Доступність посилання

ТОП новини

У Мінську починаються переговори про мирне врегулювання конфлікту на Донбасі


Експерти сумніваються у результативності зустрічі

Сьогодні, 6 травня, в Мінську відбудеться зустріч тристоронньої контактної групи щодо мирного врегулювання на Донбасі. Очікується, що представники України, Росії та ОБСЄ обговорюватимуть із представниками сепаратистів роботу підгруп, які мають працювати над виконанням мінських домовленостей. Українські експерти скептично налаштовані щодо перспектив переговорів, однак зазначають, що найближчими днями не очікують ескалації конфлікту на Донбасі.

ЗАВАНТАЖИТИ

Основною метою зустрічі має стати запуск роботи підгруп з питань безпеки, а також з політичних, економічних та гуманітарних складових мінських домовленостей. Координаторами цих підгруп стануть представники ОБСЄ. Про це повідомила Дарія Оліфер, речниця екс-президента Леоніда Кучми, який представляє у тристоронній групі Україну. Наприкінці квітня представником Москви у тристоронній групі став Азамат Кульмухаметов – колишній російський посол у Сирії, де кілька років триває громадянська війна.

Напередодні представники угруповань «ДНР» та «ЛНР» підтвердили, що отримали запрошення на зустріч. Зокрема, Донецьке агентство новин із посиланням на речника «ДНР» Дениса Пушиліна повідомляє, що на переговорах йтиметься про відновлення інфраструктури та проблеми переміщених осіб.

Врегулювання залежить від Москви, а не від сепаратистів – експерт

Між тим, опитані Радіо Свобода експерти скептично налаштовані щодо перспектив чергового раунду мінських переговорів. Переговори у такому форматі не можуть забезпечити розв’язання конфлікту, кажуть вони.

Цей формат був безперспективним із самого початку. Він дозволив зробити якийсь крок до деескалації бойових дій, прискорив обмін полоненими, але він жодним чином не вирішує суті цього конфлікту
Олексій Мельник

«Цей формат був безперспективним із самого початку. Він дозволив зробити якийсь крок до деескалації бойових дій, прискорив обмін полоненими, але він жодним чином не вирішує суті цього конфлікту», – вважає експерт з питань безпеки Центру імені Разумкова Олексій Мельник.

За умов, коли сепаратисти повністю підконтрольні Кремлеві, переговори із ними можуть призвести хіба що до ситуативних короткотривалих домовленостей, вважає він.

«Жодного сенсу немає вести переговори із маріонетками. Рівень ескалації чи деескалації залежить найбільше від того, наскільки інтенсивно Росія постачатиме туди ресурси для ведення війни – починаючи від боєприпасів і закінчуючи живою силою», – зазначає Олексій Мельник.

День Перемоги змушує росіян до миру

Радше це буде імітація переговорного процесу або, в якомусь сенсі, черговий раунд психологічної боротьби
Євген Магда

Політичний експерт Євген Магда зазначає, що ватажки сепаратистів напередодні перегорів не демонстрували готовності домовлятися. За таких передумов українській стороні переговори потрібні радше для того, аби продемонструвати західним союзникам свою прихильність до мирного врегулювання. За його словами, «радше це буде імітація переговорного процесу або, в якомусь сенсі, черговий раунд психологічної боротьби».

Разом із цим, зараз Росія радше не зацікавлена в ескалації конфлікту, принаймні, до 9 травня, на яке в Москві заплановані урочистості з нагоди Дня Перемоги.

«Хоча і так зрозуміло, що присутність європейських лідерів буде мінімальною, але до Москви на парад збирається генеральний секретар ООН Пан Гі Мун. Навряд чи Путіну є сенс створювати підстави, за яких той переглянув би власні плани», – каже Євген Магда.

У лютому цього року лідери України, Росії, Німеччини й Франції на переговорах у Мінську домовилися про врегулювання конфлікту на Донбасі та підписали план заходів щодо виконання мінських угод. Документ передбачає, зокрема, припинення вогню, відведення важких озброєнь від лінії зіткнення. Однак збройні сутички на Донбасі, хоча й стали менш інтенсивними, остаточно не припинилися.

  • Зображення 16x9

    Дмитро Шурхало

    Співпрацюю з Радіо Свобода, був кореcпондентом і редактором (2008–2017), зараз веду програму «Історична Свобода». Спеціалізуюсь на політиці та історії. Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники».

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG