Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 10:35

У 70-ті роковини перемоги над нацистською тиранією слід не лише разом вшанувати пам'ять загиблих, а й визнавати «складні моральні уроки» – Financial Times

Чому «мілітаристське позерство» Путіна 9 травня не пройде, коли чекати на нове піке рубля та чому «Газпром» більше не є «геополітичною дубинкою» для Європи – на сторінках світової преси.

Західні лідери чітко пояснили, що вони «не хочуть бути частиною шоу», яке організовує президент Росії Путін 9 травня, пише Financial Times у статті «Ювілейне Послання Росії від Заходу».

У тексті йдеться, що це, ймовірно, буде останній День Перемоги за участю ветеранів та «жінок і чоловіків, які є прямими свідками тих жахіть». Автори нагадують, що Радянський Союз втратив понад 20 мільйонів громадян, і його роль у розгромі нацистської Німеччини була більшою, ніж будь-якої іншої держави. Кількість загиблих у блокадному Ленінграді перевищила загальні втрати британських і американських сил, залучених до Другої світової. Відтак, «роль Росії була центральною і критичною, і це ніколи не повинно бути забуте істориками».

Однак, видання наголошує: 70-річчя Перемоги також має бути моментом, коли світ приходить разом не тільки вшанувати пам'ять тих, хто віддав життя для перемоги над нацистською тиранією, а визнавати складні моральні уроки конфлікту. «Агресію Росії на сході України стримали, але не зупинили. Це робить будь-які прояви західної солідарності з Путіним в даний час неможливими», – йдеться у статті. – «Приєднання Криму і вторгнення Путіна в Україну є першою спробою перекроювання карти Європи за допомогою сили з часів закінчення Холодної війни».

Відтак, пише газета, Путін, очевидно, спробує використати День Перемоги «для вправи з мілітаристського позерства, яке «роздмухує» його режим». Але мільйони росіян та інших колишніх радянських народів, які героїчно боролися, щоб звільнити світ від нацизму, заслуговують на краще.

«Європа проти Газпрому» – під також назвою публікує статтю Ніна Хрущова – правнучка колишнього радянського лідера Микити Хрущова (нині вона декан Нью-Йоркської The New School та викладач World Policy Institute) – на американсько-європейському порталі Project Syndicate.

За словами Ніни Хрущової, Європа послала чіткий сигнал, що «звіроподібний Путін вже не такий страхітливий, як раніше». Політолог цитує повідомлення європейського комісара з питань конкуренції про те, що ринкові правила однакові для всіх, і нагадує, що президент Росії роками це ігнорував та використовував експорт нафти й газу як «геополітичну дубинку».

«Країни ЄС, які він не міг залякати військами – завдяки НАТО, він (Володимир Путін – ред.) завоював знижками чи покарав підвищенням цін», – аналізує політолог. Приміром, прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан є найвірнішим другом Путіна в Європі (хоча прем'єр-міністр Греції Алексіс Ципрас, здається, хоче, змінити це), у той час як лідери Польщі послідовно попередили, що Росія може знову стати загрозою для континенту. Як результат – Угорщина платить Газпрому 260 доларів за тисячу кубічних метрів газу, а Польща – 526 доларів – найвищу ціну в ЄС», – йдеться у статті.

Однак, Хрущова пише: «Поляки, хоч і заплатили високу ціну, але мали рацію». Оскільки, разом зі знищенням торік рейсу малайзійських авіаліній, Росія поклала початок знищенню власної репутації як цивілізованої країни. До того ж, докази у справі вбивства Олександра Литвиненка «привели до дверей Путіна», – пише авторка. І нагадує, що рейтинги Росії впали до рівня «сміття» і «майже сміття».

Відтак, «Газпром (і уряд Росії) менш здатні витримувати втрати на європейському ринку, ніж навпаки», – стверджує пані Хрущова. І резюмує:

«ЄС може бути не в змозі повернути Україні Крим, але його правові дії повинні поставити Путіна до відома, що його тактика сильної руки більше не працюватиме».

«Не переплутайте зміцнення рубля з відновленням економіки Росії» – радить Economist у статті «Рубль. Найгірше попереду».

На думку автора статті, «Сила рубля є головоломкою, оскільки в багатьох відносинах економіка Росії виглядає гірше, ніж це було в грудні». Як доказ, автор наводить стрибок інфляції до 16,9% – тобто на 5,65% – та падіння валютних резервів Центробанку Росії приблизно на 30 мільярдів доларів у цьому році, і на 130 мільярдів доларів, порівняно з аналогічним періодом минулого року. Автор також наводить прогнози МВФ, за якими економіка Росії скоротиться у 2015 році на 4% – і це у найкращому випадку.

Утім, пише видання, якщо силу рубля не можуть пояснити фундаментальні положення економіки, – це може зробити поведінка Центробанку. Торік він запустив «схему 50 мільярдів доларів», яка дозволяла компаніям позичати долари за зниженою ціною. За словами аналітиків, це дозволило зміцнити рубль та російські активи. Утім, 20 квітня Центробанк поклав цьому край – відтак, знову зробив кредити дорожчими та припинив зміцнення рубля.

«Що чекає на летючу валюту?» – запитує автор наприкінці. І припускає: «Перспектива виглядає «не дуже». Російські фірми все ще мають близько 100 мільярдів доларів зовнішнього боргу з погашенням цього року, рубль залишається слабким, а грошові резерви скоротилися, тож гасити борг буде важко». На останок видання наводить думку відомого аналітика Андерса Ослунда з Інституту Петерсона, за яким Центробанк Росії має у розпорядженні лише близько 150 мільярдів доларів. Якщо ще додати великий урядовий дефіцит та високий відтік капіталу – протягом декількох місяців запаси впадуть ще нижче, йдеться у статті. Тому, щоби погасити зовнішній борг, Кремль може піддатися спокусі надрукувати рублі для покупки іноземної валюти. Якщо це відбудеться, пише автор, слід очікувати набагато більших потрясінь.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG