Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 21:04

«В Україні нацисти перемогли комуністів» – західні ЗМІ, дослідники про «історичні» закони


Зображення Степана Бандери на обкладинці книжки Олександра Гогуна «Між Гітлером і Сталіним. Українські повстанці»

Зображення Степана Бандери на обкладинці книжки Олександра Гогуна «Між Гітлером і Сталіним. Українські повстанці»

«Закони про «декомунізацію» не лише не мають сенсу, вони також показують, яке провалля все ще відділяє Україну від заявленої нею мети приєднатись до Західного світу» – Бершидський.

«В Україні нацисти перемогли комуністів», – під таким гучним заголовком цього тижня у впливовому виданні Bloomberg вийшла стаття відомого коментатора Леоніда Бершидського. Бершидський, який багато і влучно пише про українську кризу, нищівно пройшовся по підписаних президентом України Петром Порошенко законах «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборону пропаганди їх символіки» та «Про правовий статус і пам'ять борців за незалежність України у ХХ столітті».

Бершидський переконаний, підписані закони лише підкреслюють нездатність влади долати системні проблеми та провалля, яке розділяє Україну та Захід.

Витрати на перейменування вулиць він вважає зайвими та підкреслює – Порошенко на законодавчому рівні героїзував членів націоналістичних організацій, які діяли в Україні напередодні та у ході Другої світової війни.

«Закон називає їх «борцями за незалежність України у ХХ столітті», але деякі з цих груп, наприклад Організація українських націоналістів та Українська повстанська армія воювали поруч з нацистами та виконували накази німецьких окупантів», – пише Бершидський.

Він також звертає увагу на те, що проти підписання Порошенком закону виступила і група поважних західних істориків і Меморіальний музей Голокосту у США, національна організація, яка займається документуванням, вивченням та тлумаченням історії Голокосту.

Закони про «декомунізацію» не лише не мають сенсу, вони також показують, яке провалля все ще відділяє Україну від заявленої нею мети приєднатись до Західного світу

«Значно легше займатись законодавчим регулюванням історії, аніж вирішенням багатьох поточних проблем України: починаючи від совкової бюрократії до підтримуваних Росією бойовиків на Сході. Закони про «декомунізацію» не лише не мають сенсу, вони також показують, яке провалля все ще відділяє Україну від заявленої нею мети приєднатись до Західного світу», – резюмує Бершидський.

На думку Бершидського, «історичні закони» уподобили Україну до Росії Путіна. Мовляв там теж займаються законодавчим регулюванням історії.

«У Росії парламент розглядає законопроект, який заборонить порівняння режиму Сталіна з нацизмом», – пише Бершидський.

Про шкоду, якої Україні може завдати законодавче регулювання історії попереджав і відомий дослідник Східної Європи та тоталітарних режимів професор Єльського університету Тімоті Снайдер.

В інтерв'ю «Голосу Америки» історик відзначав: Україна має уникнути спокуси наслідувати російську політику національної пам'яті, яку у питанні Другої світової війни приписує росіянам «все героїчне та піднесене у тій війні», а усі жахіття та злочини – «українцям та Європі».

Напередодні відзначення 70-ї річниці перемоги світу над нацизмом «Голос Америки» опублікував цілу серію матеріалів, присвячених використанню Росією перекручувань історії для виправдання нинішньої агресії проти України та легітимізації авторитарного режиму Путіна.

Втім, чи не потрапить сама Україна у подібну пастку, обмеживши дискусію про роль українських націоналістів в її історії?

Дослідник радикальних рухів Антон Шеховцов, відомий викривальними публікаціями про зв'язки Кремля із європейськими фашистськими організаціями, вважає, що «історичні закони» завдали Україні дуже і дуже відчутної шкоди.

Підписавши суперечливі «історичні закони», Порошенко перекреслив тисячі годин лобістських зусиль українських громадських діячів на Заході

«По суті, підписавши суперечливі «історичні закони», які пролобіювали сучасні представники Організації українських націоналістів, президент Петро Порошенко перекреслив тисячі годин лобістських зусиль українських громадських діячів та соціальних активістів на Заході. І все це лише для того, щоб задовольнити людей, які моляться на труп Степана Бандери», – написав Шеховцов на своїй сторінці у Facebook.

Дісталося закону і у самій Україні. Галя Койнаш із Харківської правозахисної групи пише на сайті KHPG.org: «Порошенко підписав дуже суперечливі закони, один з яких фактично оголошує злочином публічне висловлення поглядів, які поділяють чимало українців».

Порошенко підписав дуже суперечливі закони, один з яких фактично оголошує злочином публічне висловлення поглядів, які поділяють чимало українців

«Ті, хто вважають УПА героями, які бились за незалежність України, рідко коли сприймають істориків, які вказують на Волинську різанину, коли знищувались цілі польські села, і яка здійснювалась принаймні частиною УПА у 1943-му році, або на етап співпраці українських націоналістів із нацистами та ін. Натомість інші помічають лише негативний бік діяльності УПА і абсолютно відмовляються бачити УПА у позитивному ключі. Цей конфлікт та певна відсутність спільної інтерпретації з боку істориків різних країн дозволяють Росії легко підтримувати стереотипи про УПА та Степана Бандери та використовувати пропаганду про «фашистську хунту» у Києві та ін.» – звертає увагу Койнаш.

Альтернативою заборони певних поглядів на історію має стати її об'єктивне дослідження – переконаний професор Єльського університету Тімоті Снайдер.

«Можна зрозуміти, чому українці відчувають, що російська пропаганда намагається їх поглинути, адже російська історична пропаганда справді має великий вплив на Заході. Але я думаю, що Україна нашкодить собі, якщо спробує наслідувати Росію у підході до історії. Більшу користь принесе розвиток чесного, складного, неквапливого та терплячого історичного діалогу за участі істориків та журналістів, з дослідженням першоджерел. У перспективі позитивний результат дасть саме така стратегія, а не намагання імітувати дії Росії та запроваджувати якусь подобу «політики національної пам'яті» та оголошувати поза законом певні вислови про історію», – відзначив історик в інтерв'ю «Голосу Америки».

Що трапляється, коли такий «терплячий діалог» відсутній можна судити з публікації «Питання декомунізації», яка опублікована у травневому числі англомовного академічного видання «Критика».

Автор матеріалу Михайло Гаухман, кандидат історичних наук, який зараз працює у Національному музеї Башкортостанської республіки відзначає – у питанні закону «Про правовий статус і пам'яті борців за незалежність України у ХХ столітті», Верховна Рада стала заручницею упередженого ставлення до історії і тому написала просто поганий, нелогічний закон.

«По-перше, «борці за незалежність» часто протистояли одне одному, як наприклад у випадку Центральної Ради, гетьмана Скоропадського та Директорі, або бандерівців та мальниківців в УПА. Чи стане розмова про це демонстрацією «зневажливого ставлення»? Окрім того, окремі українські сили скоїли злочини проти людяності. Наприклад навесні 1943-го року УПА провело етнічну чистку проти польських селян на Волині. Чи визнання цієї події буде «зневажливим ставленням»? А звідси вже рукою подати до звинувачення у «публічне запереченні факту правомірності боротьби за незалежність України у ХХ столітті», – пише дослідник.

Остання, як відомо, відповідно до підписаного президентом закону «визнається наругою над пам'яттю борців за незалежність України у XX столітті, приниженням гідності українського народу» і є протиправною.

Ми билися за декомунізацію, а отримали заідеологізовану орієнтацію на історію у кращих традиціях комуністичного режиму

Історик також має заперечення і з приводу тотального несприйняття радянського минулого України.

«Ну, як же, головним елементом української історії між 1920-м та 1990-м роками може бути лише опір більшовизму?», – риторично питає дослідник

«Ми билися за декомунізацію, а отримали заідеологізовану орієнтацію на історію у кращих традиціях комуністичного режиму», – резюмує він.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG