Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 16:54

Дональд Туск: російську пропаганду подолає правда, асоціація – лише початок зближення з ЄС


Якщо зусилля для безвізового режиму в Україні й Грузії триватимуть, то в 2016-му вільне пересування «шенгеном» буде можливе – голова Європейської ради

Брюссель – Якщо українці далі прогресуватимуть у підготовці до скасування шенгенських віз, то наступного року вони зможуть вільно подорожувати Європою. Російська пропаганда не має шансів перемогти правду, а до повільного розслідування вбивств на Майдані слід ставитися із розумінням, бо в Україні є інші, нагальніші проблеми. Такі думки в інтерв’ю Радіо Свобода перед Ризьким самітом «Східного партнерства» висловив голова Європейської ради Дональд Туск.

– Російська дезінформаційна кампанія доволі очевидно діє в багатьох державах, особливо тих, що належать до «Східного партнерства». Як ЄС конкретно й практично може боротися з цією пропагандою?

У нас є ознаки й докази того, що Росія має велетенську програму дезінформації та антиєвропейської пропаганди

– Я схвильований тим, що усвідомлюю, що моя остання поява на хвилях Радіо Вільна Європа була 27 років тому, коли я був добровільним коментатором під час страйків на Гданьських корабельнях. Не лише з мого власного досвіду ми можемо переконатися, що пропаганда та дезінфомація – це дійсно серйозна проблема і не лише на Сході Європи, а й у її серці та в кожній європейській країні. У нас є ознаки й докази того, що Росія має велетенську програму дезінформації та антиєвропейської пропаганди. Але навіть з огляду на Радіо Вільна Європа, з мого власного досвіду – я абсолютно переконаний: пропаганда не має ніяких шансів перемогти правду. І це не гасло.

Всі мої співвітчизники слухали тільки Радіо Вільна Європа. Коли я був молодшим, ця радіостанція була єдиним джерелом правдивої інформації, якій протистояв величезний комуністичний медійний концерн

Коли я був молодшим, ця радіостанція була єдиним джерелом правдивої інформації, якій протистояв величезний комуністичний медійний концерн. Усі мої співвітчизники слухали тільки Радіо Вільна Європа. І комуністична пропаганда програла цю найбільшу гру – боротьбу за наші душі, за нашу уяву та мрії. Врешті-решт, ця індустрія брехні поруч із правдою виявилася дуже вразливою. Тому я оптиміст, коли йдеться про це явище в нинішній Європі. Звичайно, нам потрібні технічні інструменти. Не лише ваша радіо й телестанція чи інтернет.

Має бути постійне співробітництво установ, аналітичних центрів у наданні правдивої інформації, статистики про Євросоюз і конфлікт в Україні. І ЄС уже розпочав цей проект: Високий представник із зовнішньої політики Федеріка Моґеріні створила невелику команду, і цей процес триває. Упевнений, що ми надалі побачимо результати цієї конфронтації брехні, дезінформації та правди.

– Чи непокоїть Вас те, що ЄС, не надаючи перспективи членства Україні, Грузії чи Молдові, створює там відчуття відчуження з боку ЄС?

Весь процес лише починається з угоди про асоціацію та ЗВТ, з безвізового режиму в Молдові, а надалі йдуть обнадійливі кроки в цьому контексті й щодо України та Грузії

– «Східне партнерство» не передбачало офіційних обіцянок вступу до ЄС, навіть на майбутнє. Справа у тому, що ідея членства порівняно нова. Але, безумовно, Грузія, Молдова й Україна мають право на європейську мрію. Наше завдання та моя особиста відповідальність полягають у ненаданні порожніх обіцянок, мовляв, це можна здійснити не сьогодні, то завтра. Втім, дорога до Європи, можливо, не до швидкого членства, а до європейських стандартів, до нашого культурного й політичного товариства відкрита. Ці держави мають право на цю надію та на нашу підтримку. Водночас, я повністю переконаний, що наш обов’язок – казати правду. Можливо, це найнебезпечніша річ, яка протиставляється надії. Але коли обіцянка є лише порожнім словом, то ми не можемо допустити, щоб це призвело до великого розчарування серед цих народів. Ми – партнери передбачувані, й поза сумнівом, весь процес лише починається з угоди про асоціацію та ЗВТ, з безвізового режиму в Молдові, а надалі йдуть обнадійливі кроки в цьому контексті й щодо України та Грузії. Все це передбачуваний та багатообіцяючий шлях до того, щоб бути разом сьогодні, а в майбутньому, можливо, й стати однією політичною організацією.

– Чи подорожуватимуть українці та грузини Шенгенським простором вільно вже наступного року?

– Все залежить від їхніх зусиль та рішучості. Звичайно, це можливо, але це неофіційна обіцянка, адже ми перебуваємо посеред процесу. Прогрес обох країн справді обнадійливий. Нині я можу запевнити, що ми матимемо наступний звіт, можливо, у листопаді. Якщо прогрес буде й надалі таким обнадійливим, як нині, то у 2016-му, гадаю, це буде можливо.

– Виглядає так, що триває покращення відносин із Білоруссю. Чи розумно йти цим шляхом з огляду на те, що ситуація із правами людини в цій державі далі залишається складною?

Було сюрпризом те, якими корисними виявилися Лукашенко та його уряд в організації мінського процесу та угод щодо кризи на Донбасі. Однак засадничі права, демократія й громадянські свободи – це наші принципи

– Не лише для мене абсолютно очевидно, що права людини, зокрема, проблема політичних в’язнів, – це наші непорушні принципи, і тут нічого не змінилося. З іншого боку, з Мінська, від президента Лукашенка надходять обнадійливі сигнали в сенсі міжнародної ситуації чи владнання геополітичного безладу в цій частині континенту. Безумовно, було сюрпризом те, якими корисними виявилися Лукашенко та його уряд в організації мінського процесу та угод щодо кризи на Донбасі. Ми маємо бути готові цінувати цю частину офіційної діяльності Білорусі. З огляду на ці позитивні речі, ми маємо реагувати: це правильний напрямок. Однак засадничі права, демократія й громадянські свободи – це наші принципи, і тут змін немає.

Розслідування вбивств на Майдані тривають дуже повільно. Чи не непокоїть Вас те, що це якось може зашкодити українсько-європейським стосункам?

– Я пам’ятаю подібні наші проблеми в Польщі, що є дуже чутливими та вразливими. Це непросто, особливо в такий складний для України час – період трансформації та конфлікту на Донбасі, який насправді є війною. Я гадаю, нам слід давати дуже обережні оцінки цієї проблеми. Безумовно, майбутнє України залежатиме не від законної помсти, хоча і це важливо, бо правосуддя є фундаментальною складовою сучасного українського суспільства. Але я можу зрозуміти, чому нині у них є інші пріоритети. Так це дещо ризиковано і безумовно, з цією проблемою слід впоратися. Але будь-ласка, будьмо більш толерантними, бо кажучи об’єктивно, ситуація у них є дуже складною.

Над матеріалом працювали Віталій Єреміца та Rikard Jozwiak

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG