Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 19:13

На «гібридній війні» солдати теж гинуть. Це і заважає Путіну, якому, в кінцевому результаті, загрожує доля Мілошевича

(Рубрика «Точка зору»)

Рішення президента Росії Володимира Путіна засекретити інформацію про військових, які загинули в мирний час, залишається однією з найважливіших тем минулого тижня. Для чого Путін підписав цей указ? Готується він до війни або ж просто роздратований постійними пошуками могил солдатів, які загинули в Україні, статтями в опозиційних ЗМІ і претензіями правозахисників?

Відповідь на це питання є в самому тексті указу. Путін не готується до війни. Він готується до «гібридної війні». Саме така війна – як продемонстрували події в Криму і на Донбасі – стала для нього головним інструментом демонстрації власного політичного впливу. За допомогою «гібридної війни» можна практично безкарно захоплювати чужі території – тому що міжнародне співтовариство може обмежитися осудом і економічними санкціями. За допомогою «гібридної війни» можна займатися дестабілізацією ситуації у ворожій державі – що Путіну і потрібно в Україні. І ще після «гібридної війни» можна оголошувати «гібридний світ», який теж може стати інструментом дестабілізації.

Єдине, що може заважати Путіну – так це те, що на «гібридній війні» солдати теж гинуть. Бо це ж не гра у війну. Це – справжня війна, з боями і жертвами. І російське суспільство не може довго не помічати трун і похоронок. Тому й ухвалене рішення засекретити інформацію. Це дійсно розв’язує руки владі.

І доводить, що «гібридні війни» ще будуть. І не тільки в Україні. Путін може готуватися до нових спеціальних операцій по дестабілізації ситуації в сусідніх країнах. Якщо в його плани входить створення «русского мира» із долученням до нього значної частини територій України, Білорусі, Казахстану, а можливо – і країн Балтії, то без «гібридної війни» не обійтися. Адже за допомогою саме такої війни будував свій «сербський світ» Слободан Мілошевич, який обіцяв співгромадянам, що скоро всі серби будуть жити в одній державі.

Обіцянки Путіна не сильно відрізняються від ідей його давнього друга з Белграда. Правда, фінал у подібних планів зазвичай один і той же. І ніяка військова таємниця, як правило, не рятує.

Віталій Портников – журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

  • 16x9 Image

    Віталій Портников

    Співпрацює з Радіо Свобода з 1991 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG