Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 04:08

Путін далі обмежує неурядові організації, бо боїться Майдану (світова преса)


На Заході – геополітичний страх від Путіним, а у Кремлі – страх перед «небажаними» правозахисними організаціями

Брюссель – Саміт у Ризі був провальним, бо побоявся пробудити російську агресивність. Чому Путін «закручує гайки» щодо неурядових організацій, а Захід розпочав із Москвою дипломатичні танці навколо Криму і Донбасу. Саме ці теми нині висвітлюють й аналізують західноєвропейські ЗМІ. Водночас, британські журналісти звертають увагу і на подвійну вигоду для Росії у тому, що на пісенному конкурсі Євробачення перемогли шведи.

Незначні результати минулотижневого саміту «Східного партнерства» продовжують коментувати західні видання. «Де воно, те «нове життя, що вдихнули у стратегічні відносини ЄС зі східними партнерами», як це було заявлене господинею саміту та лідером Латвії Лаймдотою Страюмою»? – іронічно запитує бельгійське видання «Le Soir».

В результаті першого з часу українського конфлікту саміту ЄС та східних сусідів, «народилася… заява із 13 сторінок, що насправді нагадувала не прозору дорожню карту майбутнього партнерства, а каталог минулих досягнень», – пише видання. І головною причиною таких слабких результатів саміту, на думку автора, стала геополітична обережність європейців щодо президента (Росії) Володимира Путіна, бажання будь-якою ціною не «пробудити російську агресивність».

«Хоча латвійці, що головують в ЄС, і наголошували: Лісабонська угода пропонує перспективу членства всім європейським країнам, які цього бажають, і це було серед цілей саміту. «Ми не можемо вбити надію»! – закликали вони. Натомість, для України, Грузії та Молдови, які зробили європейську інтеграцію метою своєї зовнішньої політики, ЄС не зробив їм у Ризі жодних поступок, а лише вкотре «визнав» їхні «прагнення», при цьому навіть не давши конкретної дати безвізового режиму Україні та Грузії – жесту, який би там високо оцінили», – підсумовує найвпливовіша газета бельгійської французькомовної частини.

Захід залучив Росію до делікатного дипломатичного танцю, в намаганні досягнути стійкого політичного вирішення конфлікту на сході України, – пише видання The Mosсow Times у статті «Київ може врятувати Донбас, відкинувши Крим». Автор матеріалу звертає увагу на те, що Берлін та Париж, занепокоєні можливістю появи на кордонах України нового замороженого конфлікту, покладають надії на місцеві вибори під моніторингом ОБСЄ, котрі заплановано провести в сепаратистських регіонах. Вірогідність перемоги в регіоні Донецька та Луганська «Опозиційного блоку» на чолі з Сергієм Льовочкіним, – представником колишнього режиму Януковича, – може задовольнити і Київ, і Москву, та повернути суверенітет Україні.

«Тим часом, Кремль все ще залишається розлюченим: якщо вже торгуватися навколо його невдалої «донбаської кампанії», то він хоче взамін чогось рівноцінного. Скажімо, визнання прав Росії на Крим», – пише оглядач, припускаючи, що до спроб переконати Київ може долучитися і Вашингтон, вважаючи невисокою ціною факт відмови від Криму взамін на збереження Донбасу та допомоги з боку Росії для його відновлення.

Французька Le Figaro пише про підписання президентом Путіним закону, що «закручує гайки» «небажаним» неурядовим організаціям іноземного походження.

Видання зазначає, що поруч із «позитивними сигналами», які російська дипломатія надсилає європейським партнерам, не час розслаблятися на внутрішньому політичному фронті: протягом вихідних президент Путін підписав дуже суперечливий закон – для того, щоб ще більше ускладнити роботу правозахисників. І це було зроблено, незважаючи на заклики світових організацій та ОБСЄ накласти вето на цей проект.

Такі організації тепер можуть бути закриті, їхніх співробітників можуть засудити до 6 років позбавлення волі, зробити їх персонами нон-ґрата, а банківські рахунки можуть заблокувати за рішенням прокурора або після вказівки з міністерства закордонних справ, пише Le Figaro, водночас наводячи слова голови Ради Федерації Росії Валентини Матвієнко, яка пояснила: неурядові організації «втручаються у справи суверенних держав», несуть відповідальність у державних переворотах та «помаранчевих революціях», які потрясли колишні держави-сателіти СРСР, включно з Україною.

«Тим часом, саме сили, опозиційні Кремлю, не вгавають наголошувати на очевидній ролі Росії в конфлікті на Донбасі та в анексії Криму, а також свідчать про страх російської влади перед можливим повторенням сценарію Майдану в Москві. Через такі паралелі силовики Росії вказують на необхідність нового «закручування гайок», – підсумовує французька газета.

Британська The Guardian, коментуючи результати суботнього фіналу пісенного конкурсу Євробачення, пише, що той факт, що найекстравагантніший музичний конкурс – через перемогу Швеції – не проводитимуть у Росії, подобається тамтешнім гомофобам.

Видання звертає увагу на те, що патріарх Російської православної церкви називає Євробачення «огидним для нашої душі і нашої культури». Керівник Московського патріархату написав: «Для російських соціал-консерваторів суботній виступ на «Євробаченні» став подвійною перемогою, причому у досить цікавому ракурсі. Насамперед, співачка від їхньої країни програла тільки Швеції, а по-друге, це означає, що екстравагантна, з огляду на сексуальні вподобання, феєрія в 2016 році не приїде до Москви».

Таким чином, перемога шведів на «Євробаченні» рятує російських консерваторів від потрапляння в «незручне становище», – резюмує The Guardian.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG