Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 19:09

Молдова і Україна ускладнюють перебування росіян у Придністров’ї


Російські солдати на контрольно-пропускному пункті миротворчих сил. Вадул-луй-Воде, Молдова. Архівне фото

Російські солдати на контрольно-пропускному пункті миротворчих сил. Вадул-луй-Воде, Молдова. Архівне фото

Молдова дедалі частіше депортує російських військових

У понеділок, 25 травня, Молдова депортувала російського військового, який прямував до невизнаного Придністров’я. Російське видання «Коммерсант» повідомляє, що Кишинів депортував вже близько сотні військовослужбовців, починаючи з осені 2014 року. Чи існує зв’язок між політикою Молдови та недавнім рішенням України денонсувати угоду з Росією про транзит її військових формувань до Придністров’я через власну територію?

Прикордонники кишинівського аеропорту 25 травня депортували чергового російського військового, який прямував до Придністров’я, самопроголошеного регіону Молдови, назад до Москви. Чиновники заявили, що він мав оголосити про мету свого приїзду заздалегідь, однак не зробив цього. Це вже не перший випадок депортації російських військових за останні кілька днів – у п’ятницю, 22 травня, за подібних обставин із Кишинева депортували 30-річного росіянина. Ще двох російських військових депортували 14 травня.

Як повідомляє російська газета «Коммерсант» із посиланням на анонімне джерело у правоохоронних органах Молдови, Кишинів депортував вже близько сотні росіян від жовтня 2014 року. Російський уряд цю цифру не підтверджує.

Офіційна Молдова наразі не пояснила, чому випадки депортації російських військових стають частішими.

Однак, інше анонімне джерело «Коммерсанта» в уряді Молдови, розповіло виданню, що Кишинів вимагає від російської сторони повідомляти принаймні за місяць про прибуття російських військових на територію країни. Це, начебто, пов’язано зі ситуацією в Україні.

Згідно з правилами, пускати в Молдову мають лише миротворців із Росії, але не представників регулярних збройних сил країни.

Інформація про це з’явилася у ЗМІ через кілька днів після того як 21 травня Верховна Рада України денонсувала п’ять угод про військово-технічне співробітництво з Росією, серед яких – угода про транзит через територію України військових формувань Росії до Придністров’я.

Таким чином, росіяни можуть потрапити туди лише через аеропорт у Кишиневі або Румунію.

Виконання вже існуючих угод

Військовий експерт кишинівського Інституту публічної політики Юріє Пинтя зауважив у розмові з Радіо Свобода, що угоди, які визначають статус російських військ у Придністров’ї, були підписані ще у 1992-94 роках, однак дотепер майже не виконувалися.

«На самому початку були якісь спроби домогтися, щоб командири цих підрозділів із Росії, з Придністров’я приїжджали до Кишинева і доповідали про своє призначення або звільнення з посади, давали роз’яснення з приводу того, що вони роблять на території Республіки Молдова, який їхній статус, тощо. Але цих спроб було все менше і менше, і поступово Кишиневом просто стали нехтувати», – сказав він.

За оцінкою молдовського експерта, депортація російських військових може бути ознакою того, що Кишинів вирішив почати виконувати угоди про розташування російських військ у Придністров’ї.

На півдні Молдови молоді люди були завербовані і вирушали в Ростов-на-Дону у табори для підготовки бойовиків, заради здійснення тут сценарію, подібного до того, який реалізується на сході України

З іншого боку, як вважає керівник Асоціації політологів Молдови Оазу Нантой, хвиля депортації може бути ознакою побоювання Кишиніва щодо власної безпеки.

«Це робиться з урахуванням того, що відбувається в Україні, а також того, що на півдні самої Молдови молоді люди були завербовані і вирушали в Ростов-на-Дону у табори для підготовки бойовиків, заради здійснення тут сценарію, подібного до того, який реалізується на сході України», – сказав Нантой.

Скоординована політика?

Молдовський військовий експерт Юріє Пинтя вважає, що офіційній Київ і Кишинів навряд чи координували ухвалення власних рішень стосовно Росії.

«Цьому рішенню офіційний Кишинів ніяк не сприяв. Денонсація угод – це, швидше, приклад державних дій з боку України, і цей приклад керівництву Республіки Молдова не гріх наслідувати», – сказав він.

Володимир Горбач

Володимир Горбач

Натомість політичний експерт київського Інституту євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач вважає, що Київ і Кишинів могли скоординувати свою політику.

«У Молдови немає спільного кордону з Росією, і всі російські військовослужбовці, які служать у Придністров’ї, чи на кордоні невизнаної Придністровської республіки на Дністрі, можуть потрапляти туди або з України, або через аеропорт Кишинева, бо у Придністров’я немає свого аеропорту. З боку України і Молдови це таке своєрідне примушення керівництва Росії до більшої поступливості у питаннях щодо українсько-російських і молдовсько-російських відносин», – сказав він.

Горбач зазначив, що, навіть якщо дії обох країн не є скоординованими, то Молдова все одно була б зацікавлена у тому, щоб Україна денонсувала свою угоду з Росією.

«Непередбачувана» реакція Росії

Реакція Москви на останні дії Києва та Кишиніва була суворою. Координатор Управління генеральних інспекторів Міноборони Росії Юрій Якубов заявив, що Москва «не залишить миротворців на голодному пайку», і не виключив, що через дії Києва «може бути змінений або взагалі припинитися весь миротворчий формат у Придністров’ї».

Дмитро Рогозін

Дмитро Рогозін

Перший віце-прем’єр Росії Дмитро Рогозін, коментуючи рішення Верховної Ради, заявив, що влада України «зрадили своїх громадян, які проживають у Придністров’ї» та «позбавила себе можливості вивезти зброю з невизнаної республіки». При цьому Рогозін зазначив, що денонсація Україною договору про транзит російських військових у Придністров’ї «жодним чином не вплине на хід місії російських миротворців».

За словами військового експерта київського Інституту євроатлантичного співробітництва Ігоря Козія, зараз вкрай складно передбачити, якою може бути відповідь Росії на блокаду її військових у Придністров’ї.

Ігор Козій

Ігор Козій

«Я можу констатувати тільки одне: російська зброя та контингент військ Російської Федерації там залишаються. Як будуть розвиватися подальші події? Ясно, що якщо Росії потрібно буде дестабілізувати ситуацію у цьому регіоні, то однозначно вона буде використовувати для цього і російських військовослужбовців, і зброю, яка там залишилася», – сказав він.

Батальйон «миротворців» у Придністров’ї складається з 412 осіб, а Оперативне угруповання російських військ (військова частина №13962) – з понад 1100 осіб. Крім того, у регіоні з часів розпаду СРСР залишається один із найбільших збройових складів у Європі. Там зберігаються, зокрема, сотні танків і бронетранспортерів, понад 200 зенітно-ракетних комплексів і установок систем залпового вогню «Град», а також 30 тисяч автоматів, кулеметів і пістолетів.

На відміну від «миротворчого батальйону», більшу частину військовослужбовців та технічного персоналу ОУРВ у Придністров’ї складають місцеві жителі, які отримали російське громадянство. Тому на ротації досить небагато російських військових, які служать на території самопроголошеної республіки.


На цю ж тему:

20.05.2015
Україні і Молдові потрібно спільно протистояти агресії Росії – експерт

«Якщо Молдова мінятиме свій зовнішньополітичний вектор, то це буде серйозна небезпека і для України» – Пирожков далі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG