Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 22:28

​​Не слід звалювати боротьбу за Крим лише на кримських татар – польський діяч


Мітинг у 71-у річницю депортації кримських татар у Варшаві, 17 травня 2015 року

Мітинг у 71-у річницю депортації кримських татар у Варшаві, 17 травня 2015 року

Поляки співчувають кримським татарам, тому що тривалий час вони також були підневільним народом

Варшава – Російська анексія Криму спричинила у Польщі зростання інтересу до історії кримських татар. Тема драматичної долі цього народу дедалі частіше з’являється в польських ЗМІ, стає предметом наукових та науково-популярних дискусій. За спостереженнями кримських татар, які живуть у Польщі, поляки співчувають корінному народові Криму, бо й самі впродовж десятиліть потерпали від російського окупанта. На їхню думку, зацікавлення кримськотатарською проблематикою у Польщі – це гарантія того, що цим питанням цікавитимуться також в інших країнах ЄС.

У переддень 71-ї річниці депортації кримських татар з Криму у Варшаві відбулася демонстрація солідарності з Україною. Польські громадські діячі присвятили її пам’яті депортованих. Утім, як наголошували учасники цього заходу, про трагічне минуле кримських татар неможливо говорити поза контексом драматичних подій сучасності.

Польський журналіст Войцех Муха, автор книжки про останні події в Україні, у своїй промові на варшавському віче нагадав, кому належить Кримський півострів. «По-перше, Крим – це Україна, по-друге, Донбас – це Україна, а по-третє, Україна – це Європа. Коли в кінці листопада 2013 року київські студенти виходили на Майдан, то ніхто не припускав, що розпочинається найбільший політичний конфлікт від часу війни на Балканах», – говорив польський журналіст.

Інші учасники варшавського віче і маршу солідарності з Україною наголошували на тому, що вони й надалі робитимуть акції на підтримку кримськотатарського народу. Йдучи центральними вулицями Варшави, учасники Маршу солідарності з Україною вигукували «Крим – це Україна!» Це гасло звучало трьома мовами – українською, польською та кримськотатарською. Багато перехожих вітали демонстрантів схвальними вигуками, махали їм руками. А іноземні туристи зацікавлено розпитували, про що йдеться.

Польща піднімає кримськотатарське питання на міжнародному рівні

Кримські татари, які мешкають у Польщі, визнають, що рік тому про автохтонів (корінне населення – ред.) Криму поляки знали набагато менше, ніж тепер. Про це, зокрема, говорить Ленур Керимов, кримський татарин, який працює у варшавському офісі Гельсинської фундації прав людини.

«Польща дізналася про кримських татар. Раніше теми кримських татар у польських ЗМІ, в публічному дискурсі майже не було, вона з’явилася водночас з окупацією Криму. Дуже важливою була вперше вручена премія імені Леха Валенси, яку минулого року отримав лідер кримських татар Мустафа Джемілєв», – зазначив правозахисник.

За словами Керимова, вручення премії Валенси Джемілєву спричинило помітний резонанс у польському суспільстві, адже її вручали саме в той день, коли поляки відзначають свято перших демократичних виборів. Керимов звертає увагу на те, що питання кримських татар у Польщі на публічному форумі порушують колишні діячі антикомуністичного руху, учасники «Солідарності». Він розповідає: «Завдяки тому, що така велика європейська держава, як Польща, є своєрідним адвокатом України в ЄС, до неї прислухаються. Будучи адвокатом України, Польща багато робить для кримських татар. Коли Джемілєв був тут під час вручення премії імені Валенси, він зустрічався з лідерами європейських держав, а також з Бараком Обамою. Як на мене, це більше, ніж нагорода для людини, яка присвятила своє життя боротьбі за права людини і кримськотатарського народу. Це також – можливість вийти на міжнародний рівень».

Мені здається, що, оскільки у Польщі є великі традиції боротьби з радянським режимом, поляки розуміють, що кримські татари також десятиліттями боролися з цим режимом

Керимов висловив припущення, чому поляки щиро співчувають його народові. «Мені здається, що, оскільки у Польщі є великі традиції боротьби з радянським режимом, поляки розуміють, що кримські татари також десятиліттями боролися з цим режимом. Тож, я думаю, що тут є величезний потенціал для того, щоб питання дотримання прав кримських татар просувати через Польщу на міжнародний рівень». На думку Керимова, на сьогодні саме Польща з-поміж усіх європейських країн найбільше зробила для того, щоб світ дізнався про драматичну ситуацію, в якій опинилися кримські татари.

Недім Усейнов, кримський татарин, який працює в польському Фонді міжнародної солідарності, звертає увагу на значення культури в поширенні правди про драму його народу. За його словами, одним із найважливіших моментів, що вплинув на ставлення пересічних поляків до кримських татар, був показ у Польщі художнього фільму «Хайтарма». Цей фільм спочатку показували в кінотеатрах, а потім по головному національному телеканалу TVP1. «В прайм-тайм показали цей фільм на всю Польщу, і багато людей подивились про трагічну долю кримськотатарського народу. Я думаю, що через цей контекст, через цю призму більшість поляків розуміє ситуацію в Криму», – наголосив Усейнов.

Не можна звалювати боротьбу за українськість Криму тільки на кримських татар – польський діяч

Україна не повинна забувати про те, що в Криму громадянами України почували себе не тільки татари, і вона не повинна тільки на татар звалити боротьбу за українськість Криму

Польський громадський діяч Павел Казанецький впродовж кількох років мешкав у Криму. Після російської анексії він повернувся до Польщі. Казанацький наголошує наголошує на тому, що українська держава повинна пам’ятати про усіх лояльних до неї громадян, які залишилися на окупованому півострові. Він говорить: «Україна не повинна забувати про те, що в Криму громадянами України почували себе не тільки татари, і вона не повинна тільки на татар звалити боротьбу за українськість Криму. Україна мусить пам’ятати про те, що впродовж 20 років в Криму почала формуватися українська еліта. Можливо, це меншість, але зміни можливі. Перелом можливий, якщо Україна не забуде Крим і підтримуватиме тих, які там пам’ятають, що Крим – це частина України».

У свою чергу, Недім Усейнов переконаний, що Крим знову стане частиною України, якщо про ситуацію кримських татар в Європі згадуватимуть не тільки з нагоди роковин депортації чи анексії. На його думку, європейські організації повинні активніше залучати до участі в різноманітних заходах, дискусіях тих кримських татар, які змушені були покинути свою батьківшину після анексії.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG