Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 16:00

«Перший республіканський». Багато помпи і страшна убогість


Люди скуповуються на ринку у Донецьку. Листопад 2014 року. Ілюстраційне фото

Люди скуповуються на ринку у Донецьку. Листопад 2014 року. Ілюстраційне фото

Асортимент товарів в «націоналізованих» бойовиками магазинах – здебільшого українського контрабандного походження

В Донецьку нова «влада» розвісила серію бігбордів, на яких з гордістю повідомляється про «віджате» майно під девізом «Повернуто державі». І першим в цих лавах стала «Національна система продуктових магазинів «АТБ». Навіть цінники на продукції з таким написом. Лише замазано фломастером «АТБ».

В Донецьку нова «влада» розвісила серію бігбордів, на яких з гордістю повідомляється про «віджате» майно під девізом «Повернуто державі».

Виявляється, що декому на Донбасі полився золотий дощ. Воювати проти України на територію Донбасу «добровольці» їдуть не тільки з Росії, але, наприклад, ще й з Абхазії. Один з абхазьких представників, Ставрос Багателія, дослужився до посади заступника командувача «Республіканської гвардії ДНР» з політико-виховної роботи.

Ставрос – колишній спортсмен, володар чорного поясу з джіу-джітсу і учасник турнірів зі змішаних бойових мистецтв. І ось цей «спортсмен-політрук» раптом виявляється керівником нової торговельної мережі у Донецьку – «Першого республіканського супермаркету», створеного на базі захоплених магазинів «АТБ». До речі, в Луганську ситуація аналогічна, тільки віджатий «АТБ» там називається «Народний». «Тримає» його родина Плотницького, як і один з «Епіцентрів», який вцілів після бомбардування. Сам же Ігор Плотницький, як кажуть, контролює захоплені заправки.

Що ж до «Першого республіканського», то цю мережу відкрили по всій окупованій частині Донецької області, приурочивши чи то до 1 Травня, чи то до 9 Травня. В Донецьку, наприклад, це сталось ще в середині березня, в Харцизську та Макіївці – в середині квітня.

Чи не останніми 30 квітня в місті Сніжне, в будівлі колишніх супермаркетів «АТБ», відкрилися цілих два нових магазини під маркою «Перший республіканський супермаркет». Один – в центрі міста, другий – на мікрорайоні «Черемушки». Так що магазини під цією назвою почали працювати ще в березні, та особливою популярністю не користувались, вибір товарів був надзвичайно бідний. Необхідно було щось міняти.

Схоже, що товар стягували протягом декількох місяців, в тому числі, і «гуманітарну допомогу» з Росії, а також наповнювали контрабандною українською продукцією

Схоже, що товар стягували протягом декількох місяців, в тому числі, і «гуманітарну допомогу» з Росії, а також наповнювали контрабандною українською продукцією. Співвідношення 1:3 на користь України.

Перше враження від нового магазину – непогані дизайнери попрацювали. Красиво розставлені вздовж цілого відділу в магазині пляшки з російським «Тархуном» та «Лимонадом» – це круто. Соки здебільшого з Кубані, і за високими цінами. Яйця замість обіцяних 15 гривень – 22. Так само вийшло й з цукром.

В одному з міст області при відкритті голодні пенсіонери зносили двері й самих продавців, доходило до бійок

Соціальний хліб по 3,99 розхапали в перші ж хвилини продажу. Як розповіла одна знайома, в одному з міст області при відкритті голодні пенсіонери зносили двері й самих продавців, доходило до бійок. Врешті, як правило, через декілька днів роботи в супермаркеті все зникало.

«Немає ні сметани, ні ряжанки, ціни на молочну продукцію астрономічні», – жаліється пенсіонерка в маршрутному таксі з майже порожньою сумкою. Інколи викидають, але ціни не набагато різняться з тими ж ахметовськими «Брусничками». Немає й стабільного підвезення товарів. Врешті, як і за радянських часів, чекають 9 Травня. Обіцяють щось завезти. Але пенсіонерам так і не виплатили повністю пенсію за квітень, і особливих надій на виплати в травні немає. Так що, навіть якщо й викинуть щось, то купляти буде нікому.

Зате з’явилось російське пиво й горілка. Довелось спостерігати таку картину: на столику перед під’їздом розташувались «ополченці» в кількості трьох «особ». Перед ними – покришений батон та порізана на дрібні шматки солона кілька. Посередині, наче генерал серед підлеглих, пляшка «Московської». Ще одна, порожня, валяється під ногами. Морди повні щастя та відваги. Зброї не видно. На всіх один «гранений стакан». Ну прям СРСР повернувся!

Що до позитиву, то в магазинах з’явились пральні порошки російського виробництва, значно дешевші, ніж в інших торгових точках. Щоправда, особливого ажіотажу від того не спостерігається.

Мені вдалось відвідати нові магазини в декількох містах, і скажу, що особливої різниці в цінах з іншими торговими точками не спостерігалось. Лише хімія та олія, що має ціну до 36 гривень за літр. Російського виробництва. Все інше не викликає довіри. Рибні консерви низької якості при високих цінах, риба підозріло прострочена і не має товарного вигляду, щоправда, заморожена.

З розмов пенсіонерів зрозумів, що ті з них, хто отримує пенсію В Україні, намагаються отоваритись там же. Краща якість і нижчі ціни. І це не дивлячись на те, що доводиться по 4-6 годин стояти на блокпостах. Небагато щасливців, що мають перепустку, вже регулярно відвідують Україну та годують і себе, й родичів.

Олексій Валерієв, інженер, Єнакієве

Думки, висловлені в рубриці «Листи з окупованого Донбасу», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода


Надсилайте ваші листи: DonbasLysty@rferl.org

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG