Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 22:02

«Цього року ми хочемо почати розповідати світові правдиву історію українського народу, який опинився у пастці між Сталіним і Гітлером»

Петро Порошенко написав статтю, у якій пояснив, чому Україна відмовилася від військових парадів під час святкування Дня перемоги. А канадський політик і журналіст українського походження Христя Фріланд опублікувала есе про українську мрію незалежності та той жах, у який Україну втягнув російський президент Володимир Путін. Тим часом, журналісти Financial Times пишуть, що перемовини про заборгованість України сягають точки кипіння.

«Ми не визнаємо виставляння напоказ власної військової потужності у стилі Радянського Союзу», – написав український президент Петро Порошенко в європейському інтернет-виданні EUobserver. Цього року Україна приєдналася до європейської традиції святкування Дня вшанування пам’яті та примирення 8 травня, відмовляючись від радянської інтерпретації Другої світової війни, написав він.

«Цього року ми хочемо почати розповідати світові правдиву історію українського народу, який опинився у пастці між Сталіним і Гітлером», – написав Порошенко.

Тим паче, що зараз минуле та сьогодення в Україні переплітаються. Президент розповів, що минулого року він нагородив 97-річного Івана Залужного, ветерана Другої світової війни, медаллю його 23-річного онука, який загинув під час бойових дій на Сході України. «Неможливо уявити собі, як це, поховати свого онука, вбитого у неоголошеній війні онуками чоловіків, з якими він воював разом 70 років тому», – написав Порошенко.

Президент заявив, що спільне вшанування минулого не має відображати лише спільну перемогу над фашизмом. «Тенденція ігнорувати уроки минулого має бути зупинена, перш ніж стане запізно», – підсумував Порошенко.

Він нагадав, що метою Дня перемоги в Європі є нагадати про горе війни, а не консолідувати суспільство проти уявного зовнішнього ворога.

Адміністрація президента України: «Ми не визнаємо виставляння напоказ власної військової потужності у стилі Радянського Союзу», – президент Порошенко для EUobserver»


Канадський політик і журналіст українського походження, Христя Фріланд, опублікувала на сайті національного інституту передових досліджень США Брукінґс есе про українську мрію незалежності та той жах, у який Україну втягнув російський президент Володимир Путін.

Фріланд є однією із західних особистостей, яким Кремль заборонив в’їжджати у Росію у березні 2014 року. Сталося це з трьох причин, пише вона. «(Я потрапила у список – ред.) як українсько-канадський активіст, політик і журналіст із довгим паперовим слідом, який часто викликав невдоволення Кремля, оскільки я висвітлювала брутальну війну Москви у Чечні у1990-х роках і написала книжку про збільшення авторитету російських олігархів», – пише Фріланд.

У своєму есе вона, зокрема, говорить про «велику брехню Путіна», у якій він зображає українців, які дорожать своєю незалежністю та хочуть приєднатися до Європи та перейняти західні демократичні цінності, у кращому випадку, як пішаків НАТО чи, у найгіршому випадку, як неонацистів.

Через те, що демократична Україна становить загрозу існуючому кремлівському режиму, пише Фріланд, Путін вирішив «підкорити Україну». Вона зауважує, що ця країна не потрібна йому для надбання економічних або стратегічних переваг.

Як зазначив російський журналіст Леонід Бершидський, коли після втечі колишнього президента України Віктора Януковича з країни громадськість отримала доступ до його маєтку у Межигір’ї, Путін вирішив «розчавити» Україну. «Врешті-решт, він та його дружки також мають палаци», – пише Фріланд.

«Відкриття воріт Межигір’я вказує на сутність того, що поставлено на карту… У центрі конфліктів в Україні та боротьби Путіна з Україною – пострадянська клептократія та наявність або відсутність волі народу протистояти їй», – підсумовує Фріланд.

Брукінґс: «Спочатку вона була свідком Майдану. Потім її внесли у чорний список Росії. Прочитайте персональні роздуми канадського депутата Христі Фріланд про боротьбу України за національне виживання»


Перемовини про заборгованість України сягають точки кипіння після того, як уряд оприлюднив заяву, яка ставить під сумнів прозорість, відповідь і сумлінність комітету кредиторів, пишуть журналісти британської газети Financial Times Роман Олеарчик та Елейн Мур. Однією з претензій Києва є небажання комітету оприлюднити імена його членів.

Натомість представники групи найбільших інвесторів в Україну заявили, що вони готові підтримати реструктуризацію боргу країни, але наразі не бачать, що уряд бере ґрунтовну участь у процесі, пишуть журналісти.

«Міжнародні утримувачі українського боргу, серед яких є американський інвестор, холдингова компанія Franklin Templeton, говорять, що узгодження кінцевих умов для реструктуризації заборгованості має мало сенсу допоки країна воює, а її економічна ситуація постійно змінюється», – пишуть журналісти.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG