Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 14:06

Українські Збройні сили перенасичені радянською символікою


Плакат Юрія Неросліка

Плакат Юрія Неросліка

Експерти говорять про необхідність «десовєтизації» Збройних сил України

Львів – Радянські найменування військових частин, їхня нумерація з часів СРСР, діючі «ленінські кімнати», музеї бойової слави Великої вітчизняної, а не Другої світової війни – це невеликий приклад того, що Збройні сили України перенасичені радянською символікою. І вже на часі провести «десовєтизацію» Збройних сил, кажуть військовослужбовці і експерти. Але на якій спадкоємності будувати власну армію?

На сьогодні у більшості військових частин немає бойових прапорів, але, аби його видати бойовій бригаді – слід спершу змінити назву частини та її нумерацію.

У Яворові, що на Львівщині, дислокується 24-а бригада, бійці якої від першого дня у зоні бойових дій на Донбасі. Повна її назва – «24-а окрема механізована Самаро-Ульянівська, Бердичівська, Залізна, ордена Жовтневої революції, тричі орденів Червоного прапору, орденів Суворова та Богдана Хмельницького бригада імені князя Данила Галицького 13-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних сил України». Така мішанина у назві для більшості не зрозуміла, але така історична суміш присутня у музеях і кімнатах бойової слави.

Україна надалі перебуває в радянському інформаційному полі, наголошує підполковник Петро Костюк, голова львівської Спілки офіцерів.

Українці мають чи не найстаріші в світі військові частини, тому що перші фіксовані назви полків були при Петрові Сагайдачному, 1621 рік під Хотином

«Самаро-Ульянівськ і князь Данило, до того ж вказано не король, а князь, для приниження. Це роздвоєння в голові галичанина. Куди не ткнешся, скрізь таке. Це паралельний світ. Ми вшановуємо перемоги наших січових стрільців, але це не дотично до наших Збройних сил. Треба аби почесні найменування відповідали українським традиціям. Якщо повернутись до традиції, то українці мають чи не найстаріші в світі військові частини, тому що перші фіксовані назви полків були при Петрові Сагайдачному, 1621 рік під Хотином. А ще, для прикладу, в армії УНР теж була залізна дивізія», – каже Петро Костюк.

Зараз, під час війни, якраз і час все привести до ладу. Це стосується не лише Збройних сил, але й Нацгвардії, прикордонників

За його словами, змінювати необхідно не лише почесні найменування полків, але й нумерацію. У Збройних силах є 128-а окрема Туркестансько-Закарпатська, двічі Червонопрапорна, гірська, піхотна бригада. І це при тому, що в армії немає 128 полків, зрештою, як і 90 чи 80. Міноборони обіцяло змінити нумерацію військових частин ще у 2006 році. Однак на перешкоді стала радянська ментальність вищого командування.

«Зараз, під час війни, якраз і час все привести до ладу. Це стосується не лише Збройних сил, але й Нацгвардії, прикордонників. Треба зачистити все до нуля, бо таке ж і в музеях, все слід починати робити по новому», – вважає Петро Костюк.

«Святкуємо» разом?

Така ж плутанина і у відзначенні професійних днів прикордонника, Нацгвардії, десантників. Останні святкують в один день із російськими десантниками. А день інженерних військ, куди входять сапери, 3 листопада. Однак 3 листопада 1941 року радянські сапери підірвали Успенський собор на території Києво-Печерської лаври і встановлена дата аж ніяк не пов’язана з українською традицією, наголошують експерти.

У військових статутах також використовується термінологія з часів СРСР. З російської мови текст переклади на українську, при цьому лише додали слово – Україна.

Нижча і середня ланки наших офіцерів, вихователів працюють самовіддано, чого не скажеш про вищу

«У паперах на 3/4 – переклад того, що було. З чим я зіштовхнувся, коли був у зоні бойових дій, що нижча і середня ланки наших офіцерів, вихователів працюють самовіддано, чого не скажеш про вищу. Чим вища ланка, тим менша працездатність і розуміння потреб. Армія потребує сильної реформи в ідеологічному плані», – наголосив підполковник Тарас Грень.

В українській армії потрібно культивувати українську мілітарну традицію

Нині до Збройних сил мобілізовано багато чоловіків, які є фаховими істориками. А вони мали б проводити просвітницьку роботу з особовим складом, працювати з кожним військовослужбовцем. «Бо в українській армії потрібно культивувати українську мілітарну традицію. Це може бути зроблено, це розроблялось. Такі зміни потрібні і вони на часі, потрібно змінювати і назви, і частини, але основою має бути українська мілітарна традиція», каже директор музею «Тюрма на Лонцького», історик Руслан Забілий.

«Десовєтизація» на часі

Проводити «десовєтизацію» Збройних сил необхідно, переконані військові експерти, нагадуючи, що парламент нещодавно ухвалив закон про декомунізацію. Але на чому власне будувати історію української армії, на якій спадкоємності, досвіді, тобто від якого періоду – з XVII століття чи з 1918 року, періоду створення УНР, ЗУНР?

Моя думка, що варто підґрунтям для спадкоємності обрати ЗУНР, УНР

«Це вирішувати громадянам України, але моя думка, що варто підґрунтям для спадкоємності обрати ЗУНР, УНР. Якщо будувати ментально історію від тих часів, буде цілком інша свідомість в армії і суспільстві», – говорить російський публіцист Вадим Штепа, при цьому радить відмовитись від пострадянського мислення взагалі, а виходити з досвіду побудови незалежної України, не відштовхуватись від радянського періоду.

У 1991-1992 роках були спроби українізувати армію, будувати її на українській військовій традиції. Однак зміни не допустила радянська військова еліта, яка досі так і не змінила свого радянського мислення і менталітету, які перенесли на Збройні сили, зауважують експерти. Вони наголошують, що генералам було вигідно залишатись у радянській системі координат. Тим паче, що 25 останніх років Збройні сили України зумисно руйнували, а тому у час, коли українці будують свою армію, варто подбати про те, щоб вона формувалась на українській військовій традиції. А для цього потрібна передусім політична воля керівників держави.

  • 16x9 Image

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Має досвід роботи на телебаченні і в газеті.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG