«Комусь заважаємо, на «хвоста» наступили дуже сильно» – Віталій Кличко

Рік тому всесвітньовідомий боксер і лідер однієї з парламентських фракцій став мером Києва. На Віталія Кличка покладали надії у боротьбі з корупцією, незаконним будівництвом, чекали поліпшення ситуації з транспортним обслуговуванням, ремонту комунальних мереж та надходження іноземних інвестицій. Через рік його звинувачують у продовженні незаконних забудов, поганій кадровій політиці, незадовільній роботі комунального транспорту, високих тарифах, перешкодах малому бізнесу і пікетують практично кожне засідання Київради. Про те, що вдалося столичному голові за рік роботи, що і чому не було зроблено – у «Суботньому інтерв’ю» з Віталієм Кличком.

– Я багато разів казав: ми жодної реформи не зможемо зробити, нічого не зможемо зробити, якщо ми не зламаємо хребет корупції. Це ключова складова, яка не дає розвиватися нашій країні, і Київ, як серце країни, повинен стати прикладом для інших міст України в боротьбі з корупцією.

– Ну хоч один хрящик зламали?

– Не один хрящик, ми в серпні минулого року вже зробили внутрішній аудит київської влади. По-перше, ми звільнили майже 80% людей, які працювали до того в Київській міській адміністрації. По-друге, ми почали з боротьби з корупцією. Корупція полюбляє тишу і темряву. На світло все!

Зверніть увагу: жодного земельного скандалу, жодних маніпуляцій з майном. Ми відкрили мерію, ми запрошуємо всіх активістів, ми запрошуємо мас-медіа на всі комісії, на сесії Київради, робимо все прозоро. Ми вперше за всі роки зробили відкриту презентацію бюджету, тому що звинувачення були великі з приводу того, що з бюджетом махінації. Більш того, ми зараз ініціюємо і реалізуємо плани, що стосуються прозорого електронного бюджету, який працює в усіх країнах світу. І європейська компанія SAP реалізує цей бюджет в місті Києві.

– Це електронне врядування?

– Електронне врядування, це смарт-сіті, це одна із комплексних речей, а це дуже важливо. І в цьому напрямку можу сказати, це ключова запорука процесів, які проходять прозоро. Більш того, ми почали внутрішню перевірку в Київраді. У серпні знайшли зловживань на 70 мільйонів гривень.

– Серед депутатів чи…?

– У КМДА. Знаєте, зловживання – це таке слово віртуальне… Украдених грошей, давайте будемо називати речі своїми іменами. Наступне – через 2 місяці ми вже підняли пласт на 300 мільйонів гривень вкрадених грошей. У лютому ми підняли пласт за десять років Київпастрансу, одного з найбільших комунальних підприємств, на 3 мільярди гривень. Це шалені гроші. Щоб не рахувати, скільки там нулів – можна було побудувати три станції метро, оновити парк тролейбусів чи трамваїв у місті Києві. Це передали до силових структур. Чекаємо відповіді. Ви запитуєте мене, хто винен. Такі ж питання ставлять мені люди. Гасла боротьби з корупцією виглядають дуже добре. Будь ласка, скажіть: хто винен? Назвіть прізвища, кого посадили? Але, вибачте, на це запитання не мерія повинна відповідати. Це питання силових структур. Я Вам тільки розповів про боротьбу з корупцією. Ви мене запитали: що ми можемо зробити і що ми робимо – я готовий також далі продовжувати.

– Давайте коротко: два, три.

– Ми розпочали процеси, зробили фундаментальні речі. Я розумію, що всі чекають поліпшення, щоб усі дороги стали дуже добрими, все, що в місті проходить, змінилось дуже швидко, відкриваємо дитячі садки, на 30%, у порівнянні з минулим роком, збільшилося надходження в бюджет. Це також прозорі механізми, ми зараз відчистили частину – Печерський район, зараз відчищаємо від МАФів Святошинський, Шевченківський райони, робимо вже ремонт доріг, зараз відкриваємо на Поштовій площі набережну і так далі. Тобто, процеси йдуть. Дійсно, все місто неможливо… Зараз відкриваємо новий паркан Ботанічного саду і метро, і це, дякуючи благодійникам. Тобто, крок за кроком ми рухаємося.

– Добре. Що не вдалося зробити?

– Не вдалося нам навести лад із паркуванням у місті Києві. Вже довгий час – спочатку вибори до Верховної Ради, потім турбуленція, – ми, на жаль, не маємо можливості штрафувати, ми не маємо можливості евакуювати автівки з вулиць

– А чому?

– Нам потрібно законодавче поле. Ми не маємо юридичної можливості – це можна оскаржити в судах. Ми вже подали законопроект, чекаємо на найближчу сесію, я сподіваюся, нам дадуть юридичну базу для того, щоб ми працювали. І це залежить від того, які сучасні парковки ми будемо будувати в місті Києві. Частина з них є побудовані, але вони стоять напівпорожні. Знаєте, чому? Люди кажуть: «Чому ми повинні платити гроші за декілька годин паркування, як ми можемо кинути машину на вулиці, безкоштовно?». Тобто, штрафування – це дуже важливий етап. Дуже радий, що зараз проходить реформа ППС у місті Києві, сподіваємося, вже в червні буде міліція в місті Києві, яка буде не каральним органом, а сервісом для киян, для водіїв.

– Я думаю, що цього чекають усі, не лише кияни, а й гості столиці, і в інших регіонах так само хотіли б бачити приклад, і це дійсно мало б бути.

– Це почалося з Києва, ця реформа патрульно-постової служби почалася з Києва, і триває зараз в Одесі, наскільки я знаю, Львів, Дніпропетровськ і так далі.

– Ви згадали про законопроекти, і я дозволю собі згадати так само про законопроект про місцеві вибори. Ви вже кілька днів тому сказали про те, що будете брати участь у виборах міського голови, якщо вибори місцеві будуть – очевидно, вони будуть. А чи буде йти партія «УДАР» окремо, чи з Блоком Петра Порошенка на виборах?

– Коли призначать вибори, коли вони будуть відбуватися, тоді ми зможемо сказати вже, по якій системі вони будуть відбуватися. Коли воно буде відбуватися, ми зможемо дати відповідь на Ваше питання.

– Залишаєте інтригу. Уже зараз починають деякі політичні сили боротьбу, і, очевидно, на виборах буде чимало кандидатів.

– На виборах буде дуже багато кандидатів, розуміючи, що посада Київського міського голови – це одна з найвпливовіших посад у країні. Мер столиці – це дуже важливо. Зараз поширюються чутки, брудна інформація, почалася виборча кампанія – розклеюють плакати, роздають листівки з інформацією, про «місто страху» – наганяють жахіть…

– Я маю, до речі, щось подібне, це роздавали сьогодні: «Замовкнути всім» від «Руху за реформи»…

– Так, так званий «Рух за реформи» – це організація, яка не зареєстрована. Цих примірників сотні тисяч, одна така книжка коштує, я думаю, чи півгривні, чи гривню. Хтось великі гроші вкидає в це, з ясною метою – розхитати ситуацію і щоб Кличка не було. Комусь заважаємо, комусь на «хвоста» наступили дуже сильно.

– Але, все-таки, відповідати треба. Якщо взяти газету, яку сьогодні роздавали киянам: «Кличко абсолютно не самостійна фігура в управлінні Києвом, за його спиною стоять інші люди, з, м’яко кажучи, неоднозначною репутацією». Що б Ви сказали киянам у відповідь на такий закид?

– Завжди казали, що Кличко несамостійний, що він чийсь-там проект, я завжди над цим жартував. Віталій Кличко – це проект моїх батьків. Я самостійна людина, відстоюю інтерес виключно киян, які дали права відстоювати їхні інтереси. Нікого іншого. А все інше – це від лукавого. Все, що я роблю, я роблю щиро, від серця, я знаю, я хочу жити в сучасній країні, і для цього працюю. Працюю щиро, відкрито, таємниць у мене ніяких немає в цьому напрямку. І того самого вимагаю від людей, з якими працюю.

– Народний депутат України Борис Філатов говорить про те, що пан Фірташ, мовляв, не міг брехати в суді, тому що це суд під присягою: і про те, що він Вас фінансував і таке інше. Все-таки, можна поставити крапку над «і»?

– Знаєте, дуже цікаво – Фірташ також під присягою сказав, що боровся весь час проти Януковича.

Є дуже багато чуток, починається передвиборча кампанія. Поширюється інформація, що Кличко щось-там підписував з олігархами. Жодних документів, жодних декларацій, чогось іншого з жодним із олігархів я ніколи не підписував. І зобов’язань ні перед ким не маю, окрім киян, які обрали мене мером.

– Виборча кампанія почалася, але і до неї у Вас, як і у президента України, рік роботи. Часто Вам доводиться зустрічатися з президентом як міському голові і чи є така можливість?

– У будь-який момент я можу зустрітися з президентом, але розуміючи, що у мене і в нього багато питань. Але мінімум один раз на тиждень ми зустрічаємося. Інколи набагато більше.

– Якщо можна – одне з питань, які останнім часом обговорювалися.

– Ми обговорюємо дуже багато питань, що стосуються і ситуації в місті Києві, і ситуації в парламенті, і безпеки. У нас достатньо питань, які нам потрібно обговорити. Ми розуміємо, що це дуже відповідальна посада – голова Київської міської адміністрації, мер Києва, тому що від стабільності ситуації у Києві залежить стабільність ситуації в усій країні.

– Ми записали одну жінку, корінну киянку, яка все знає про Київ, пам’ятає ще назву вулиці Фундуклеївська.

– Перше побажання для нього, щоб він не просто відновлював, припустімо, парки й сади, як він це робить, а кожний район доглядав за цими відновленими парками й садами. Бажаю, щоб він хоча б трошки використовував ту літературу, яка є про старий Київ і подумав, як старі градоначальники ставилися до свого міста. Є дуже багато прикладів: от, був Фундуклеєв, за життя якого кияни просили дозволу назвати його іменем вулицю. У місті Києві на Хрещатику після війни збереглося сім будівель, в тому вигляді, в якому вони є. Чому ці будівлі потрібно сьогодні знищувати? Чому бідний, нещасний старий гастроном так і залишився незрозуміло чим, розбитий, розкришений вщент? Як можна взагалі забирати старі будівлі, замість того, щоб робити там музеї чи, навіть, маленькі кафе, що завгодно, тільки не просто віддавати комусь? А це все йде від мера. Як мер сказав – так і має бути. Сказав «А» – договорюй до «Я».

– Пані запитала про центральний гастроном, я ще запитаю про Замок Ричарда, про колишній готель «Лейпціг».

– Ви знаєте, дуже багато проблем, до яких, кажучи відверто, ще не дійшли руки. Але найголовніше – рік тому потрібно було стабілізувати ситуацію в місті Києві. Необхідно запустити всі процеси, необхідно було сформувати команду, яка б ефективно працювала. Необхідно, щоб бізнес працював і надходження до бюджету були. Дуже багато складників, які потрібно було зробити. Ми зробили природоохоронну зону навколо Києво-Печерської лаври, затвердили її на сесії Київради, і до її складу входить дуже багато центральних історичних будівель. Та все ж ситуація, дійсно, є – з будівництвами, з тими проблемами, які ми отримали у спадок. Одна з цих проблем – багато хто чув, проблемних будівництв, які є, всі дозволи, які були видані – у нас дуже складна ситуація, і ми шукаємо баланс, з одного боку – громада…

– Ви маєте на увазі Осокорки?

– І Осокорки, й інші будівництва, коли громада каже, що не хоче, що проти цього будівництва, з одного боку, з іншого – у інвестора є всі документи, що були отримані ще кілька років тому, і ми маємо якимось чином знаходити баланс, враховувати інтереси, в першу чергу, громади, а з іншого боку – не розполохати інвесторів, адже відбираючи ділянки, ми можемо дійсно злякати інвестиційний інтерес до міста Києва. Добре, з Осокорками ми вирішили питання, ми надаємо інвесторові зовсім інший майданчик, будемо шукати можливості.

– Чи не буде цей майданчик так само скандальним?

– Який?

– Який Ви надасте інвестору.

– Ми будемо шукати ті майданчики, які будуть відповідати тим вимогам, які будуть погоджені з громадою. Це по-перше. По-друге, в нас є багато прикладів, коли будинок вже стоїть, і вже продані квартири, з одної сторони, з іншої – громада каже: «Ми не хочемо, щоб він тут добудовувався», і люди, які купили квартири… Тобто, вже є протистояння, і ми повинні розв’язувати ці вузли, які були закладені багато років тому. Непроста ситуація, але впевнений в тому, що ми вирішимо окремо кожну ситуацію. І я закликаю всіх вирішувати виключно в правовому полі, а не силовим протистоянням. Збираємося, проговорюємо, шукаємо вихід усі разом – інвестори, громада.

– Якщо я запитаю Вас так дуже коротко про деякі з будівель: от, наприклад, Центральний гастроном. Що з ним буде?

– Зважаючи на те, що нас у бюджеті дуже мало грошей зараз, ми ще не дійшли до питання гастроному. Я впевнений, що старі будівлі, які є, і з яких складається старий Київ, повинні залишитися. Це моя принципова позиція як мера. І всіма своїми силами я буду відстоювати цю позицію.

– Є особняк на вулиці Ярославів Вал 1, Ви знаєте – старовинна будівля. Є з прекрасним фасадом – готель «Лейпціг», але він стоїть порожній. Чи можна там зробити арт-простори якісь цікаві, щоб ця старовина жила?

– Ви згадали «Лейпціг» – ми не можемо з ним нічого зробити, тому що це – приватна власність, і інвестори, які взяли на себе зобов’язання, він може бути вже на 90% готовий, але там корпоративний конфлікт між інвесторами, вони самі між собою не можуть розібратися. Тобто, це приватна власність. Ми не маємо впливу. Ми вимагаємо, щоб інвестори дуже швидко робили ті об’єкти, які вони взяли, у свій час приватизували, але місто не впливає зараз, і в нас у цьому році не заплановано в бюджеті коштів на реставрацію. Але ми вимагаємо у тих інвесторів, які взяли довгострокову оренду чи приватні будинки, щоб вони тримали в нормальному стані ці будівлі.

– Кілька запитань з мережі Твітер. Чи не соромно, що привокзальна площа така брудна? Це перше враження про жителів міста. Наступне запитання стосовно води з крану «як у Європі» – системи очищення. Обіцяли нові труби, поставлять.

– Я обіцяв – я це питання вирішую. На жаль, зараз очистка води відбувається у нас у Києві хлором – хлор, ми знаємо, додають для того, щоб вбити різні бактерії. Хоч концентрація і маленька, але хлор є шкідливим для бактерій, які живуть в організмі і, більш того, він вбиває не тільки бактерії, він вбиває імунну систему, якщо вживати цю воду. І, таким чином, якщо німці, іспанці, європейці чують, що у нас очищують воду хлором, вони посміхаються – це минуле століття. Тобто, надсучасні системи ми будемо запускати наступного тижня, вода буде очищуватись сіллю та електролізом і буде відповідати європейським стандартам питної води. Воно, може, виглядає для нас якось фантастично – питна вода з крану, але вона проходить цикл очистки води.

– Це вплине на тарифи?

– Ні, на тарифи це не вплине.

– Запитання, яке надійшло на редакційну пошту: «Київська влада відбирає у незрячих їхнє власне приміщення». Йдеться про редакцію для сліпих «Заклик», яка була ще в 1962 році побудована за кошти інвалідів по зору на вулиці Леоніда Первомайського. Я Вам віддаю цей лист.

– Я не готовий відповісти.

– Ще з листів, запитують, чи правда, що за капітальний ремонт ліфтів, яким ще не виповнилося 25 років, мешканці багатоповерхівок повинні платити зі власних кишень. Йдеться про вулицю Мініна, 9.

– Вперше чую цю інформацію.

– Так само Вам передам.

– Я ще раз хочу сказати про ліфти – це комунальні послуги. Зараз дуже велика критика, вона має підґрунтя, тому що тарифи підвищили дуже сильно. Єдиний тариф, на який впливає Київська міська рада, це квартплата. У квартплату входить обслуговування ліфтів, вивіз сміття, прибудинкова територія. Розуміючи, що зараз дуже велике навантаження на соціально незахищені верстви населення, цей тариф не піднімався і підніматися не буде. Це єдиний тариф, на який ми маємо вплив.

Більш того, зараз підняли тарифи на теплопостачання, на газ, на електрику і так далі. Ми зараз звернулися до монополістів обґрунтувати, ми звернулися до міжнародних аудиторів з проханням перевірити доцільність підвищення цих тарифів, тобто, ми будемо захищати незахищені верстви населення. Коли підняли ціну на хліб, я звернувся до «Київхліба» з проханням ні в якому разі не піднімати ціну, опустити і тримати ціну на соціальний хліб на одному рівні, такою, якою вона була, тому що це дуже важливо – захистити незахищені верстви населення, людей, які не живуть, а виживають з цими цінами, які є зараз у Києві. Ми робимо все для того, щоб захистити цих людей. Дуже складна ситуація, дуже непросто. Розуміючи, що люди чекають від мене великих, дуже швидких змін, я роблю все, що залежить, залучаю інвесторів, залучаю свої міжнародні контакти, робимо презентації, робимо все для того, щоб все було прозоро, зрозуміло. Робимо інновації.

– З інновацій: як із 3G у Києві?

– 3G зараз буде працювати. Воно не стосується Київської міської адміністрації.

– Добре, в метро точно стосується. Давні обіцянки.

– У метро ми запровадили систему Wi-Fi, конкурс виграла компанія, і кияни можуть безкоштовно користуватися системою Wi-Fi у метро. На декількох станціях це вже працює, до кінця року будуть майже всі станції працювати за цією системою.

– Метро на Троєщину – це теж важливе питання.

– Метро на Троєщину – 4,5 мільярди гривень, це з цінами, коли долар був 8 (гривень). Це сума, яка нам потрібна для того, щоб запустити Подільсько-Воскресенський міст. Ми зараз розглядаємо різні варіанти для того, щоб його здати в концесію, нам потрібно залучити гроші до цього мосту, щоб провести метро.Якщо ми завтра знайдемо гроші, нам потрібно буде як мінімум півтора-два роки для того, щоб його запустити. Грошей поки що ми не знайшли. У центральному бюджеті нема грошей, київський бюджет швидко не потягне, зараз розглядаємо залучення приватних інвесторів, передачу в концесію цього об’єкту.

– Колись класик казав, головна проблема була «дурні і дороги». Яка головна проблема зараз?

– Я жартую: «волшебный пендель». Мені дуже тяжко говорити, вимагати від людей, які працюють, бо дуже багато працівників і в районах, і в Київській адміністрації, які не зацікавлені в роботі. Коли вони отримують 2-3 тисячі гривень заробітної плати, а я вимагаю від них працювати не вісім годин, а дванадцять, п'ятнадцять чи шістнадцять годин на добу, тому що проблем дуже багато, мотивації у людей не так багато. Дуже тяжко розкачати всю систему. Я розумію, що від команди залежить багато. У мене зараз команда кризових менеджерів, які не працюють на заробітну платню, які працюють для того, щоб Київ змінити, в першу чергу. Але дуже тяжко. Ми зараз розробляємо систему, щоб і ЖЕКи нормально послуги надавали, і щоб була нормальна заробітна платня, щоб мотивація була у людей надавати послуги.

– Мотивація очевидна – вибори. Будемо бачити.

– Дякую за можливість поспілкуватися з киянами і нашими виборцями.