Доступність посилання

logo-print
02 грудня 2016, Київ 20:19

Повернути Крим «по-новому»: що Порошенко зробив за рік для півострова?


Петро Порошенко (©Shutterstock)

Петро Порошенко (©Shutterstock)

«За останній рік питання реінтеграції Криму не входило навіть до першої п'ятірки пріоритетів державної політики України»

Київ – Рік тому, 25 травня, президентом України був обраний Петро Порошенко. Однією з його головних обіцянок було використання всіх можливих інструментів для повернення Криму під контроль Києва. Однак значна частина експертів і політиків, які працюють над розв'язанням кримського питання, вважають, що за минулий рік Порошенко зробив занадто мало, щоб втілити озвучені ним наміри.

Ще у статусі кандидата в президенти Петро Порошенко неодноразово підкреслював, що Крим – це Україна, і жодна цивілізована країна світу не визнає півострів частиною Російської Федерації.

«Ніяких міжнародних підстав для анексії Криму не існує. Були порушені не тільки норми міжнародного права. Ви маєте зрозуміти, що анексією Криму була знищена вся післявоєнна система глобальної безпеки», – говорив він 26 березня на першій прес-конференції після виборів.

Рік тому Порошенко стверджував, що Україна під його керівництвом задіє всі інструменти, які наявні в її розпорядженні. Зокрема, він пообіцяв, що буде використаний весь арсенал юридичних механізмів.

«Ви знаєте, що зараз підготовлена робоча група, яка завершує підготовку позовів до низки міжнародних судових інстанцій, починаючи з Міжнародного суду ООН... Буде підготовлена низка майнових позовів, починаючи від порушення морського права і завершуючи Стокгольмським арбітражем і аж до Європейського суду з прав людини у Страсбурзі, де ми маємо захищати порушені права українців під час агресії, під час захоплення Криму», – сказав тоді Порошенко.

Також рік тому ще в статусі кандидата в президенти він говорив, що для повернення Криму Україна має виграти у Росії «економічне змагання».

А по той бік буде незрозумілий статус незрозумілих громадян, відсутність туристів, відсутність демократії, захмарні ціни

«Я буду щасливий, коли по цей бік адміністративного кордону, за Чонгаром, фермер на Херсонщині матиме великий прибуток, більш низькі ціни, матиме демократію, матиме свободу, матиме право подорожувати в Європейському союзі без віз, матиме велику кількість туристів на азовському узбережжі Херсонської області. А по той бік буде незрозумілий статус незрозумілих громадян, відсутність туристів, відсутність демократії, захмарні ціни», – сказав президент.

Він додав, що ключовим елементом у справі повернення Криму, врешті-решт, стане перемога у «змаганні за розуміння кримчан».

Крім того, як сказав Порошенко рік тому, важливу роль для реінтеграції півострова буде грати міжнародна солідарність і допомога від зарубіжних партнерів.

Отримати коментарі в Адміністрації президента України з приводу виконання цих обіцянок не вдалося. Кореспондент «Крим.Реалії» надіслав відповідні питання в прес-службу відомства. На момент публікації матеріалу редакція відповідь так і не отримала.

Позову до Міжнародного суду ООН немає

За минулий рік для повернення Криму були використані далеко не всі юридичні механізми, які обіцяв задіяти Порошенко. А ті позови проти Росії, які були подані до міжнародних судів, готувалися фактично без участі Банкової. Про це в коментарі для «Крим.Реалії» розповів народний депутат Георгій Логвинський.

Георгій Логвинський

Георгій Логвинський

«Україна подала позов до Європейського суду з прав людини. Але це більше заслуга прем'єр-міністра і міністра юстиції, а також наших правозахисників, які об'єднались і надали найкращих юристів. Сьогодні проти Росії подані три позови, і далі продовжують подавати вже приватні позови, де визнається сам факт агресії Російської Федерації», – сказав Логвинський.

За словами нардепа, позов до Міжнародного суду ООН, який рік тому обіцяв подати президент, досі не підготовлений. Логвинський підкреслив, що цим питанням має займатись Міністерство закордонних справ, голову якого призначає президент. Нардеп уточнив, що подання цього позову є складною процедурою, яка вимагає від України проведення переговорів із Росією і спроб урегулювати предмет спору мирним шляхом.

«На останньому круглому столі з приводу Криму я ставив представнику МЗС запитання про Міжнародний суд ООН. Вони сказали, що вони над ним продовжують працювати і прогнозують, що до кінця року позов подадуть. Але мені здається, що не докладається достатньо зусиль для того, щоб довести це питання до кінця», – сказав Логвинський.

Депутат додав, що обіцянки президента про звернення до морського арбітражу також поки залишаються невиконаними. Також, за його словами, Україна не намагалась оскаржити анексію Криму і зажадати відшкодування збитків від Росії у Стокгольмському арбітражі. Логвинський пояснює це тим, що жоден договір України і Росії не містить норм, які дозволяють Україні подавати позови до цієї інстанції.

Андрій Клименко

Андрій Клименко

Поки залишаються невиконаними і ті обіцянки президента, які стосуються порушення Росією морського міжнародного законодавства. Про це в коментарі для «Крим.Реалії» розповів експерт фонду «Майдан закордонних справ» Андрій Клименко.

«Що стосується економічної блокади з приводу кораблів, літаків тощо. 90 відсотків цієї роботи виконується волонтерами. При цьому результату немає. Коли результату немає три місяці або шість, то це можна віднести до організаційних процесів. Коли результату немає більше року, то це можна віднести тільки до небажання вищих органів влади щось конкретно робити», – сказав експерт.

На думку Клименка, весь минулий рік як президент України, так і прем'єр-міністр не зробили нічого для того, щоб наблизити момент повернення Криму під контроль Києва.

Програне змагання за кримчан

Асан Алієв

Асан Алієв

Заяви Порошенка про те, що на Херсонщині, на відміну від Криму, будуть високі зарплати, низькі ціни і популярні курорти, теж поки залишаються тільки словами. Про це в коментарі для «Крим.Реалії» сказав голова Херсонського регіонального Меджлісу Асан Алієв.

«Сьогодні ціни у нас практично не відрізняються від кримських. Ми практично зрівнялися з Кримом, хоча зарплати і пенсії залишились на тому ж рівні. Щодо туризму я не бачу взагалі ніяких змін. Від підготовки до сезону хотілося б чекати кращого. Останні два роки туристична сфера слабшає у зв'язку зі зрозумілими подіями», – сказав Алієв.

Але при цьому, за словами Алієва, Херсонщину від анексованого Криму відрізняє те, що на материку немає таких проблем із порушенням свободи слова і прав людини.

«Сьогодні ми стали розуміти ціну свободи слова, коли кожен може висловити свої погляди і думки, не боячись, що його за це викличуть. Це відчувається особливо, якщо згадати заборону мітингу 18 травня в Криму, закриття ATR», – сказав голова Херсонського Меджлісу.

Порошенко поки не виконав обіцянку виграти у Росії «змагання за розуміння кримчан»

На думку провідного наукового співробітника Одеського філіалу Національного інституту стратегічних досліджень Марини Воротнюк, Порошенко поки не виконав обіцянку виграти у Росії «змагання за розуміння кримчан». Як вважає вона, це відбулось багато в чому через те, що один рік – це занадто маленький проміжок часу для виконання такого завдання.

«Навіть за п'ять років це реально довести, навіть якби в Україні були набагато кращі стартові умови: якби не було би збройного конфлікту на Донбасі чи швидко відбувались реформи», – зазначила експерт.

При цьому Воротнюк підтримує тезу Порошенка про те, що створення привабливіших умов для життя на материку – це ключовий спосіб боротьби за симпатії кримчан і повернення півострова під контроль Києва.

При цьому експерт вважає, що за минулий рік українська влада не змогла сформувати цілісної стратегії з реінтеграції Криму.

«Якісь кроки в цьому напрямку були зроблені, але багато з них можна критикувати. Наприклад, закон про вільну економічну зону «Крим» критикувався як відверто лобістський. Ситуація з внутрішньо переміщеними особами з Криму і з Донбасу – теж не безхмарна», – сказала Воротнюк.

За оцінками експерта, за останній рік питання реінтеграції Криму не входило навіть до першої п'ятірки пріоритетів державної політики України. Воротнюк вважає, що багато в чому це пов'язане з тим, що увагу влади відволікає від Криму збройний конфлікт на Донбасі. Також, на думку політолога, керівництво країни вживає мало зусиль для деокупації Криму, оскільки влада вважає розв'язання цієї проблеми довготривалим завданням, яке не вимагає швидких дій.

Оригінал матеріалу – на сайті «Крим.Реалії»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG