Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 12:43

Коморовський: на параді в Москві гратимуть м’язами ті, хто на очах цілого світу здійснив агресію в Україні


Польський ветеран стоїть на Вестерплятте у Ґданську, звідки почалась Друга світова війна (архівне фото)

Польський ветеран стоїть на Вестерплятте у Ґданську, звідки почалась Друга світова війна (архівне фото)

Чому польська політична еліта не хоче святкувати Перемогу над нацизмом у Москві

Варшава – Уперше після Другої світової війни лідери польської держави не візьмуть участі в московських урочистостях, присвячених круглій даті від Дня Перемоги над фашизмом. Президент та уряд Польщі, а також керівники багатьох інших європейських держав відзначатимуть 70-річчя завершення війни у Ґданську на Вестерплятте, де пролунали перші постріли Другої світової. На думку польської політичної еліти, Росія не повинна привласнювати виняткове право на організацію святкувань, приурочених до завершення війни. У Польщі вважають, що європейським політикам не гоже брати участь у цьогорічних урочистостях на Червоній площі, оскільки Росія веде агресивну політику щодо України. У свою чергу, польські історики нагадують, що співвинним у вибуху найбільшої в історії людства війни є і Радянський Союз, спадкоємцем якого вважає себе Росія.

Ось уже три місяці триває дипломатична польсько-російська перепалка на тему історичного минулого. Високопоставлені польські державні діячі зробили низку заяв щодо перебігу та результатів Другої світової війни. Ці заяви пролунали в контексті розмов про підготовку до відзначення 70-річчя Перемоги над нацизмом. На початку лютого президент Польщі Броніслав Коморовський оголосив, що цю ювілейну дату він відзначатиме у польському Ґданську, на околицях якого 1 вересня 1939 року розпочалася Друга світова. До участі в цих урочистостях Коморовський запросив лідерів європейських держав.

Вестерплятте, німецький офіцер приймає капітуляцію польського гарнізону, 7 вересня 1939 року

Вестерплятте, німецький офіцер приймає капітуляцію польського гарнізону, 7 вересня 1939 року

«Не було об’єднаної Європи – була війна. Є об’єднана Європа – нема війни»

​Коморовський пояснює своє рішення: «Одна справа – це ті урочистості, які Росія організовує 9 травня, такі як свого часу проводив Радянський Союз, тобто паради мілітарного тріумфу. Інша річ – це нагода задуматися про те, які висновки зробила або не зробила Європа відразу після закінчення Другої світової. Для мене очевидним є те, що Європа довго не могла знайти концепцію інтеграції, але на Заході цей процес розпочався з того, що людей переконали: «Не було об’єднаної Європи – була війна. Є об’єднана Європа – нема війни».

Там показуватимуть свої м’язи ті дивізії, які нещодавно на наших очах і на очах цілого світу здійснили агресію в сусідній країні​
Броніслав Коморовський

Броніслав Коморовський

​Про парад Перемоги, який відбуватиметься в Москві 9 травня, Коморовський говорить як про попередження тим, хто не вірить у можливість нової війни в Європі: «Невдовзі 9 травня Красна площа в Москві знову стане «площею броньовиків». Там показуватимуть свої м’язи ті дивізії, які нещодавно на наших очах і на очах цілого світу здійснили агресію в сусідній країні. Пам’ятаймо, що багато років воєнний конфлікт не був аж так близько до наших кордонів. І пам’ятаймо, що в цій мілітарній демонстрації, яка відбудеться через кілька днів, не йдеться про історію, а про сучасність і про майбутнє. Такий образ сучасного неспокійного і нестабільного світу», – сказав президент Польщі.

Минуле навчило поляків не дивитися на історію крізь російські окуляри

Чому ми всі так легко призвичаїлися до того, що саме Москва є тим місцем, де відзначається закінчення бойових дій, а не, наприклад, Лондон або Берлін?

Рішення польского президента про відзначення закінчення війни у Ґданську підтримав польский уряд. Ґжеґож Схетина, міністр закордонних справ Польщі, вважає, що потрібно дискутувати з Росією про результати і уроки Другої світової. В ефірі польського радіо RMF FM він сказав: «Це цікавий погляд на історію Другої світової війни, а точніше, того, що було пізніше. Чому ми всі так легко призвичаїлися до того, що саме Москва є тим місцем, де відзначається закінчення бойових дій, а не, наприклад, Лондон або Берлін?»

На ці слова Схетини гостро зреагували у Москві. Григорій Карасін, заступник міністра закордонних справ Росії, твердить, що міркування польського міністра – це незнання історії й «чергова бездарна спроба піддати сумніву результати Другої світової та ролі СРСР». У відповідь на такий виступ Карасіна польске МЗС оприлюднило заяву, в якій сказано, що міркування російського віце-міністра – це маніпуляція історією 20-го століття.

Наше минуле нас навчило, щоб ми перестали дивитися на нашу вітчизняну історію очима російської пропаганди

Суперечку Схетини з Карасіним прокоментував професор Томаш Наленч, радник президента Польщі, історик за фахом. В інтерв’ю для телебачення TVN 24 він сказав: «Наше минуле нас навчило, щоб ми перестали дивитися на нашу вітчизняну історію очима російської пропаганди. Ґжеґож Схетина – це чергова ланка в цьому довгому польському ланцюжку, він отримує по вухах від росіян за те, що захищає вітчизняну історію».

З Ґжеґожем Схетиною солідаризувався Радослав Сікорський, спікер польского Сейму. «Я радий, що нарешті прийшло розуміння того, що під час брутальної інформаційної війни, яка пов’язана з агресією в Україні, але не тільки, ми не завжди мусимо погоджуватися з усіма тезами другої сторони в цій конфронтації», – сказав Сікорський.

Ґданськ – це місце, яке змушує замислитися над уроками історії

Як розповіла Радіо Свобода речник польського президента Йоанна Тшаска-Вєчорек, місце для проведення польських урочистей вибране не випадково. 7-8 травня у Ґданську відбуватиметься велика міжнародна конференція за участю відомих істориків, які дискутуватимуть про уроки Другої світової. Після історичної дискусії відбудуться дебати політиків, які модеруватиме президент Польщі Броніслав Коморовський. «Місце таке, як Вестерплятте, Ґданськ, тобто те, яке де-факто було місцем, де почався цей найбільший в історії світу збройний конфлікт – дуже навіть відповідне для того, щоб задуматися над уроками цієї події, над уроками цього конфлікту – драматичного для багатьох народів. Словом, місце такої зустрічі дуже навіть обгрунтоване», – каже Тшаска-Вєчорек.

Президенти Польщі Броніслав Коморовський та Німеччини Йоахім Гаук на пам'ятних заходах до 75-річчя німецького вторгнення в Польщу, Ґданськ, Вестерплятте

Президенти Польщі Броніслав Коморовський та Німеччини Йоахім Гаук на пам'ятних заходах до 75-річчя німецького вторгнення в Польщу, Ґданськ, Вестерплятте

Важко уявити присутність президента Республіки Польщі на урочистостях у Москві, де він мав би дивитися на парад військ, які є частиною російської агресії в Україні

На запитання, чому польський президент не поїде на парад Перемоги до Москви, Тшаска-Вєчорек відповідає: «Важко уявити присутність президента Республіки Польщі на урочистостях у Москві, де він мав би дивитися на парад військ, які є частиною російської агресії в Україні».

Радянський Союз співвідповідальний за вибух війни – історик

У свою чергу, польські історики нагадують про незаперечні факти минулого, які воліють не пам’ятати в Росії. Славомір Кальбарчик з Інституту національної пам’яті говорить, що в Росії панує, так би мовити, російськоцентрична версія історії Другої світової. Там вважають, що ключовою датою в розгорянні світового воєнного конфлікту було 22 червня 1941 року, коли Німеччина напала на Радянський Союз.

Гітлер зволікав з нападом на Польщу до 1 вересня, бо йому потрібна була на це згода Сталіна і домовленості з ним щодо поділу Польщі. Тож можна сказати, що Радянський Союз співвідповідальний за вибух Другої світової війни

Кальбарчик полемізує: «Ми вважаємо, що війна розпочалася 1 вересня 1939 року нападом Німеччини на Польщу, який був безпосереднім результатом пакту Рібентроппа-Молотова, про що не можна забувати, як не можна забувати й про те, що саме підписання цього договору у Москві розв’язало Гітлеру руки. Гітлер зволікав з нападом на Польщу до 1 вересня, бо йому потрібна була на це згода Сталіна і домовленості з ним щодо поділу Польщі. Тож можна сказати, що Радянський Союз співвідповідальний за вибух Другої світової війни».

Німецькі війська поблизу Варшави, 1939 рік

Німецькі війська поблизу Варшави, 1939 рік

Польща, яка була першою державою, що протиставилася двом тоталітаризмам, парадоксально, у результаті цієї війни не отримала свободи

Кальбарчик нагадує, що за злочинну змову Радянського Союзу Польща заплатила страшну ціну. У роки війни загинуло 2 млн. 800 тис. поляків та 3 млн. польських громадян єврейської національності. Великих втрат зазнали польська економіка та культура. Кальбарчик розповідає: «Під час війни знищено 29 тисяч промислових об’єктів, тобто 62 відсотки польської промисловисті, внаслідок війни знищено 43 відсотки культурних цінностей, 25 музеїв, 35 театрів, 665 кінотеатрів, польські бібліотеки втратили 66 відсотків своїх книгозбірень. Польща, яка була першою державою, що протиставилася двом тоталітаризмам, парадоксально, у результаті цієї війни не отримала свободи. Вона стала жертвою комуністичного режиму, який приніс чергові втрати – і людські, і матеріальні. Комунізм у нас запроваждували силою, тож поляки заплатили величезну ціну, яку важко порахувати, це так звані безповоротні втрати, певні речі втрачені раз і назавжди».

Як повідомила Радіо Свобода речник польського президента Йоанна Тшаска-Вєчорек, на урочистості до Ґданська приїде низка провідних європейських політиків. Зокрема, свою участь у польських відзначеннях підтвердили генеральний секретар ООН, голова Ради Європи, а також президенти, прем’єр-міністри та міністри з багатьох країн ЄС. Прибуде також президент України Петро Порошенко. Польські урочистості до 70-річчя закінчення Другої світової війни розпочнуться увечері 7 травня в Ґданську дискусіями про уроки війни та їхнє значення для сучасних європейців. Опівночі лідери європейських держав візьмуть участь у вшануванні пам’яті полеглих під час війни на Вестерплятте.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG