Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 13:52

Вийти на ринки ЄС – це не кран із водою відкрутити, зразу не потече – експерт


(©Shutterstock)

(©Shutterstock)

Росія відмовилась від претензій: ЗВТ Україна-ЄС запрацює з 1 січня 2016 року

Зону вільної торгівлі між Україною та ЄС більше не відкладатимуть: вона почне діяти з 1 січня 2016 року. До цього вже не має заперечень і Росія, що опиралась цьому раніше. Це означає, що не лише українські товари в ЄС, але тепер і європейські товари в Україну експортуватимуться без мит. Як місцеві підприємці скористались преференціями, які отримали від угоди в односторонньому порядку?

Угоду про двосторонню зону вільної торгівлі між Україною та ЄС ні міняти, ні відкладати не будуть. Окрім того, Москва раптово відмовилась від претензій, які висувала раніше Києву та вимог змінити умови угоди. Із таким оптимістичним для України результатом закінчились консультації між Україною, ЄС та Росією.

Павло Клімкін

Павло Клімкін

За словами міністра закордонних справ України Павла Клімкіна, консультації стосувались митного адміністрування, технічних бар'єрів у торгівлі і санітарних та фітосанітарних заходів.

«Головним результатом цих консультацій є розуміння, в тому числі, з боку російської сторони, що, по-перше, до тексту угоди не будуть виноситися зміни, і по-друге, що не буде перенесення часу повної імплементації зони вільної торгівлі між Україною та ЄС», – наголосив Клімкін.

ЗВТ: що це дає українському бізнесу?

Наразі ж економічна частина Угоди про асоціацію надає українським виробникам односторонні торговельні преференції. Тобто Євросоюз знизив або усунув митні тарифи на товари, як наслідок, це полегшило вихід на європейських ринок для українського бізнесу.

Коли ж зона вільної торгівлі запрацює на повну, коментують експерти, це ліквідує близько 95% мит, а решту суттєво знизить. Як наслідок, це «підтягне» стандарти українських товарів до європейського рівня, а також збільшить ринок збуту. Водночас, скасування мит на європейські продукти посилить конкуренцію та лібералізує торгівлю.

Айварас Абромавічус

Айварас Абромавічус

Напередодні міністр економічного розвитку і торгівлі України Айварас Абромавічус зазначав: Україна наполягає на відкритті доступу ринку ЄС для нових українських товарів. А також пропонує розширити для тих, для яких ринок вже відкритий, проте є квоти.

«Очікуємо більше допомоги від ЄС нашому малому і середньому бізнесу через доступ до більш дешевих кредитів, освітнім програмам. Для стимулюванні торгівлі та боротьби з корупцією: спільні прикордонні пункти і митниці з сусідами по ЄС», – додав міністр.

Вийти на європейський ринок: перші кроки

Стратегічної програми на рівні держави, яка б допомагала українському бізнесу вийти на європейський ринок, наразі немає. Про це говорить Любов Акуленко, координатор інформаційної кампанії «Сильніші разом!». Ця ініціатива свого часу стала такою платформою, що об’єднала представників української влади, представництва ЄС в Україні, дипломатичних місій держав-членів ЄС, а також український і європейський бізнес. Спільними зусиллями вони інформують про переваги посиленої співпраці з Європейським Союзом, а також підказують як використати можливості, які дає Угодою про асоціацію.

Ми надаємо безкоштовні юридичні консультації для того, щоб виробники могли оцінити: на що їм треба іти, які технічні регламенти і стандарти адаптувати

«Ми проводили семінари в регіонах. Ми надавали і надаємо їм безкоштовні юридичні консультації для того, щоб виробники могли оцінити: на що їм треба іти, які технічні регламенти і стандарти адаптувати», – говорить вона.

Окрім того, в рамках «Сильніші разом!» обрали 5 компаній, яким партнери із Фінляндії допомагають знайти партнерів і продавати свою продукцію на ринку ЄС. Ці підприємства вже отримали необхідні сертифікати, тож Акуленко сподівається, що до середині літа вже будуть конкретні результати.

Решта підприємців, додає вона, можуть отримати комплексну інформацію із Export Helpdesk. Це централізований інформаційний ресурс, де роз’яснено: чим є європейський ринок, які вимоги для роботи та як там закріпитись із конкретним товаром. Якщо ж інформації все-одно бракує – бізнес завжди може звернутись до приватних юридичних фірм за консультацією.

Основні проблеми: як отримати сертифікати якості та кому продавати товар

Як перейти на європейські стандарти та де знайти на це гроші? За словами експерта, саме з цією проблема стикається український бізнес у першу чергу, коли хоче розширитись до ринку ЄС. Заважає також брак стратегічного мислення: підприємці губляться з якого боку починати роботу.

Глобальні дві проблеми – де знайти гроші на запровадження стандартів і куди іти

«А глобальні дві проблеми. Перше – де знайти гроші на запровадження стандартів. Друге – коли ти вже знаєш ці стандарти, то перед тобою стоїть вибір, куди іти. Бо їм досить складно зрозуміти географію економічну Європейського Союзу: куди заходити з їхнім товаром, куди не заходити, де шукати партнерів і як збувати продукцію», – пояснює експерт.

Акуленко не драматизує щодо того, що українські компанії повільно виходять на європейський ринок. «Запровадження європейських стандартів – це не кран відкрутити, щоб вода потекла. За день усі не запровадять, це довгий період. Пройде декілька років», – каже вона.

Українські мед, пшениця, курятина та соки вже у ЄС

Держава, зі свого боку, продовжує експерт, має забезпечити законодавчу базу.

«І по промислових товарах ми уже всю законодавчу базу ухвалили, а по харчових товарах, на жаль, ще не всю. І з цього боку держава більш-менш нормально рухається», – резюмує експерт.

Тож виходить, що перевагами зони вільної торгівлі зараз найбільше користуються ті українські підприємства, що почали готуватись до цього завчасно.

«Відповідно, хто всі квоти «з’їдає»? Великі компанії, що готувались 5 років до того, хто цілеспрямовано виборов собі точками збуту Європейський Союз і готувались до цього», – каже вона.

Українці найбільше скористались квотами на експорт меду, пшениці, виноградного і яблучного соку, а також на курятину.

Український бізнес зараз має покладатись на себе, а не на державу?

Ефекту для власного бізнесу від упровадження односторонньої зони вільної торгівлі з Євросоюзом Наталія Єремєєва, генеральний директор компанії Stekloplast, поки не відчула. Вона керує підприємством, що за 18 років існування зуміло налагодити виробництво та реалізацію не лише по всій Україні, проте і з Німеччиною, Казахстаном, Кувейтом, Туреччиною, Францією та Бельгією. Утім відразу додає: чекати чогось від держави і сподіватись, що гроші та успіх тобі хтось забезпечить – не притаманно для українського менталітету. За її словами, український бізнес, який хоче закріпитись на ринках Європи, зараз має покладатись на себе.

«Ідемо, робимо усе самі. І своїм досвідом, прикладом показуємо. Ми чому хочемо виходити на Європу? Питання бізнесу – це окрема тема, а вище за це: вони повинні знати Україну. Я своїм прикладом хочу показати: Україна це не лише те, що ви про неї знали», – каже Єремєєва.

За її словами, вихід українського бізнесу на ринок ЄС може продемонструвати: тут теж можуть виробляти якісні товари, хороші технологи та інженери.

Вони пізнають Україну з іншого боку: як професіонала. І це моя місія, чому ми туди ідемо і чому маємо розвивати бізнес у Європі чи Америці чи на будь-якому континенті. Це певним чином просування бренду України

«Вони пізнають Україну з іншого боку: як професіонала. І це моя місія, чому ми туди ідемо і чому маємо розвивати бізнес у Європі чи Америці чи на будь-якому континенті. Це певним чином просування бренду України», – резюмує глава компанії.

Україна може виробляти європейський товар, але дешевше – підприємець

Стати конкурентоспроможними поза українським ринком непросто, каже Єремєєва. «Нас там ніхто не чекає», – додає генеральний директор Stekloplast, що все ж зуміла закріпитись у низці країн за кордоном.

Українськими перевагами є якісні матеріали та не дуже дорогі «робочі руки», каже вона. Як наслідок, Україна може виробляти європейський продукт за значно нижчою ціною. «Це європейцям цікаво, вони теж люблять економити», – каже вона.

«Але для того, щоб туди (на закордонний ринок – ред.) вийти – треба низка сертифікатів, які їм підтвердять, що продукція дійсно якісна», – продовжує представниця бізнесу.

Процедура достатньо складна, каже Єремєєва. Зокрема, щоб отримати сертифікат від ift Rosenheim, на завод її компанії з Німеччини спеціально надіслали групу експертів. Ті оглянули продукцію та технологію, за якою вона виготовляється, і лише потім дозволили вийти на ринок.

Ця система є загальноприйнятою, проте часто відлякує український бізнес. Без перевірки, отримання сертифіката, рекомендаційних листів та зразків продукції європейський ринок не відкриє своїх дверей. Ця процедура хоч і забирає багато часу та енергії, проте немає нічого неможливого, додає Наталія Єремєєва.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG