Доступність посилання

logo-print
05 грудня 2016, Київ 06:54

У питанні України Європа поділилася на три табори – експерт


Мітинг під російським посольством у Варшаві, вересень 2014 року

Мітинг під російським посольством у Варшаві, вересень 2014 року

Не забуваймо, що «Східне партнерство», яке було підписане Євросоюзом, було ініційоване шведами і поляками – Зенон Коваль

Прага –​ Уявлення про те, що після Другої світової війни кордони Європи вже ніколи не можна буде змінювати силою, назавжди зруйнувала агресія Росії проти України і анексія Криму. Саме це багато оглядачів називають головним наслідком війни на сході Європи. Але всередині Євросоюзу ця війна також запустила багато процесів, які в майбутньому можуть змінити європейську спільноту та розстановку сил у ній. Докладніше про це ми говоримо з бельгійським дипломатом українського походження, знавцем Європейського Союзу Зеноном Ковалем.

– Якщо дивитися, наприклад, на енергетичну політику, я думаю, що ця криза в стосунках між Росією і Україною консолідувала Євросоюз. Навіть якщо Росія пробувала розігрувати одну країну проти іншої і практикувала різні тарифи з різними країнами.

Є фракція країн, які близькі до України, себто які мають або спільні кордони, або знають, що таке колишній Радянський Союз і Росія

Другий аспект є аспект дійсно українського збройного конфлікту в Криму і на Донбасі. Тут дійсно викристалізувалося, може, три фракції в Євросоюзі. Є фракція країн, які близькі до України, себто які мають або спільні кордони, або знають, що таке колишній Радянський Союз і Росія. Це – країни Балтії, очевидно, це Польща, і це країни, які можуть почувати якусь загрозу, якби наблизився вплив Росії до їхніх кордонів. І до тих країн також можна приєднати скандинавські країни і Велику Британію.

Німеччина, Франція, Бельгія, Голландія займають досить прагматичну позицію, але тримаються Мінської угоди

Щодо центральноєвропейської смуги – то ми маємо такі країни, як Німеччина, Франція, Бельгія, Голландія, які займають досить прагматичну позицію, але які не поступаються і тримаються дійсно тої Мінської угоди. Вони говорять, що, поки не буде повністю реалізована Мінська угода, ми не будемо знімати санкції.

Є третя частина Європи, переважно південь – Іспанія, Португалія, Італія, Греція – яких цікавлять передусім торгові контакти з Росією

Є третя частина Європи, переважно південь – Іспанія, Португалія, Італія, Греція – яких цікавлять передусім торгові контакти з Росією. Вони мали традиційно непогані зв’язки з Росією, і не треба забувати, що перша складова Євросоюзу, і найголовніша складова, – це, все ж таки, економічна складова. Так що для них економіка і можливість торгувати з партнерами – ринок російський досить важливий для європейських країн – мають велике значення.

– Ці країни Східної Європи, які прийшли і долучилися до ЄС пізніше, мусили виконати великі списки критеріїв Європейського Союзу, виступають в цій ситуації не лише експертами щодо Сходу, але вони можуть також підкріпити свою позицію економічно. Вони можуть докласти не лише своє слово, а й показати свої реформи, показати, як багато вони зробили для того, щоб їхнє слово в ЄС щось важило. Наскільки це підсилює їхні позиції?

Попри те, що вони вступили в Євросоюз, поляки концентрувалися на Америці. Коли Америка відмовилася постачати ракети в Польщу, поляки трошки протверезіли і зробили висновок, що вони живуть в Європі

– Так, воно так і може бути. Я би сказав, що Польща мала досить цікавий перехід до політичної, якщо це можна так назвати, зрілості. Коли вона увійшла в Євросоюз, це для неї був, очевидно, великий фактор стабільності, але це, передусім, стосується НАТО. Попри те, що вони вступили в Євросоюз, поляки концентрувалися на Америці. Коли Америка відмовилася постачати ракети в Польщу для свого захисного щита, поляки трошки протверезіли і зробили висновок, що вони живуть в Європі, і що найбільший їхній партнер – ЄС – також в Європі.

Польща бачить себе одним із головних партнерів Євросоюзу

Відтоді ми бачимо зусилля польської влади розбудувати свою позицію в ЄС. Вони все ж таки 5-а чи 6-а найбільша країна в Євросоюзі. Бачимо, що колишній прем’єр-міністр Польщі Єжи Бузек стає головою Європарламенту, Дональд Туск став головою Європейської ради. Так що бачите – Польща зайняла важливу позицію в ЄС ще до того, що сталося в Україні. Бо вона сама бачить себе одним із головних партнерів Євросоюзу.

Після початку кризи в Україні, маючи вже досить солідну позицію в Європарламенті і в європейських структурах, поляки, очевидно могли набагато легше донести свою точку зору на те, що діється з Україною. До них підключилися тоді ще інші країни, переважно, країни Балтії, Швеція. Не забуваймо, що «Східне партнерство», яке було підписане Євросоюзом, було ініційоване шведами і поляками.

  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG