Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 06:16

Український АПК цікавить інвесторів попри війну?


Сучасний український трактор у полі. (©Shutterstock)

Сучасний український трактор у полі. (©Shutterstock)

За два роки Україна може отримати близько 8 мільярдів доларів інвестицій в аграрний сектор, прогнозують в Мінагрополітики

Український аграрний сектор забезпечує 38% від українського експорту, і залишається привабливим для інвесторів попри економічну кризу та конфлікт на Донбасі. Із цим погоджуються і урядовці, й самі інвестори. Втім, останні радять українській владі продовжувати дерегуляцію економіки, зменшувати рівень корупції та розбудовувати інфраструктуру, щоб аграріям було легше вивозити свій врожай за кордон.

Аграрний сектор України може отримати в найближчі два роки закордонні інвестиції на суму понад 8 мільярдів доларів, заявив 13 травня, відкриваючи міжнародну інвестиційну конференцію New Ukraine, міністр аграрної політики України Олексій Павленко. За його словами, сільське господарство є привабливим для інвестицій навіть в умовах кризи та українсько-російського конфлікту на сході держави. Так, капіталізація аграрних підприємств в Україні є утричі нижчою, ніж у сусідній Польщі, тож потенціал збільшення виробництва є дуже високим, констатує міністр.

Олексій Павленко

Олексій Павленко

Він зауважує, що Україна посідає перше місце у світі з виробництва соняшника, олії, меду, входить до трійки світових лідерів за експортом зерна, і є одним із найбільших гравців на ринку птиці та яєць. Нині держава забезпечує необхідним продовольством 150 мільйонів людей, тоді як здатна вже найближчим часом годувати 400 мільйонів, констатує Олексій Павленко.

Саме експорт продовольства забезпечує найбільші надходження валюти до України – понад 12 мільярдів доларів на рік. Нові інвестиції у галузь можуть цей експорт суттєво збільшити, заявив Олексій Павленко, відповідаючи на запитання Радіо Свобода.

«В нас загальний експорт на азіатські ринки – 6,6 мільярда доларів, на європейські – 4,8 мільярда. Африканські та російський ринки – обидва дають Україні до двох мільярдів доларів за рахунок експорту продовольства. Ми бачимо реалістичний сценарій – збільшити експорт на третину найближчим часом, а за два-три роки – удвічі», – пояснює міністр.

Україні варто експортувати не сировину, а готові споживчі товари – міністр АПК

За словами Олексія Павленка, Україні варто продавати за кордон не просто зерно чи соняшник, а готові продукти харчування. До прикладу, упаковка пластівців швидкого приготування чи солодких кукурудзяних пластівців містить близько 80% доданої вартості, тож експортувати їх в рази вигідніше, ніж зерно, з яких пластівці виготовляються.

Міністр аграрної політики радить брати приклад зі США, які є світовим лідером із виробництва кукурудзи. Сполучені Штати вирощують 300 мільйонів тонн цієї культури на рік, але продають у вигляді зерна лише 10%, решта «кукурудзяного» експорту – готові продукти харчування.

Інвестори говорять про дерегуляцію та «фактор Путіна»

Зі свого боку, західні інвестори, які працюють в українському АПК, погоджуються, що в Україні ця галузь має найбільший у світі потенціал. Однак додають, що нині в державі є численні перепони для охочих інвестувати. Такої думки дотримується, зокрема, президент Американсько-української ділової ради Морган Вільямс.

Ми намагаємося просувати у США ідею, що в Україні можна робити бізнес, і паралельно – дбаємо про те, щоб Україна стала кращим місцем для бізнесу

«Ми намагаємося просувати у США ідею, що в Україні можна робити бізнес, і паралельно – дбаємо про те, щоб Україна стала кращим місцем для бізнесу. Українська економіка стабілізується завдяки політичним рішенням – ідеться про 20 мільярдів доларів міжнародної фінансової допомоги за чотири роки. Інвестиції в український аграрний сектор – перспективні: тут є 30% світової площі чорноземів. Однак корупційні ризики і незавершені реформи є недостатньо хороші умови для інвестора. Ми бачимо, що корупція зменшується, що триває дерегуляція економіки, однак кредитний рейтинг України залишається низьким», – констатує американський інвестор.

Погоджуються з цим і його українські колеги. Серед них – найбільший власник сільськогосподарського виробництва в Україні Олег Бахматюк.

Водночас аграрій закликає український уряд та місцевий бізнес інвестувати у сільське господарство, щоб привабити сюди й іноземний капітал, і – не боятися працювати в умовах локального збройного конфлікту.

Україна має запропонувати свій план Маршалла: «подушки безпеки» для бізнесу, розвиток транспортної та портової інфраструктури

«В умовах такої втрати ліквідності, як зараз, ми ще ніколи не працювали. З-поміж моїх компаній найкраще витримав нинішню ситуацію «Укрлендфармінг», зокрема й тому, що має диверсифіковані ринки збуту. Водночас ми звикли працювати в умовах війни на сході, – розповідає Бахматюк. – Сподіваюся, що ця ситуація не тягнутиметься довго, але наш бізнес до такого сценарію готовий. Ми вдячні Мінагрополітики за те, що триває дерегуляція, однак її недостатньо для приваблення інвесторів. Україна має запропонувати свій план Маршалла: «подушки безпеки» для бізнесу, розвиток транспортної та портової інфраструктури».

Одеський морський торговий порт. (©Shutterstock)

Одеський морський торговий порт. (©Shutterstock)

Аграрій радить, зокрема, збільшити потужності українського вагонобудування для власних потреб і на експорт. За його словами, вартість вагонів включає 98% українських матеріалів і технологій, відтак «виробляти їх так само вигідно, як, скажімо, друкувати гривні», – зауважує Бахматюк. І додає, що подібні державні капіталовкладення стануть сигналом для інвесторів, які будуть упевнені, що зможуть не лише виростити продовольство в Україні, а й вивезти його залізницею.

Олег Бахматюк визнає, що втратив із анексією Криму та українсько-російським конфліктом на Донбасі чверть промислових потужностей у галузі птахівництва, і 38% від внутрішнього ринку збуту для яєць. Проте інвестор стверджує, що пристосовує цей бізнес до нових реалій, і має намір відновити його попередню потужність.

Однак в Україні є й аграрні компанії, які не зазнали відчутних втрат через конфлікт на Донбасі та економічну кризу.

Так, Юлія Андрушкіна, представник Індустріальної молочної компанії, стверджує, що цей бізнес не зазнав збитків за рахунок експорту двох третин продукції на різні ринки, а також за рахунок здешевлення виробництва і системи управління.

Більшість нинішніх і потенційних інвесторів у сільське господарство України найбільшим ризиком називають спроби Російської Федерації дестабілізувати ситуацію в Україні. Але навіть у цих умовах більшість із них готові інвестувати за умови, що в аграрному секторі зменшиться кількість дозвільних документів, а відтак і корупція, стане простішим відшкодування ПДВ і буде впорядкований ринок оренди землі.

Тим часом сільське господарство України минулого рику збільшило виробництво на 16%, незважаючи на всі згадані труднощі, стверджують в Мінагрополітики. Зі свого боку, директор Світового банку в Україні, Білорусі та Молдові Чимяо Фан називає найбільш динамічними галузями української економіки саме агропромисловий сектор та ІТ.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG