кажуть, що вони або покусали дітей, або хворі на сказ. Та це неправда, бо багато тварин стерилізованих виліковують. Я би радив цим чиновникам співпрацювати із захисниками тварин. Це лише відмовка, щоб дурити людей і шукати приводів для знищення тварин. Ситуація зовсім інша.

− Чи справді Ви плануєте започаткувати освітню програму для українських дітей?

− В Італії я вже виступаю у школах з лекціямиу на тему любові до життя та поваги до тварин. Із послом (Євгеном Перелигіним) ми будемо обговорювати мій освітній проект щодо України. Адже від початку заснування притулку Rifugio Italia на Київщині, я планував розвести там ферму для школярів, щоб показувати їм коней, корів, свиней, виховувати у них любов до наших менших друзів.

− Новина про загибель собак у вашому притулку набула розголосу в італійських медіа. У деяких містах відбулися навіть жалобні процесії, анімалісти вимагали від українських дипломатів прояснити ситуацію. Але в Україні гинуть люди, я не чула про масові акції італійців з вимогою захистити права людей на життя...

Акції вшанування пам’яті наших собак у Генуї, Мілані, Вероні влаштовували зоозахисники. Там до речі, було чимало українців

− На вулиці вийшли не всі італійці. Акції вшанування пам’яті наших собак у Генуї, Мілані, Вероні влаштовували зоозахисники. Там до речі, було чимало українців. Але у 2012 році я бачив на площі італійських анімалістів, які виступали за дотримання прав Юлії Тимошенко. У будь-якому випадку, я покладаю провину на італійські ЗМІ, які про події в Україні говорили дуже мало. Я особисто писав листи на італійські телеканали, закликаючи висвітлювати ширше події на Майдані, коли там почали гинути люди. Я бачив ті трагічні події на власні очі.

– Наскільки різною Ви бачите ситуацію із безпритульними тваринами в Україні та Італії?

Необхідно створити реєстр домашніх тварин і щоб вони мали мікрочіп, паспорт, тоді господар двічі подумає перед тим, як кинути собаку напризволяще

− В Італії дуже розвинений волонтерський рух допомоги тваринам. Італія не є раєм для тварин, там також трапляються випадки насильства над ними, але злочинців карають. В Україні є закон, але його не дотримуються. Я зробив кілька заяв до поліції, навіть надав отруту, яку використовували доґ-хантери, і правоохоронці практично бездіяльні. Зловмисники застосовують насильницькі методи, я ж людина миролюбива, я будую структури, де бідолашні тварини можуть жити. Тобто потрібні притулки для таких собак. Необхідно створити реєстр домашніх тварин і щоб вони мали мікрочіп, паспорт, тоді господар двічі подумає перед тим, як кинути собаку напризволяще.

− Майже кожний другий італієць є власником домашньої тварини, переважно собаки. В Італії є навіть дитячі садочки для песиків, тоді як для дітей – катастрофічно бракує. Чи не думаєте Ви, що така увага до домашніх улюбленців трохи надмірна?

Коли я бачу одягнених песиків, мені смішно, бо ж це таки звірі. Добре приголубити собаку або чмокнути її, але песики, одягнені у шкіряні курточки – це вже занадто

– Я вважаю перебільшенням, коли чую про існування спеціальних садочків для собак. Коли я бачу одягнених песиків, мені смішно, бо ж це таки звірі. Добре приголубити собаку або чмокнути її, але песики, одягнені у шкіряні курточки – це вже занадто. Я цього не сприймаю.

– Зоозахисники часто повторюють, що права людини і тварини мають бути рівними. Ви також дотримуєтеся цієї думки?

Коли люди почнуть поважати тварин, тоді закінчиться ненависть і війни. Можливо, люди почнуть більше любити один одного

– Для мене є важливим слово «повага», повага до життя. Хто б не з’явився на цей світ, має право на життя. Людина не повинна розпоряджатися тим, хто має жити, а хто ні. Як люди, так і тварини, повинні мати однакові права, людина, звичайно, має інші права. Та я переконаний, коли люди почнуть поважати тварин, тоді закінчиться ненависть і війни. Можливо, люди почнуть більше любити один одного. Найдурніша тварина − це людина, бо людина сама себе знищує, а тварина ніколи не наважиться на самознищення, тварина завжди прагне вижити.

– Якщо поставити на ваги цінність життя людини і тварини, то що для Вас переважить?

Моє життя для мене однаково важить, як і життя собаки

– Життя є життя, не залежно від того, чи це життя людини або тварини. Якщо порівняти маму з немовлям та кішку з кошеням − це ж по суті одне й те саме. Я анімаліст, не екстреміст, але життя − це безцінний дар, будь-хто має право на життя. Як анімаліст моє життя для мене однаково важить, як і життя собаки. Як я дарую любов українським дітям із сиротинця, так я дарую любов і тваринам.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG