Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 06:31

У Стратегії національної безпеки і оборони України не прописана інтеграція до НАТО – експерт


Ігор Козій: «Ми спробували показати, що спершу маємо досягти стандартів НАТО, а вже після цього, начебто, вже й будемо вступати. Таку риторику ми вже чули»

Київ – Президент Петро Порошенко затвердив своїм указом Стратегію національної безпеки і оборони України. Документ розрахований до 2020 року, а «однією із основних цілей cтратегії є забезпечення інтеграції України до Європейського cоюзу та формування умов для вступу в НАТО». Про це заявили в адміністрації президента. Водночас дехто з експертів заявляє про певні прогалини в документі, пов’язані передусім з нерозумінням глибинних процесів функціонування армії і планування оборони. Як сказав в інтерв’ю Радіо Свобода експерт з військових питань Ігор Козій, попри певні недоліки, документ все ж можна назвати проривом з точки зору визначення агресора, тоді як непокоїть «розмитість» у питанні вступу України до НАТО.

– Затверджена Стратегія національної безпеки і оборони – що це –черговий папірець чи дійсно стратегічний документ в умовах російської агресії щодо України?

Це є певним чином – прорив, тому що, принаймні, агресор визначений, ми вже можемо сподіватись, що держава в рамках цього документа почне серйозну розбудову власних Збройних сил

– Однозначно, це є певним чином – прорив, тому що, принаймні, агресор визначений, ми вже можемо сподіватись, що держава в рамках цього документа почне серйозну розбудову власних Збройних сил, держава почне фактично займатися безпекою, обороною не так, як вона займається від указу до указу, розказуючи сторонам, що їм потрібно організувати більш кращу взаємодію тощо, а системно підходитиме до цього. Зрозуміло, що документ викликає певним чином і занепокоєння. Чому? Тому що, фахівці в більшості своїй кажуть: стратегія має виглядати дещо по-іншому, передусім завдяки розумінню, яким чином в нас побудоване оборонне планування, чи є в нас стратегічне державне планування.

Ігор Козій

Ігор Козій

Але за документ все ж треба подякувати президенту, що врешті-решт це зроблено. В той же час, за змістом, в документі є недоліки. Скажімо, не зовсім зрозуміло – що розвідка і контррозвідка повинна бути розбудована за стандартами НАТО. Маються на увазі, стандарти штабу НАТО чи стандарти, які існують в кожній окремій країні членові-НАТО? Адже у кожної країни – свої підходи.

Незрозуміло, чому патріотизм, верховенство права і фраза про «відданість народу України» є у формулюванні реформи розвідки, але чомусь немає в реформуванні самих Збройних сил України?

Що таке «створення об’єднаного оперативного штабу», і яка тоді роль буде покладатися на Генеральний штаб? Чи Генеральний штаб буде таким собі військовим штабом, який трансформує політичні завдання у військові, чим він тоді буде займатися, якщо не об’єднаним оперативним плануванням? Багато питань і в кадровій політиці. Також незрозуміло, чому патріотизм, верховенство права і фраза про «відданість народу України» є у формулюванні реформи розвідки, але чомусь немає в реформуванні самих Збройних сил України? Крім того,є проблема з поняттям «сектору безпеки і оборони», воно ніде не закріплене, тільки в указах президента.

– Стратегія, серед іншого, передбачає «формування умов для вступу до НАТО». Як сформувати ці умови і чи може Україна, з огляду на високі вимоги Альянсу, бодай мріяти про вступ до НАТО?

Вийшло, що ми відхилили це, спробували показати, що спершу маємо досягти стандартів НАТО, а вже після цього, начебто, вже й будемо вступати, бо ми вже туди не будемо проситися, а нас приймуть

– Вступ до альянсу залежить не стільки від стандартів: згадайте прийом до НАТО Польщі, інших країн Варшавського договору. Більше вступ залежить від політичного налаштування і внутрішньої ситуації в країні. Стандарти, звичайно, важливі, але мене більше непокоїть те, що в цьому документі (Стратегії національної безпеки і оборони України – ред.) ми не прописали інтеграцію до НАТО. Вийшло, що ми відхилили це, спробували показати, що спершу маємо досягти стандартів НАТО, а вже після цього, начебто, вже й будемо вступати, бо ми вже туди не будемо проситися, а нас приймуть. Таку риторику ми вже чули, що і непокоїть найдужче.

– Чи може світова спільнота, в разі подальшої ескалації конфлікту на Сході, так би мовити, «закрити очі» на невідповідність України стандартам НАТО, і дозволити їй вступ до альянсу?

– Тут найголовнішим стандартом для НАТО є єдність політичного керівництва, єдність політиків сьогодні. А тут є певні проблеми, повторення того, що вже було, коли вони не можуть поділити владу, і хоча це не прямий конфлікт, як між Ющенко і Тимошенко, але це прихований конфлікт, але його вже видно. Найважливіше – це правильна політика всередині держави, це реформи, про які нам постійно говорить і НАТО.

– Генерал НАТО Петер Павел заявив напередодні, що «Росія здатна окупувати Прибалтику за кілька днів». Якщо поміряти силами НАТО і Росію, чи достатньо потуг в альянсу, щоб дати адекватну відсіч в разі агресії?

З сучасною зброєю завжди можна зробити попереджувальний удар, або з початком агресії нанести удар у відповідь. Все залежить від дій такого інструменту збройних сил як розвідка

– Якщо ми візьмемо суто оперативні дії військ, то припустити гіпотетично загрозу для країн Балтії можливо, але ж для того і існує розвідка, щоб зрозуміти сили, концентрацію, склад військ. За усіма правилами військової гри, не створюється таких переваг, як це робиться на тактичному чи оперативному рівні 1:2, 1:5-6. З сучасною зброєю завжди можна зробити попереджувальний удар, або з початком агресії нанести удар у відповідь. Все залежить від дій такого інструменту збройних сил як розвідка.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG