Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 10:39

Жителі Донбасу переконались – крім війни, Росія нічого їм не дасть (огляд преси)


Якщо раніше жителі були проти українських військ, то сьогодні вони всіляко їм допомагають

Днями виповнився рік, як на Донбасі відбувся псевдореферендум про самовизначеність регіону. Він став точкою неповернення, після якого в регіоні розпочались всі «принади» окупації: розкрадання міст, тортури до військовополонених і місцевих патріотів, обстріли житлових районів, голодні бунти. Кожен новий етап господарювання бойовиків відзначався поваленням старих і народженням нових символів в житті Донбасу. Газета «Сегодня» виокремила найзнаковіші з них. У статті «Артефакти з Донбасу» згадуються зникла пальма Мерцалова, прибраний з фасаду Донецького університету барельєф із зображенням Василя Стуса, уламки пасажирського автобуса, обстріляного бойовиками.

Про життя у Станиці Луганській, що перебуває в зоні бойових дій, розповідає газета «Голос України». Станично-Луганський район – регіон особливий. Він розташований усього за кілька десятків кілометрів від кордону з Росією, і живуть тут нащадки донських козаків. Сепаратистські настрої серед населення дуже розвинені і українську владу тут не вельми люблять. Однак, як зауважує видання, ці настрої змінюються. Бо люди на собі відчули, що таке війна, зрозуміли, наскільки важливий мир. І, головне, – люди переконалися в тому, що, крім війни, Росія нічого хорошого дати їм не може. Через територію району перекидали першу зброю з Росії. На власні очі жителі бачили, як через кордон із «братньої» російської території на їхні села летіли снаряди, випущені з «Градів». І якщо раніше жителі були проти українських військ, які дислокувалися в районі, то сьогодні вони всіляко їм допомагають. І хоча настрої не змінилися кардинально, але переважна більшість розуміє – якщо українська армія піде, то прийде «ЛНР», і тоді настане життя, як в окупованому Луганську – пенсій нема, соціальної допомоги нема, банки не працюють, продукти – втридорога. Навряд чи це можна назвати спалахом несподіваної любові до України, найімовірніше, це суто прагматичні розрахунки, але зміни в настроях людей помітні, стверджує видання.

Близько десяти відсотків німецьких військових, які отримали в 1933-1945 роках наказ вбивати євреїв, відмовилися його виконати. Порушників не розстріляли і не посадили. Їм доручили іншу роботу. Парадокс в тому, що повідомляють про цей факт не в навчальних закладах на території колишнього СРСР, який переміг нацизм, а в Німеччині. У першій країні, що навчилася покаянню за скоєні злочини, констатує газета «Факти». Видання пише, що Німеччина пройшла непростий шлях для того, щоб примиритися з трагічним минулим, покаятися і піти далі у своєму розвитку. Про те, завдяки чому країна, яка програла війну, сьогодні в багатьох сферах є прикладом для наслідування, і як почувається переможці «Факти», розповідають у рубриці «Уроки історії».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG