Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 19:11

Євросоюз таки буде змушений дати чіткі відповіді Україні, Грузії та Молдові?

Брюссель Чи виправдана боротьба президента України Петра Порошенка з радянською спадщиною? це аналізують деякі європейські видання. Інші західні ЗМІ доходять висновку: ЄС має нарешті бути чіткішим щодо України, Грузії та Молдови. Водночас, аналізуючи нещодавню активізацію дипломатичних контактів між США та Росією, європейські оглядачі, на відміну від російських, усвідомлюють, що переговори з Путіним це ще не капітуляція.

Чи був Майдан марним і що приніс рік президенства Петра Порошенка? – порушує запитання оглядач французького видання Atlantico. «Компанії Порошенка, на чолі з Roshen, зазнали важкого удару через російський торговельний тиск, що переслідує мету: зірвати переговори про асоціацію та вільну торгівлю між Україною та Європейським союзом, відмова від якої призвела до появи Майдану», – зазначає автор інтерв’ю з доктором політичних наук, аналітиком Мішелем Ламбером.

На думку експерта, український президент для пробудження національної ідентичності пішов в атаку на спадщину радянського періоду і вплив російської культури на життя його громадян. «Процедура перейменовування вулиць та звеличення українських патріотів може здатися крайністю, але це сприяє підвищенню національної гідності та переосмисленню недавньої історичної спадщини, яку неможливо було критикувати через велику частку російськомовного населення, зокрема в Криму», – вважає Ламбер, додаючи, що робота президента в цьому напрямку була правильною, адже «вплив радянської спадщини та Росії отруюють перехід України до західних стандартів політичної свободи й економічного процвітання».

Щодо політичних планів Порошенка французький експерт каже, що «складається враження, що український лідер не має чіткого графіка». Тим часом, пріоритетом має бути створення перешкод так званій «Новоросії», зближення з ЄС, водночас, зберігаючи «прийнятні» відносини з Кремлем.

Брюссельське інтернет-видання EUobserver вдається до аналізу минулотижневого Ризького саміту «Східного партнерства» й доходить висновку: пострадянські країни потребують більш чіткої позиції ЄС. «Україна, Грузія і Молдова не отримали обіцянки майбутніх переговорів про членство в ЄС; Україна і Грузія не отримали безвізового режиму з наступного року; критики Росії не почули осуду участі Москви в конфлікті у Східній Україні, а ЄС не висунув жодних зобов’язань Вірменії, Азербайджану та Білорусі у сфері прав людини», – пише інтернет-газета.

Такі низькі результати саміту «частково пов’язані з відсутністю в ЄС чіткого бачення подальших кроків щодо східних сусідів». П’єр Вімонт, колишній генсекретар дипломатичного корпусу Євросоюзу, коментує: «Рига не була місцем для обмірковування нових кроків ініціатив чи новацій». Водночас, без заперечень – «коли передові держави партнерства – Україна, Грузія і Молдова – піднімуть свої демократичні та економічні стандарти, щоб виконати вимоги ЄС, з’являться ті ж питання, і ЄС повинен бути готовий дати на них чіткі відповіді».

Ми просимо їх реалізувати засадничі правила нашого співтовариства і в той же час, не даємо їм жодних гарантій (щодо членства). Рухатися постійно таким чином ми не будемо спроможні», – цитує EUobserver європейського дипломата.

Америка може говорити з Путіним, водночас зберігаючи тверду позицію щодо України, – вважає британське видання Financial Times, аналізуючи останні дипломатичні зусилля держсекретаря США Джона Керрі. Його нещодавня зустріч із президентом Володимиром Путіним, яку кремлівські ЗМІ «представили як принизливу поступку з боку США», західні експерти розцінюють як єдино правильний крок. Адже саме з російським лідером слід вести діалог щодо української кризи, доходить висновку автор публікації, зміст якої можна вкласти у фразу: «переговори з Путіним ще не означають, що США йдуть на поступки». Важковаговик російської дипломатії, голова МЗС Сергій Лавров у цьому питанні вже нічого не вирішує, пише видання.

«Активізація дипломатичних контактів ще не означає зміни політики. США і ЄС повинні зберігати єдність в думках і продовжувати режим санкцій щодо Москви до повного виконання мінських угод. І в разі подальшої агресії Кремля мають з’явитися жорсткі заходи у відповідь, аж до посилення західних санкцій. Проте, враховуючи небезпечний стан відносин між Сходом і Заходом, політики, які ухвалюють основні рішення, повинні активніше спілкуватися один з одним. Переговори – це не капітуляція», – підсумовує впливова британська газета.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG