Доступність посилання

ТОП новини

Лукашенко злякався заяви представника МЗС Росії?


Президент Білорусі Олександр Лукашенко
Президент Білорусі Олександр Лукашенко

Білорусь досі не визначилася з рівнем своєї участі у саміті «Східного партнерства» Євросоюзу, який пройде наступного тижня у столиці Латвії

Мінськ – Відстань від Мінська до Риги – менше ніж 500 кілометрів. Столиця Латвії розташована ближче від столиці Білорусі, ніж Київ, але подолати цю відстань президенту Олександру Лукашенку важко, майже неможливо.

Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:02:56 0:00
ЗАВАНТАЖИТИ

За інформацією західних дипломатів, після того, як Білорусь отримала запрошення на саміт «Східного партнерства», офіційний Мінськ дуже обережно розглядав можливу участь у цьому зібранні президента Олександра Лукашенка, але після заяви представника російського МЗС про «антиросійський» характер ризького саміту, від цього відмовилися навіть на гіпотетичному рівні.

Проте саме Лукашенко має визначити, хто буде представляти Білорусь у Ризі, і чи взагалі хтось із Мінська буде на цьому саміті. Наразі такого рішення немає, – повідомила у середу заступниця МЗС Олена Купчина.

Білоруси чекають на спрощення візового режиму з ЄС

На минулому саміті у Вільнюсі Білорусь представляв міністр закордонних справ Володимир Макей. Тоді були розпочаті перемови щодо спрощення візового режиму між Білоруссю та ЄС. Є вірогідність того, що на саміті у Ризі у цих переговорах можуть поставити крапку, чи, принаймні, кому. Про це Радіо Свобода повідомила посол ЄС у Мінську Майра Мора.

«Це один із документів, щодо яких був намір, якщо не підписати, то парафувати в рамках саміту. Там зараз дійсно залишилося кілька технічних речей. Але я передбачити не можу, чи вдасться їх полагодити, чи ні. Проте процес іде, і гадаю, що через якийсь час ми побачимо цей договір укладеним», – зазначила Майра Мора.

Крім цього договору між Білоруссю та ЄС до саміту обговорюють ще дві технічні угоди, триває також експертне обговорення оголошеної у 2012 році програми Європейського діалогу щодо модернізації Білорусі. Як позитивну новину у Брюсселі сприйняли нещодавнє рішення Мінська оновити переговори з ЄС щодо дотримання прав людини, зупинені у 2009 році.

Невеликий крок назустріч ЄС Білорусі теж важливий – експерт

Білорусь не дуже активно бере участь у «Східному партнерстві» – тільки в багатосторонньому форматі, практично не використовуючи двостороннього формату відносин із ЄС. Причина цього – політика санкцій та ізоляції білоруської влади за порушення прав людини та демократичних принципів. Відсутність вільних виборів, утиски опозиції, відмову офіційного Мінська звільнити політв’язнів у ЄС вважають бар’єрами на шляху до нормальних відносин та співробітництва з Білоруссю.

Через це Мінськ втрачає потенційну структурну та бюджетну підтримку ЄС. І саміт у Ризі не стане проривом для Білорусі, вважає мінський політолог Олександр Класковський.

«Але сама участь Білорусі, навіть такий невеликий крок вперед на тлі попередніх відносин та дуже важкої української ситуації, а також кризи самої програми «Східного партнерства», я думаю, що і для Мінська, і для Брюсселя буде важливою подією», – зауважує політолог.

Олександр Класковський переконаний, що і білоруській владі, і громадянському суспільству потрібен рух у напрямку Європи, який допоміг би Білорусь у протистоянні загрозі зі сходу, зберегти суверенітет та перспективи покращення і в демократії, і в економіці.

  • Зображення 16x9

    Валерій Калиновський

    Народився в 1967 році в Україні. Закінчив факультет журналістики Білоруського державного університету та аспірантуру в Інституті історії мистецтва, етнографії та фольклору Національної академії наук Білорусі. Із 1987 року працював в іванівській районній газеті на Берестейщині, мінській обласній газеті, республіканському виданні «Чырвоная змена», в парламентський газеті «Звязда» перших років незалежності Білорусі. Кореспондент Української служби Радіо Свобода в Мінську з 1994 року, з 2000 року – в Білоруській службі Радіо Свобода. Автор книг «Справа Бяляцького» (2012), «Пані Ельжбета. Історія однієї дружби» (2016), «Діти Франції. Історія сімей, які повірили Сталіну» (2019).

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG