Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 10:33

«На дорогах іде «війна». Гине більше людей, ніж у зоні бойових дій» – міністр інфраструктури


«Децентралізуємо «Укравтодор», будемо на місця віддавати дороги»

Гість «Вашої Свободи»: Андрій Пивоварський, міністр інфраструктури України.

Інна Кузнецова: Світовий досвід свідчить, що для розвитку інфраструктури країна зобов’язана витрачати не менше 4-5% ВВП. В Україні навіть у кращі роки зростання ВВП цей показник не перевищував 1-2%. А в минулому році склав менше 0,5%.

Частину транспортно-інфраструктурних проблем держави можна пов’язати з воєнними діями, але далеко не всі.

Сучасні дороги і зручний транспорт – коли вони стануть досяжними для українців?

Пане міністре, Ви сферу своєї відповідальності поділяєте на, як Ви кажете, «стихії» – небо, вода, дороги, є ще «Укрзалізниця», є «Укрпошта». А яка зі «стихій» Вам найближча?

Андрій Пивоварський

Андрій Пивоварський

– Вони всі рідні. Найпроблемніші, напевне, дві стихії. Це «Укрзалізниця» і дороги, автомобільні дороги.

– Буквально перед ефіром я побачила, колеги оприлюднили, так звані «Дороги смерті», топ-10 трас України, на котрих найчастіше стаються аварії, ДТП. Неважливо, які саме це дороги у даному контексті, але як цьому зарадити?

На дорогах йде «війна». Гине більше людей, ніж у зоні бойових дій

– На дорогах у нас іде «війна». Це війна, на якій гине у нас більше людей, ніж навіть у зоні АТО, у зоні бойових дій. На жаль, основна причина – це вина водія. Якщо подивитися, з якої причини, то це перевищення швидкості, недотримання правил дорожнього руху і так далі. Людям потрібно сповільнитися, потрібно згадати, що їхнє життя – це найдорожче, що взагалі є.

– Це у Вашій відповідальності. Що Ви можете зробити? Ви можете спільно працювати з МВС, позбавляти водійських прав?

– Ми можемо працювати спільно з МВС.

– Коли будете?

– Насправді цього тижня я завершу певний аналіз ситуації по смертності на дорогах і по аварійності. Буде інформація розміщена у мене в блозі. І почну активно співпрацювати з відомством пана Авакова для того, щоб зробити хоч щось, хоча би на декілька відсотків зменшити смертність. Але повинна бути соціальна реклама, абсолютно точно, потрібно доносити інформацію про реальні цифри по смертності на дорогах до людей. Більшість людей навіть не розуміють, що відбувається.

– Будемо чекати інформацію про цю статистику. Чи статистику можете назвати зараз?

– Я зараз не називав би.

– Інформація, яку Ви вже озвучували. Питання про так звані бетонні дороги. Ви говорили, що будете готувати, перші проекти таких доріг можуть вже з’явитися до кінця червня цього року.

Але вже є неоднозначні оцінки фахівців. От голова Спілки будівельників Донбасу Наталія Кашкевич каже, що поки більше запитань, ніж відповідей.

Наталія Кашкевич: Поки що те, як це міністерство презентувало суспільству, у тому є декілька моментів, які чітко вказують на корупційну складову. Так робити не можна. Потрібно пояснити суспільству, навіщо це, яка технологія, у чому ринкова складова будівництва бетонних доріг, які виробники і які підрядники, для того, щоб переконати, що це не корупція.

– У Twitter наші користувачі пишуть так само. Мовляв, що це за дороги з бетону, навіщо їх будувати, мовляв, вони дуже «гучні», шумні.

– Знаєте, є спеціалісти, а є спеціалісти. Нехай хтось проїдеться по «Варшавці» нашій з Києва. Її будували багато років тому. Нехай проїдеться і скаже, яка дорога краща – «Варшавка» чи аналогічна такого ж періоду життя дорога, вироблена з нафтової якоїсь технології. Потрібно просто приїхати і подивитися.

Питання корупції – тут взагалі це не питання якоїсь корупції. А питання в тому, наскільки в тій чи в іншій місцевості може бути довготривалою технологія бетонна або асфальтна, наскільки той чи інший орган місцевої влади, враховуючи економіку регіону, вибере ту чи іншу технологію.

Технологія бетонна складніша у виробництві. У той же час вона більш локалізована, тобто можна використовувати якомога більше локальних матеріалів, таким чином підтримувати місцеву економіку. Не російську нафту, а місцеву якусь економіку. Але це технологія більш складна у виробництві.

З іншого боку, бетонні дороги живуть у декілька разів довше, ніж ті дороги, до яких ми звикли. Потім в експлуатації вони простіші, ніж ті дороги, до яких ми звикли. Тобто тут є плюси і мінуси. Обирати після реформи системи автодору будуть місцеві органи влади, які обираються людьми.

Якщо на державну рівні приймемо рішення якісь частини доріг будувати з бетонного матеріалу, то підходити будемо виключно з того, який ландшафт, наскільки там велика кількість ходить великовантажних автомобілів і так далі. Тобто чисто економіка. Нічого іншого.

– Економіка – хороше у цьому сенсі питання. Тому що говорити про розвиток дорожнього господарства в ситуації, коли бюджетне фінансування передбачає трохи більше 3 мільярдів гривень, а це 10% від необхідного. Це не покриє абсолютно нічого. Що будете з цим робити? Шукати гроші інвестиційні чи що?

На місцях уже акумулюються величезні кошти на дорожнє будівництво, децентралізуємо «Укравтодор», будемо на місця віддавати дороги

– Декілька речей уже робимо. По-перше, Кабмін почав бюджетну децентралізацію. На місцях уже акумулюються величезні кошти, які можуть направлятися на дорожнє будівництво на місцях. Але для того, щоб місцевим органам влади було простіше це робити, децентралізуємо «Укравтодор», віддаємо в експлуатацію на місця, будемо децентралізувати дорожнє господарство, на місця також віддавати дороги. Тобто на місцях уже є гроші, є 5% акцизного податку. Буде експлуатація – будуть дороги.

По державного значення дорогах однозначно потрібно створювати дорожній фонд, в який цільовими потоками будуть іти ті гроші, які автомобілісти витрачають на паливо. Це акциз. І ці гроші повинні витрачатися виключно на дороги.

– Це можна сподіватися на український автобан?

Маю надію, проект «Львів-Краковець» піде. Через 3 роки буде перша дорога

– У нас уже є декілька дуже якісних автобанів. Перший концесійний автобан. Маю надію, що проект «Львів-Краковець» піде. Маю надію дуже велику до кінця року підписати угоду з новим концесіонером, щоб з наступного року почалося будівництво. І тоді там через 3 роки буде вже перша дорога.

– Питання з Twitter: «Чи варто вивести дороги загальнодержавного значення з процедури держзакупівель?».

– Виводити з процедури держзакупівель не потрібно, але поміняти процедуру держзакупівель абсолютно необхідно. У нас є проблема наразі по експлуатації загальнодержавних доріг. Це на сьогодні тендер на експлуатацію може виграти компанія лише на один рік. Виключно на один рік. А на наступний рік не знаєш, чи виграєш, чи не виграєш. Із-за цього немає інвестиційного горизонту для нормальних, якісних компаній для того, щоб інвестувати в якісно нову техніку, більш сучасні технології з експлуатації.

У Європі, звичайно, від 5 до 7 років є контракт. Тобто тендер пройшов, вибрали компанію на 5-7 років, компанія закупила на 5-7 років або взяла у лізинг техніку, найняла людей і працює. У нас на один рік. Це є проблема.

– Ямковий ремонт. Так само дуже багато запитань. У Twitter усі запитують про ями. Коли будуть припинені ямкові ремонти?

Будемо працювати, через 4-6 років зможемо відмовитися від масового ямкового ремонту

– Якщо системно будемо працювати над покращенням якості доріг, то через 4-6 років ми зможемо відмовитися від масового ямкового ремонту. Але нам треба системно побудувати роботу по середньому та капітальному ремонту. Поки у нас цієї роботи немає, поки система не вибудувана, то ми, на жаль, будемо продовжувати робити ямкові ремонти. На жаль.

– Питання «Укрзалізниці». Зараз найбільш на слуху кадрове питання. Скандали, зупинені конкурси. Що на сьогоднішній день у цьому питанні?

– На сьогодні «Укрзалізниця»працює у нормальному режимі. Немає ніяких проблем зі скандалами, які були на регіональних залізницях. На сьогодні в.о. є Максим Бланк. Він продовжує виконувати свої обов’язки. А коли закінчиться суд, бо ми подали апеляцію, маємо надію, що найближчим часом зніметься апеляція, ми виграємо апеляцію, тоді знову можна буде говорити про ситуацію по конкурсу на залізниці.

Кандидати почали скептично дивитися на затію – очолити залізницю. У тому є певна проблема

На жаль, ця ситуація призвела до того, що певні кандидати, які були, почали досить скептично дивитися на всю цю затію – очолити залізницю. І в тому у мене є насправді певна проблема.

– Чи можна розв’язати цю проблему найближчим часом?

– Ми спробуємо.

Однозначно скажу, що ситуація покращиться, коли «Укрзалізниця» буде корпоратизована, тоді це буде вже не державне підприємство, а акціонерне товариство, де держава буде на 100% власником, там уже будуть трошки інші правила найму персоналу, інша компенсація. Там уже однозначно питання буде вирішене.

– «Укрзалізниця» – це таке величезне господарство. З іншого боку, зараз зменшилася кількість нічних потягів, почали ходити денні потяги. Разом з тим не так давно одній моїй знайомій довелося долати шлях зі Львова до Харкова, а це практично доба. Інших варіантів немає. Коли можна буде зробити щось, щоб зручно люди могли перетнути країну?

– Нам потрібно активно інвестувати у відновлення основних засобів «Укрзалізниці». Багато років не доінвестовували у колію, у локомотиви, у вагони. І ми зараз змушені зупиняти навіть інтерсіті на певних відрізках, тому що колія вже зношена. Так, ми займаємося ремонтом, але в нас величезне історичне недоінвестування. Нам потрібно в рази збільшити інвестиції в основні засоби.

– Наскільки Ви будете міняти рухомий склад? Бо інтерсіті – це інтерсіті. З ними взимку, як правило, стаються всілякі пригоди. Українські інтерсіті будуть?

– Вони вже є. Насправді вони вже є.

– Масово?

– Необхідно більше і масово. Як завжди проблема – не вистачає грошей.

Зараз активно спілкуємося з фінансовою спільнотою для того, щоб створювати спеціальні фінансові програми для оновлення основних засобів і на «Укрзалізниці».

– Полотно залізничне продавати не можна. Воно має бути державним.

– Так, це природна монополія.

– Але чи можна продати якимось компаніям можливість, як є інтерсіті, тільки, щоб це були приватні компанії?

– Зараз про це ми не говоримо поки що. У світі є різні моделі по пасажирських перевезеннях. Є і комбіновані моделі, коли є державно-приватне партнерство. І вони працюють досить нормально.

– У мене тут режисер запитує, чи будуть повернуті потяги до Криму?

Коли РНБО дозволить, зможемо гарантувати безпеку пасажирів, відкриємо залізничне сполучення у Крим

– Коли РНБО дозволить, і коли ми зможемо гарантувати безпеку пасажирів, то ми відразу відкриємо (залізничне сполучення у Крим – ред.). Ми не контролюємо наразі тимчасово окуповану територію.

– Питання авіації. Експерти заявляють, що Державіаслужба блокує видачу дозволів українським компаніям на право експлуатації повітряних ліній, таким чином закріплюється монополія однієї з компаній.

Ось що сказав в коментарі Радіо Свобода експерт з авіаційного права Андрій Гук:

Андрій Гук: Якщо говорити про видачу прав на експлуатацію повітряних ліній саме українським компаніям, то на сьогоднішній день вже більше року саме зі сторони Державіаслужби заблокована діяльність комісії, яка видає ці права.

Якщо говорити, наприклад, про авіакомпанію МАУ, то в МАУ заздалегідь є права на понад 170 повітряних ліній, тобто МАУ не потребує отримання якихось нових прав.

Тому, можна сказати, такий статус-кво, коли права нікому не видаються, по суті вигідний лише авіакомпанії МАУ, яка була колишнім роботодавцем сьогоднішнього голови Державіаслужби, а інші авіакомпанії не можуть отримати права.

– На сьогодні у нас є певний правовий вакуум по видачі напрямків із-за того, що суд заблокував певні рішення Державіаслужби і міністерства. Я маю надію, що найближчим часом цей вакуум буде знищено.

Було запрошено дуже поважну міжнародну юридичну компанію, яка повинна вже цього тижня завершити роботу над питанням, що говорить законодавство, хто повинен видавати ці дозволи на напрямки, хто формує політику і так далі. Найближчим часом ця компанія надасть свій висновок. І це буде, маю надію, фінал цього вакууму.

Небо українське більше відкрите, ніж закрите. Не стоїть черга з українських або іноземних авіакомпаній, які хочуть літати в Україну

Але, з іншого боку, я вже про це спеціальну статтю написав, щоб пояснити людям, що є певний міф, що небо України закрите, що одна компанія монополізувала напрямки. Насправді небо українське більше відкрите, ніж закрите. Є двосторонні домовленості з різними країнами світу. Тобто ми наразі літаємо між країнами світу по двосторонніх домовленостях. Якщо подивитися на всю кількість двосторонніх домовленостей, на всі країни, з якими співпрацюємо, то всього близько 10 країн мають закрите небо. Там ситуація, коли з України до них може літати лише одна компанія, і від них може одна авіакомпанія вилітати до нас. По всіх інших плюс-мінус лібералізоване небо. Але не стоїть черга на сьогодні з українських або іноземних авіакомпаній, які хочуть літати в Україну.

– Але Угода про відкрите небо з ЄС – її ми не лобіюємо? Чи хтось блокує?

– Ми дуже активно лобіюємо. Ніхто зараз не блокує. Є певна ситуація у відносинах між Іспанією та Великобританією. Ми активно лобіюємо. Я маю надію, що цього року ми підпишемо цю угоду.

Але, незважаючи ні на що, по Львову ми вже прийняли рішення застосувати принцип відкритого неба в окремо виділеному аеропорту, щоб подивитися, що буде. І та ж компанія Atlas Jet, у якої були певні труднощі з отриманням дозволів, вже отримала всі чартерні дозволи, які хотіли, і зараз іде обробка напрямків по регулярних рейсах. Але із-за правового вакууму ми фізично зараз не можемо видати дозволи.

– Коли очікувати спрямування до парламенту двох законопроектів про залізничний транспорт та внутрішні водні шляхи? І як Ви оцінюєте на сьогоднішній день співпрацю міністерства і парламентського профільного комітету?

– Про внутрішні водні шляхи у вівторок наступного тижня законопроект буде вивішений на веб-сторінці міністерства для публічного обговорення. До наступного вівторка будуть завершені процедури обговорення всередині в міністерстві та з експертною спільнотою. Ми повинні процедурно вивісити цей законопроект. Він близько місяця буде висіти на веб-сторінці, а після того він буде погоджений і піде в Раду.

По закону про залізничний транспорт, то нам ще травень потрібен для того, щоб закінчити обговорення з експертами і в міністерстві, а після того він також піде.

– З комітетом проблем немає?

– Ні, немає.

– Вас часто звільняють. У медіа дуже часто пишуть, що звільняють.

– Мене?

– Так.

Що найтяжче в роботі? За яких умови Ви сказали би ось так: все, я йду!

– Поки ще не допекли так сильно, щоб сказати, що все, йду. Поки ще є можливість працювати. Колись в Америці один мій однокласник єгиптянин сказав: собаки гавкають, а караван іде.

– Сподіваємося, що караван ітиме доволі швидко, і дороги будуть гарними, і пасажирам буде вестися добре.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG