Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 16:10

Нині вважають себе радянськими людьми 5% українців – соціолог


«Психологія «комуналки» повинна змінитися на психологію багатоквартирного будинку»

Радянський Союз майже чвертьстоліття тому розвалився, але його культурний спадок досі не полишає Україну. Зокрема, цим можна пояснити ставлення у так званих «ДНР» та «ЛНР» до радянських традицій і святкувань, що підтвердилося 9 травня. Майдан дав поштовх руху України до європейських цінностей. Але радянська ідентичність може загальмувати перетворення знекровленої корупцією і війною держави на європейську країну. Про це говорили учасники програми «Культфронт» – спільного проекту Радіо Свобода і «Форуму видавців».

На думку соціолога та філософа Євгена Головахи, певна ідентичність є приналежністю людини до певної соціальної групи. В залежності від того, ким людина себе вважає в першу чергу – громадянином України, жителем свого села чи міста, громадянином Радянського Союзу тощо – формується її ідентичність. За словами Головахи, сьогодні близько 5 з половиною відсотків українців вважають себе громадянами Радянського Союзу, тоді як у 1992 році ця цифра сягала 12%.

Євген Головаха

Євген Головаха

Ідентифікація є надто складним процесом, як вважає соціолог. Часто люди визначають свою приналежність до тієї чи іншої групи через різноманітні предмети, як-от салат олів’є або через усталені уявлення, такі як радянський патерналізм чи так звана «радянська рівність». Незважаючи на перемогу Майдану, авторитарні та патерналістські установки залишаються вагомими в Україні.

Триматися переможців – ознака «совка»?

Філософ Олексій Панич наголошує на тому, що ідентичність в соціальному вимірі – це, насамперед, ототожнення людей, які перебувають в одному спільному вимірі, з чимось. Найпростіше – це визначати соціальну ідентичність за певними маркерами, такими як улюблені радянські фільми та страви.

Як людина ходить, їсть, вдягається, мислить. На рівні таких способів діяльності ми можемо належати до чогось радянського, навіть якщо у нас у свідомості панують антирадянські настрої

«Складний, але цікавий шлях – це дослідити так звану патерну діяльність (патерн, шаблон – ред.), тобто як людина щось робить. Як людина ходить, їсть, вдягається, мислить. На рівні таких способів діяльності ми можемо належати до чогось радянського, навіть якщо у нас у свідомості панують антирадянські настрої», – зауважує Олексій Панич.

Олексій Панич

Олексій Панич

Серед таких патернів, що панують в українському суспільстві, Олексій Панич виділяє три основних – великодержаність, «начальству видніше» і «треба триматися з переможцями». Щодо першого, культуролог наводить приклад «Правого сектору», який своїми гаслами про сильну ядерну державу демонструє типове, на думку Панича, «совкове» мислення про великодержавність. «​Думками «Правий сектор» начебто противиться імперській владі. Але бачить Україну як маленьку копію тієї самої імперської влади. От як можна, виходячи за межі совка, не вийти за його межі», – зазначає Олексій Панич.

За радянської ідентичності людина не має близького соціального оточення. Є вона, її родичі, друзі, і одразу високе начальство

Олексій Панич наводить приклад і другого патерну. «За радянської ідентичності людина не має близького соціального оточення. Є вона, її родичі, друзі, і одразу високе начальство. Немає громадських організації та громадянського суспільства. Тому, коли їй треба розібратися з тим, що хтось не миє сходи або не виносить сміття, вона пише головному – нагору. Вона не йде в ЖЕК, сама не прибирає, а хоче, щоб розібрався головний... Якщо будь-який міліціонер зробив щось не так, яка реакція? Авакова у відставку. Міністр відповідає особисто за всі деталі. Якщо щось не те, то треба міняти головного, і буде краще. Це абсолютно «совковий» патерн», – говорить культуролог.

Стосовно третього патерну, то він стосується способу вирішення конфліктів. Для країн Європейського Союзу важливим є те, що переможцями стають усі – усі отримують якусь вигоду. В теорії ігор ця ситуація називається «переможець-переможець» (з англійської «win-win»). Для Радянського Союзу виграти повинен хтось один, тобто «гра з нульовою сумою» (з англійської «zero-sum game»). В такому випадку краще триматися переможця. В Україні й досі існує уявлення про те, що для розв’язання конфліктів потрібно, аби хтось програв, а хтось виграв, що є типовою ознакою «совка», стверджує Олексій Панич.

Олексій Панич та Євген Головаха

Олексій Панич та Євген Головаха

Український індивідуалізм та кар’єризм

Євген Головаха погоджується з твердженням про те, що деякі українські патріоти, незважаючи на свою антипутінську позицію, самі мислять авторитарно. На думку соціолога, протистояти російському шовінізму можна лише демократичними цінностями, інакше не буде жодної різниці.

Україна завжди була на межі різних держав, а тому й ідентичність формувалась інакше, ніж у європейців або росіян, наголошує Євген Головаха. На його думку, для європейців, у першу чергу, важливими цінностями є самореалізація та взаємодопомога, а для українців – кар’єра та ізоляціонізм.

В українця досі індивідуалізм кар’єриста, а не людини, що самореалізується

«В українців все починалось з індивідуалізму. У нас немає цієї колективістської потужної традиції. Росіяни тому й не розуміють, що ми хочемо, адже для них ми – один народ, один колектив. Але в українця досі індивідуалізм кар’єриста, а не людини, що самореалізується», – каже Євген Головаха.

Поля тяжіння: Київ vs Москва

Олексій Панич, який сам прожив близько 40 років на Донеччині, зауважує, що ностальгія за минулим не викорінилась, але її можна підсилити або послабити полем тяжіння, як-от російським, європейским, євразійським тощо.

На Донбасі посилилось поле тяжіння пострядянської ідентичності завдяки потужній ін’єкції, яку зробила Росія. Їх покликали, і вони пішли на референдум з метою повернутися в Радянський Союз, коли вони були молодими і красивими

«На Донбасі посилилось поле тяжіння пострядянської ідентичності завдяки потужній ін’єкції, яку зробила Росія. Люди відгукнулись на поклик цієї ідентичності. Їх покликали, і вони пішли на референдум з метою повернутися в Радянський Союз, коли вони були молодими і красивими», – розповідає культуролог.

Зміни ідентичності відбуваються зі змінами полів тяжіння, як зазначає Олексій Панич, а тому завданням Києва є згенерувати нове поле тяжіння реформами, реальною боротьбою з корупцією, долученням до європейських практик. Психологія «комуналки» повинна змінитись на психологію багатоквартирного будинку, де кожен поважає один одного.

«Ми не є центром світу, не є Малоросією, ми є маленькою квартиркою європейського великого дому», – каже Олексій Панич.

Радянські цінності: зберегти не можна викоренити

Як вважає Євген Головаха, для створення нових демократичних цінностей не треба відмовлятися від старих, а варто змінювати спосіб життя. Для режиму Путіна важливо залишити все, як є, тобто в розрусі, тому він і не відпускає Донбас, зауважує Олексій Панич. Але, водночас, наголошує – питання в тому, коли у донбасівців терпець урветься через економічні проблеми, а це є неминучим.

«Загальна тенденція в усіх регіонів України – це підвищення рівня ідентифікації себе як громадян України. А якщо ти так себе ідентифікуєш, то не захочеш, щоб Україна руйнувалась», – зазначив Євген Головаха наприкінці програми. «Тоді стерпимо», – додав, зі свого боку, Олексій Панич.

  • 16x9 Image

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG