Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 14:49

Наша реальність дуже драматична – кінорежисер Тихий


«Україна стає брендом, який так чи інакше починають використовувати в різних медійних площинах»

Олена Ремовська та Іванна Салига

Щоб уникнути хибних інтерпретацій за кордоном подій останнього року, Україна має навчитися сама себе позиціонувати, зокрема і через кіноіндустрію. Про це кажуть кінорежисер Володимир Тихий і кінокритик Дмитро Десятерик. Вони констатують документальний бум в українському кіно після подій Євромайдану, однак художні фільми на теми, що вже стали історією для України, на їхню думку, зʼявляться дещо пізніше – після певного осмислення. Якими мають бути фільми про Євромайдан, анексію Криму чи війну і як зробити їх цікавими для українського і закордонного глядача, у програмі «Культфронт» – спільному проекті Радіо Свобода і «Форуму видавців».

Володимир Тихий

Володимир Тихий

Найважливішим у документальному фільмі є ідея, а не грандіозність постановки, розповідає кінорежисер Володимир Тихий. «Те, про що ми звикли говорити, воно, по суті, є такими собі політичними спекуляціями, а кіно налаштоване на інший вимір історії. Не ті історії, які працюють в ідеологічному, пропагандистському полі, а історії, які намагаються розваляти шаблони, що складаються навколо певних подій, і надати людський вимір цих історій». Щоб знімати людські історії, на думку Тихого, не потрібно багато ресурсів. «Адже чим менший бюджет, тим вільніше знімати», – ділиться досвідом режисер. Хоча визнає, що без вкладання грошей у кіноіндустрію цікавий проект не реалізувати, якою грандіозною не була б задумка.

​Ідей, про що знімати, в Україні зараз є багато, адже важливі події відбуваються кожного дня, каже кінокритик Дмитро Десятерик. Але, щоб зняти якісний художній фільм на важливу історичну тему, режисерам варто зачекати й «перетравити» ці події.

Треба видихнути і встановити певну часову дистанцію – щоб цей пейзаж битви можна було охопити з висоти пташиного польоту

​«Треба видихнути і встановити певну часову дистанцію – щоб цей пейзаж битви можна було охопити з висоти пташиного польоту. Щоб було більше зрозуміло. Щоб був час це осмислити», – каже кінооглядач. Дмитро Десятерик додає: почекати з активним зніманням фільмів доведеться і тому, що бракує фінансування таких проектів з боку держави (приватні інвестори, на думку кінокритика, ще не осмислили важливість зйомки кіно на важливі для України теми).

Про Україну як бренд

Володимир Тихий припускає, що фільми про події в Україні останнього року можуть з’явитися вже найближчим часом, але будуть вони європейського чи американського виробництва: «Зараз Україна стає брендом, який так чи інакше починають використовувати в різних медійних площинах». Але тут, на його думку, є певний ризик, що іноземні фільми про події Євромайдану, анексію Криму чи війну на Донбасі будуть поверхові, не показуватимуть всієї повноти того, що відбувається. Тож Україні, перш за все, треба самій про себе розповідати, шукати спонсорів і знімати власне кіно, вважає кінорежисер.

Потрібно змусити себе поважати

«Потрібно змусити себе поважати, – погоджується Дмитро Десятерик. – Потрібна більш-менш розвинена кіноіндустрія, або хоча б жвавий результативний кінопроцес. Щоб у нас знімалися фільми, щоб ці фільми з’являлися на західних фестивалях, щоб ми весь час були заявлені як кінодержава». І додає, що «чим менше розвинена кіноструктура у нас, тим більше простору для домислів у західних продюсерів».

Про державну підтримку

Це люди, які не планують взагалі майбутнього. Вони планують тут і зараз збагатитися – ось це і є успіх

У період, «поки західних продюсерів у нас ще немає, свої поки не ворушаться», підтримка кіноіндустрії лягає на плечі держави, пояснює Дмитро Десятерик. Причому ця підтримка може виражатися як у безпосередньому фінансуванні кінопродукту, так і в створенні сприятливих умов для приватних інвесторів.

Патріотизм – це коли хочуть, щоб країні було краще, на багато років уперед. А щоб країні було краще на багато років уперед, треба дбати про її культуру

Володимир Тихий каже, що такої підтримки від держави поки немає. Він пояснює це неосвіченістю чиновників: «Це – люди, які не планують взагалі майбутнього. Вони планують тут і зараз збагатитися – ось це і є успіх». За словами кінорежисера, після Євромайдану у відносинах держави і культури нічого принципово не змінилося.

«Патріотизм – це коли хочуть, щоб країні було краще, на багато років уперед, – вважає Дмитро Десятерик. – А щоб країні було краще на багато років уперед, треба дбати про її культуру».

Про людей «по той бік фронту»

«Як би нам не хотілося, в таких конфліктах завжди є дві сторони. Митці, я думаю, мали б на це відрефлексувати», – каже Дмитро Десятерик. Володимир Тихий розповів, що зараз тривають зйомки фільму про оборону аеропорту в Донецьку, і з цього приводу фіксують свідчення не лише українських військових, а й представників збройних угруповань по інший бік фронту. За словами режисера, робити це складно навіть фізично, тому що доступ до цих людей обмежений і самі вони вкрай закриті.

Говорячи про важливість для кіномистецтва показати повноту того, що відбувається на сході України, Дмитро Десятерик проводить паралелі з новою поетичною збіркою Сергія Жадана. «У нього є цілий цикл віршів про війну. Розумієте, що там найбільш потужне? Він пише про цих людей так, що ти не розумієш, із якого вони боку. Ти розумієш лише одне: це люди, чиє життя повністю зімʼяте цією війною. Українець, по якому катком проїхалася ця війна».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG