Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 10:57

Треба дати переселенцям змогу будуватися – волонтерка


«Першочерговим для акліматизації у громаді є власне житло – і хай вони працюють і платять за нього хоча б певну суму зі своєї заробітної платні»

Юрій Примачук

Київ – Сотні тисяч переселенців по всій Україні продовжують лишатися незахищеною категорією суспільства і викликати пересторогу місцевих мешканців. Аби ця проблема вирішилася, переселенців потрібно інтегруватися у соціум. А перешкодою цьому зараз є фінансові та бюрократичні процедури.

За нашими даними, близько 100 тисяч переселенців повернулися назад, на окуповані території

«Люди, що виїздять із зони АТО, стикаються з несприйняттям на новому місці, – каже ріелтор за фахом і волонтерка Олена Маленкова. – За нашими даними, близько 100 тисяч переселенців повернулися назад, на окуповані території. Вони зробили це не тому, що їм там добре, і їх той лад влаштовує – у більшості ці люди проукраїнські. Просто їм немає на що жити».

Як повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій, в Україні зараз налічується 1 мільйон 272 тисячі людей, що вимушено виїхали із зони АТО, за іншими ж даними їх близько двох мільйонів.

Переселенці з Донбасу у Львові, лютий 2015 року

Переселенці з Донбасу у Львові, лютий 2015 року

За словами експертів, для адаптації до нового місця проживання і оточення принципове значення мають робота і житло. Хоча переселенці стикаються і з іншими типовими для всіх проблемами, які потребують вирішення.

Треба дати людям змогу будуватися самим

«Чинна система, за якої людина орендує житло і може одержати субсидію, проблеми не вирішує, – каже Олена Маленкова. – Отримання пільг у нас – справа довга. А оренда – річ непевна, за цей час все може змінитися. Та й орендатору це не треба – він «засвітиться» перед податковою. І зрештою, переселенців почнуть ще більше уникати. А люди і так виживають на гуманітарну допомогу. Краще платити компенсацію власнику житла по договору. Крім того, треба дати людям змогу будуватися самим».

Якби люди отримали землю, їм би було легше адаптуватися і влитися в територіальні громади

«Так, потрібні програми пільгового кредитування, аби забезпечити цих людей житлом. Окрім того, кожен українець має право на землю, тільки от на практиці воно не реалізується. Якби це функціонувало, і люди отримали б землю, їм би було легше адаптуватися і влитися в територіальні громади» – вважає правозахисник громадської ініціативи «Активна громадянська позиція» Гліб Омельченко.

Пропозиції від сільськогосподарських регіонів, таких як Чернігівщина чи Черкащина, є, каже начальник управління житлової політики Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Світлана Старцева. Людям пропонують займати покинуті оселі і вільні земельні ділянки. Та хоча можна забезпечити це юридично, проблема є в інфраструктурі: бракує, до прикладу, садочків і шкіл. Ідею з пільговими кредитами або ж частковою компенсацією вартості житла у відомстві підтримують. Але вважають: перед тим людина має визначитися, чи хоче вона лишатися назавжди, чи планує згодом повернутися – і залежно від цього призначати пільги.

З санаторіями час закінчувати –​ волонтер

Першочерговим для акліматизації у громаді є власне житло – і хай вони працюють і платять за нього хоча б певну суму зі своєї заробітної платні

«Переселенці не повинні жити закритими групами на базах відпочинку, де ще й умови не завжди придатні. – каже Олена Маленкова. – Безперечно, для їхньої адаптації мають працювати психологи та інші служби, але першочерговим для акліматизації у громаді є власне житло – і хай вони працюють і платять за нього хоча б певну суму зі своєї заробітної платні. Тоді вони інтегруються у суспільство, а не стають маргіналами. Допомагати треба лише непрацездатним, інакше ми формуємо пласт нахлібників», – вважає Маленкова.

Я була на таких базах – крім «дай», у людей немає жодних вимог

«Я була на таких базах – крім «дай», у людей немає жодних вимог», – каже експерт. За її словами, потрібна комплексна програма адаптації цих людей. Фахівці також пропонують створювати окремі програми працевлаштування для переселенців у різних регіонах.

Програма адаптації, на якій наполягають експерти, зараз у процесі розробки, каже керівник Управління організації соціального захисту постраждалих внаслідок надзвичайних ситуацій Сергій Марущенко.

«Соціальний захист у цих людей є і зараз. А програма поки не приймається не через наше небажання, а оскільки вона у процесі обговорення. Зараз уряд над цим активно працює. Буквально нещодавно прийшов новий пакет пропозицій з регіонів, і ми їх опрацьовуємо, аби програма була комплексною і дієвою», – відповідає він.

«Кожен орган діє лише у межах своїх повноважень, у цих межах міністерства зараз роблять усе можливе, – зауважує Світлана Старцева. – Інша справа, що виникає чимало інших проблем, і тут досвід Грузії показує, що необхідне окреме координаційне відомство щодо переселенців. Бо, наприклад, міністерство економічного розвитку не буде працювати над нормативними актами саме для переселенців, а от окремий орган зміг би подавати такі пропозиції урядовим відомствам і узгоджувати їх».

На думку Гліба Омельченка, ще один спосіб вирішувати проблеми тимчасово переміщених осіб – створювати координаційні ради при владних інституціях, які б опікувалися проблемами переселенців та постраждалих від бойових дій. До них могли б увійти і громадські активісти. Надалі ці ради могли б вирішувати різні питання, такі як, до прикладу, забезпечення виборчого права чи поселення на пільгових умовах.

Потрібні гроші та інформація

Переселенцям також потрібен єдиний центр надання послуг, що працював би за принципом єдиного вікна, і люди могли б отримувати усі послуги та інформацію в одному місці, каже директор громадської організації «Розвиток локальної демократії» Сергій Карелін. Він пропонує також створити єдину інформаційну базу гуманітарної допомоги. Адже люди мало інформовані, а поїздки зоною АТО – складні, тож багато кому допомога недоступна.

Ще одна проблема – становище контрольованих Україною теренів Донбасу. За словами керівника громадської організації «Громадська ініціатива Луганщини» Тетяни Кіріллової, на гуманітарну допомогу зараз не виділяється ані копійки, тож її доставляють лише волонтери.

«З окупованої території переводять свої пенсійні справи пенсіонери – це 161 тисяча чоловік, дітей улаштовують у школи і дитсадки – але додаткового фінансування на це не виділяється. Наша область, крім переселенців, ще приймає військових і добровольців, тож нам дуже бракує грошей і спеціалістів», – каже громадський активіст.

Лікарні у нас працюють, як госпіталі, багато поранених. А гроші дають, виходячи з кількості місцевого населення. За тиждень вони витрачаються

«По суті, лікарні у нас працюють, як госпіталі, багато поранених. А гроші дають, виходячи з кількості місцевого населення. За тиждень вони витрачаються, а решту місяця лікарні живуть на волонтерських засадах», – каже Сергій Карелін.

За його словами, для підтримки прифронтових територій потрібно тимчасово дозволити закупівлі без тендерів, оскільки підприємці бояться тримісячної тендерної процедури. А з природними монополістами (як от постачальники електрики чи газу) дозволити замість тендерів укладати довгострокові договори – адже змінити монополіста все одно неможливо.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG