Доступність посилання

logo-print
07 грудня 2016, Київ 16:51

Українцям потрібно просто більше і продуктивніше працювати – Шеремета


Робітник металургійного заводу в Німеччині (архівне фото)

Робітник металургійного заводу в Німеччині (архівне фото)

«Якщо я знаю, що мій конкурент має безперешкодний доступ до державного бюджету, який мені сенс працювати?»

Українці можуть до хрипоти сперечатися з приводу того, які свята святкувати, але, коли справа стосується вихідних, порозуміння знаходять і прихильники комунізму, і віряни, і антикомуністичні атеїсти. Для більшості з них вихідні – це святе. Ще жодному уряду не вдалося зламати тут національну єдність. Але коли в країні доходи на душу населення в п’ять разів менші, ніж у середньому в Європі, то і працювати громадяни такої країни мають у п’ять разів більше, вважає багато критиків тривалих канікул. Разом з тим, святкових днів в Україні – не більше, ніж у сусідів. З минулого року, коли додався День захисника України, їх стало 11, в той час, як у сусідній Польщі – 10, у Росії – 14. У Південній Кореї, яка вважається ледь не еталоном працелюбності та успіху, місцеві працівники мають 16 офіційних святкових днів. То в чому ж проблема з українськими вихідними? Про це говоримо з колишнім міністром економіки економічного розвитку і торгівлі України, а нині керівником Школи управління Українського католицького університету Павлом Шереметою.

Павло Шеремета

Павло Шеремета

– Українців часто критикують за те, що 2 рази на рік країна закривається на 2 тижні – на Різдвяні свята і на травневі. Чи це дійсно має такі катастрофічні наслідки для економіки? Ви бачили це як викладач і як міністр. Чи це все ж таки перебільшення?

– По-перше, країна закривається не на 2, а на 3 періоди, тому що треба ще додавати серпень, і за цей час мало що робиться. Я не можу сказати, що це має катастрофічні наслідки, але це не має хороших наслідків ні для духу, необхідного для того, щоб наздогнати розвинутий світ, ні для продуктивності праці, ні для самого валового внутрішнього продукту.

– Українці мають менше святкових днів у році, ніж, наприклад, південно-корейці, але, разом з тим, південні корейці вважаються набагато працелюбнішими, ніж українці. Чому?

– Тут потрібно дивитися не тільки на те, скільки вихідних є, а, наприклад, скільки в середньому один працівник витрачає робочих годин на рік. І Корея тут на першому місці. Я думаю, що навіть статистика є певним чином оманлива у даному випадку, тому що, знову ж таки, велике значення має те, який є дух у країні. І я, наприклад, знаю корейців, які практично за все життя майже не мали вихідних днів, не те, що відпусток. Українці, коли це чують, вони вважають, що так неправильно, що це погано для життя і для здоров’я. У той же час, я говорю про дуже і дуже успішних і здорових корейців.

Український металург бере участь в антивоєнному мітингу в Маріуполі, травень 2014 року

Український металург бере участь в антивоєнному мітингу в Маріуполі, травень 2014 року

– Чи важливо те, як розподілені святкові дні у році, щоб ціла країна не закривалася, як Ви кажете, на три святкові періоди? Для того, щоб зменшити, наприклад, кількість вихідних днів у травні, що потрібно?

– Я думаю, що нам потрібно все-таки вирішити, ми святкуємо релігійні свята чи ми святкуємо комуністичні свята? Тому що у травні ми святкуємо і комуністичні, і релігійні свята. Трошки дивно, зважаючи на те, що комунізм завжди був противником релігії, то поєднання цих свят є, як мінімум, достатньо дивним.

– Економісти говорять про те, що не так важливо, скільки вихідних, важливо те, скільки людина працює. Тому, наприклад, німці говорять про те, що вони живуть краще, ніж греки, не тому, що у греків більше вихідних днів, а тому, що їхня робота побудована таким чином, що вони працюють у ті робочі дні, які у них є, набагато ефективніше, ніж ті самі греки. Що допомогло б українцям працювати ефективніше, навіть маючи таку саму кількість вихідних днів, як інші країни?

Німці праві, звичайно, краще працювати менше, але ефективніше

– Німці мають рацію, звичайно, краще працювати менше, але ефективніше. Українці працюють менше і менш продуктивно, ніж німці, наприклад. Що потрібно? Потрібні певні макроумови і мікроумови. Макроумови – це вільна конкуренція, це вільний доступ до ресурсів. Якщо я знаю, що мій конкурент має безперешкодний доступ до державного бюджету, який мені сенс працювати? Крім того, щоб налагоджувати такі ж самі зв’язки з державним бюджетом? Мікроумови – мова йде про правильний менеджмент, проектний менеджмент, про ефективне управління командами. Між іншим, українці у цьому також трішки відстають, треба буде вчитися. Про правильну мотивацію, про правильне лідерство, мова йде також про використання капіталу технологічного, інформаційного капіталу задля того, щоб підвищити продуктивність праці.

Робітник заводу Volkswagen у Дрездені полірує нове авто (архівне фото)

Робітник заводу Volkswagen у Дрездені полірує нове авто (архівне фото)

– В Україні багато сперечаються щодо самих цих свят. Чи святкувати релігійні, чи комуністичні. Але від жодного з них не хочуть відмовитися, бо свята святами, а вихідні – це святе. Ваш склад уряду був останній, хто про це серйозно говорив і намагався у цьому плані щось змінити. Чи Ви бачите можливість змін у майбутньому? Що потрібно для того, щоб у суспільстві все ж таки склався консенсус, що потрібно менше закриватися на довгі канікули, а більше працювати?

Щоб не був бізнес у країні сидінням на державному бюджеті

– Я абсолютно переконаний, що цей консенсус буде. Тому що 3 тисячі доларів на душу населення, по номіналу валовий внутрішній продукт, який зараз є в Україні, це абсолютна аномалія в центрі Європи. Довкола нас країни, які мають у 5, в 10 разів більший валовий внутрішній продукт. Навколо нас, я вже не кажу трошки далі на Захід. Тому українці повинні зрозуміти, що, якщо ми хочемо жити хоча б так, як сусіди, я вже не кажу так, як Європейський Союз, потрібно просто більше і продуктивніше працювати. Потрібно відмовитись від популізму, але також потрібно забезпечити рівний доступ до ресурсів, так як я говорив, і рівні стартові умови для усіх. Для цього потрібно зробити спрощення ведення бізнесу, дерегуляцію. Для того, щоб не був бізнес у країні сидінням на державному бюджеті.

  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG