У Києві з дводенним офіційним візитом перебуває помічник держсекретаря США Вікторія Нуланд. У програмі її візиту були зустрічі з президентом Петром Порошенком, головою Верховної Ради Володимиром Гройсманом та прем’єр-міністром України Арсенієм Яценюком. Топ-теми обговорення – російська агресія, співпраця з МВФ та прогрес українських реформ.
Візит Вікторії Нуланд до Києва проходить осторонь від преси. Відомо, що саме вона наполягала на такому закритому форматі. За словами дипломата, головна мета приїзду – обмін інформацією та думками, втім, усі «підкилимні» обговорення залишаються поза камерами.
Україна неухильно виконує Мінські домовленості, а підтримка з боку США є «життєво важливою» для врегулювання конфлікту, цитує президента Петра Порошенка його прес-служба. Він також поінформував помічника держсекретаря США про поточну ситуацію на Донбасі, а також про дії України для деескалації. А поступ реформ в Україні він назвав «невідворотним».
Натомість, на зустрічі Нуланд та голови Верховної Ради Володимира Гройсмана йшлося, переважно, про внутрішні зміни в державі. За словами Гройсмана, наступного тижня оприлюднять план того, за які саме закони голосуватимуть депутати, і як це сприятиме тій чи іншій реформі. За словами спікера, Нуланд схвально оцінила результати роботи парламенту щодо децентралізації, боротьби з корупцією та співпраці з кредитними донорами.
«Що би хто не говорив, але цей парламент, ця коаліція, яка є непростою, але достатньо живою, демонструє можливість ухвалення найважливіших рішень, які кілька років тому були б неможливими у стінах парламенту», – сказав Гройсман.
Вікторія Нуланд зустрілась із українським прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком напередодні. У прес-службі інформували, що найбільше уваги приділили виконанню Мінських угод, російській військовій агресії та економічним реформам. Обговорили і те, де знайти та як повернути награбовані гроші, які політики часів Віктора Януковича вивезли з України. Нуланд також цікавилась тим, чи готовий Київ до запровадження двосторонньої зони вільної торгівлі з ЄС.
Росія бачить у США «причину всіх бід і головного гравця в українських подіях» – експерт
Така закритість спілкування Нуланд із українськими політиками стримує експертів від поспішних висновків про мету її приїзду. Утім співдиректор програм закордонної політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник схильний бачити у таких візитах позитивний тиск на Україну з боку міжнародних партнерів.
«Зараз досить високі ставки у цій боротьбі, яку нав’язує Росія західному світу і, насамперед, Сполучених Штатам, у яких вона бачить головну причину всіх бід і головного гравця в українських подіях», – додав він.
Політолог Леся Яхно не бачить нічого дивного у тому, що більшість тез візиту Нуланд залишилась цього разу поза камерами. Вона також наголошує, що зустріч американського урядвця з Гройсманом – сигнал того, що США більше уваги приділятимуть українському парламенту та законам, які ухвалюються для реформ.
Нулан – до Києва, а Керрі – до Москви
Раніше цього тижня держсекретар Джон Керрі вперше за останні два роки приїхав до Росії. Переговори з російськими президентом Володимиром Путіним і міністром закордонних справ Сергієм Лавровим у Сочі тривали чотири години.
Джон Керрі вкотре підтвердив, що про початок скасування санкцій, накладених проти Росії через її агресію на сході України, може йтися тільки після повного виконання Москвою мінських домовленостей.
Перед візитом Керрі у США заявляли, що серед цілей його візиту – домогтися того, що позиція Сполучених Штатів буде донесена до Росії цілком ясно. Водночас, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров стверджує, що не на Москві лежить відповідальність за кризу у відносинах із Вашингтоном.
Позиція Росії на переговорах із США продиктована наміром показати: Москва та Вашингтон є головними суб’єктами у цьому конфлікті, каже Яхно.
«Росія хоче себе прирівняти, що є такий біполярний світ, що це Сполучені Штаті ініціювали цей конфлікт, тож зараз ведуться переговори саме між цими суб’єктами», – коментує експерт.
Натомість США, зауважує Яхно, навпаки, не хоче зараз активно втручатись у вирішення конфлікту між Україною та Росією. Частково це можна пояснити тим, що Америка перебуває на порозі нових виборів.
МакКейн відмовив Пороешнку: він не хоче працювати в раді реформ
Зокрема, така обережність США проявилась у непорозумінні між сенатором Джоном МакКейном та Петром Порошенком. Президент у середу призначив своїм указом американського політика одним із дев’яти членів Дорадчої міжнародної ради реформ.
Утім, згодом МакКейн спростував призначення: він згоди ще не давав. Про це сенатор повідомив американському виданню BuzzFeed News.
«Проте я сказав, що був би схильний погодитися, але спочатку маю зважити всі за і проти, подивитися, наскільки це правомірно з етичних та інших міркувань. Я був би радий допомогти Україні, але спочатку я повинен переконатися, що це не йде в розріз із правилами Сенату», – прокоментував МакКейн.
Гордий бути другом України в її боротьбі проти намагання Путіна розчленувати суверенну державуДжон МакКейн
Утім, незабаром сенатор визначився: членом Дорадчої ради реформ бути не хоче. Хоч і «гордий бути другом України в її боротьбі проти намагання Володимира Путіна розчленувати суверенну державу».
«Великою честю для мене було запрошення вступити в Дорадчу міжнародну раду реформ, форуму для обговорення шляхів гарантування територіальної цілісності і безпеки України, підтримки демократичного майбутнього країни перед загрозою російської агресії. Проте, відповідно до положень Конституції США про взаємодію членів Конгресу з іноземними урядами, я зобов’язаний відхилити запрошення», – прокоментував МакКейн.
Уже погодився очолити Дорадчу міжнародну раду реформ колишній президент Грузії Михайло Саакашвілі.
